1.2 Складання бібліографічного запису під назвою

Складання бібліографічного запису під назвою означає, що першим його елементом є назва видання, а не заголовок бібліографічного запису, що містить ім'я автора.

Бібліографічний запис під назвою складають на:

• видання, що містять твори чотирьох і більше авторів;

• видання, що містять твори, авторів яких не зазначено й не встановлено, зокрема анонімні класичні твори;

• збірники творів різних авторів, що мають загальну назву;

• збірники творів, листів одного автора та спогадів про нього;

• антології, альманахи, збірники архівних, історичних і літературних документів, листів різних осіб тощо;

• збірники пісень, ігор тощо;

• збірники окремих творів або збірники творів народної творчості (якщо у виданні зазначено ім'я казкаря, тоді запис складають під заголовком, що містить ім'я казкаря);

• словники, розмовники, енциклопедії, довідники, путівники, бібліо­графічні видання (окрім видань, які мають автора);

• збірники задач і вправ, практикуми, хрестоматії, навчально- методичні посібники; інструкції, рекомендації, правила тощо (окрім ви­дань, які мають автора);

• дитячі книжки-картинки, книжки-іграшки, книжки-розмальовки.

Приклади бібліографічного запису під назвою:

Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посів.

для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Є. П Качан та ін. ; за ргд.

Є. П. Качана. — К. : Знання. 2008. — 407 с. : іл., табл.

Новий англо-український політехнічний словник : близько

Феодосій Великий (авва ; 424—529)

125 000 термінів /упоряд. В В Бутник - К. : Арій, 2008. — 703 с.

2 Бібліографічний опис

Бібліографічний опис — це елемент бібліографічного запису, що містить бібліографічні дані, призначені для ідентифікації та загальної характеристики видання. Бібліографічний опис є головною частиною бібліографічного запису. Його розміщують під заголовком бібліографіч­ного запису.

Наведення елементів бібліографічного опису регламентує ДСТУ ГОСТ 7.1. Зазначений стандарт установлює загальний порядок подання областей та елементів бібліографічного опису, що ідентифікують і харак­теризують видання.

До бібліографічного опису не дозволено вміщувати відомості, що відсутні у вихідних відомостях книги чи брошури.

2.1 Структура та склад бібліог рафічного опису

У бібліографічному описі до макета анотованої каталожної картки використовують скорочений перелік областей, визначених ДСТУ ГОСТ 7.1.

Бібліографічний опис у макеті картки складається з п'яти областей:

1. Область назви та відомостей про відповідальність.

2. Область видання.

3. Область вихідних даних.

4. Область фізичної характеристики.

5. Область серії.

Області бібліографічного опису складаються з елементів, одні з яких є обов'язковими, інші — факультативними. У бібліографічному описі, крім обов'язкових елементів можуть бути наведені факультативні. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, що забезпечують ідентифікацію видання. Факультативні елементи видавці можуть подавати за потреби наведення додаткової інформації про видання.

У поданому переліку факультативні елементи виділено курсивом; знак пунктуації, що розділяє області бібліографічного опису (крапка й тире), не подано.

Область назви та відомостей Основна назва

про відповідальність = Паралельна назва

: Відомості, що відносяться до назви / Відомості про відповідальність

Область видання Відомості про видання

Область вихідних даних Місце видання

: Назва (ім'я) видавця , Рік видання

Обсяг (фактична кількість сторінок) : Інші відомості про фізичну

характеристику + Відомості про супровідний матеріал

( Основна назва серії або підсерії / Відомості про відповідальність, що

відносяться до серії або підсерії , Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), наданий серії або підсерії ;) Номер випуску серії або підсерії