Isbn 978-966-462-352-1 (укр.) (isbn перекладу)

Isbn 978-1-60214-019-6 (англ.) (isbn оригіналу)

Якщо серія є періодичною або продовжуваною, в області серії після її назви подають ISSN серії (за п. 2.3.5.3).

У багатотомних виданнях одного твору кожний том мас два ISBN: один ISBN — спільний для всіх томів видання, а другий — для кожного окремого тому (книги, частини). У таких випадках першим зазначається ISBN усього багатотомного видання, а другим — ISBN окремого тому (книги, частини).

Литвинова О.

Музика в кінематографії України : каталог. В 3 ч. Ч. 1 Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України / Ольга Литвинова ; HAH України. Ін-т мистецтвознав., фольклориситики та етнології ім. М. Т. Рильського — К. : Логос, 2009. — 453 с.

ISBN 978-966-171-141-8 (повне зібр.) (ISBN усього багатотомного видання)

Isbn 978-966-171-144-9 (ч. 1) (isbn окремої частини)

3.2 Міжнародний стандартний номер нотного видання (ismn) —

це універсальний ідентифікаційний код, який проставляють у неперіодич­них нотних виданнях на різних носіях інформації незалежно від способу їхнього виготовлення, розповсюдження, тиражу та обсягу.

З 1 січня 2008 року в міжнародну практику введено використання 13-значного ISMN (замість літери М введено префікс 979-0).

Склад, структуру, порядок надання у виданнях ISMN регламентує "Інструкція про порядок надання Міжнародного стандартного номера нот­ного видання в Україні". Повідомляємо про те, що найближчим часом набуде чинності національний стандарт України "Інформація та докумен­тація. Видання Міжнародна стандартна номерація нотних видань", роз­роблений Книжковою палатою України, який видавці нотних видань мають використовувати у своїй діяльності.

Фортепіано : 1 кл. : навч. репертуар dum. муз. иік. /ред.-упоряд.

Б. О. Милич. —К. : Муз. Україна, 2005. — 77 с. : ноти.

ISMN 979-0-707502-05-1

Положення щодо розміщення ISMN у нотних виданнях подано в ДСТУ 4861.

4 Анотація

Анотація — коротка характеристика тематичного змісту видання (твору), його соціально-функціонального та читацького призначення, виду, форми й інших особливостей. Згідно з ДСТУ ГОСТ 7.9 анотація є еле­ментом макета анотованої каталожної картки, окремим елементом вихідних відомостей видань та елементом оформлення публікацій у виданнях.

1. Текст анотації має бути лаконічним з високим рівнем узагальнення інформації, що містить твір. Обсяг анотації — не більше 500 друкованих знаків; 10-12 рядків тексту.

Видавничу анотацію складають і подають у виданні мовою тексту тво­ру. В анотації на видання, перекладене з іноземної мови, подають відомості про приналежність автора до певної країни.

Нагадуємо, що у виданні, випущеному іншими, крім української, мо­вами та розповсюджуваному в Україні, видавничу анотацію додатково тре­ба подавати українською мовою за межами макета картки (перед ним на звороті титульного аркуша або на останній сторінці видання).

В окремих томах багатотомного видання складають анотацію на кож­ний окремий том, в якій розкривають зміст цього тому та характерні особливості, зазначають рік виходу першого тому, а також рік випуску попереднього тому цього багатотомного видання.

В анотації не подають:

• елементи бібліографічного опису видання;

• загальновідому інформацію;

• вузькоспеціачізовану наукову термінологію (анотація має бути зро­зумілою читачу-неспеціалісту);

• уривок з тексту або велику цитату з видання.

Розрізняють анотацію на видання, що містять твори художньої літера­тури, та анотацію на інші види видань.

2. В анотації на видання, що містять твори художньої літератури, наводять такі відомості:

• відомості про автора;

• період, до якого відноситься творчість автора, його національність;

• літературний жанр твору;

• основну тему й проблематику твору;

• місце та час подій, які описуються у творі;

• читацьку адресу (у виданнях для дітей).

1. Якщо анотацію складають на збірник одного автора, зазначають назви двух - трьох найбільш відомих творів. Наприклад: "До збірника відомого англійського письменника ввійшли сонети та деякі драматичні твори, такі, як "Гамлет", "Ромео і Джульєта" тощо".

В анотації на збірку поезій можна зазначити назви циклів або назви трьох - чотирьох найвідоміших віршів. Наприклад: "До другого тому творів відомої дитячої письменниці Наталі Забіли ввійшли віршовані цикли "Навесні та влітку", "Восени та взимку", "Дванадцять місяців", казки та поема "Слово про Ігорев похід".

Якщо анотацію складають на збірник творів різних авторів, імена ав­торів і назви творів можна зазначити таким чином: "До третього збірника серії "Бібліотека зарубіжного детектива" ввійшли твори майстрів детек­тивного жанру: "Справа чарівної примари" Е. Гарднера, "Капкан для Джонні" Д. Чейза та "Гармати острова Наварон" А. Макліна".

2. Рекомендовано наводити в анотації рік написання літератур­ного твору, якщо про нього згадано у виданні. Наприклад: "Написаний у 1978році фантастичний роман ...".

3. Жанр твору в анотації треба подавати в розгорнутій формі: "Істо­ричний роман", "Детективна повість" (на титульній сторінці — "Роман", "Повість") тощо.

4. Особливу увагу в анотації приділяють розкриттю змісту книги, підкреслюють її привабливі особливості, наявність ілюстрацій до тексту твору тощо.

Доцільно в анотації зазначати загальну сюжетну лінію, інтригу, зав'язку сюжету тощо. Наприклад: "Сповнена драматизму сповідь дає змогу зрозуміти, як високо літала Довженкова думка, як далеко в часі та просторі сягала енергія його душі, як боліло йому серце за понівечені долі невинно засуджених, духовно скалічених земляків".

4.3 У виданнях, які за своїм цільовим призначенням не належать до літературно-художніх, анотація має містити такі відомості:

• короткий зміст теми видання (його специфіку, загальну тематику або задум);

• вид видання;

• у перевиданнях — назву попереднього видання у разі її зміни чи зміни авторського колективу та рік випуску попереднього видання;

• цільове призначення та читацьку адресу видання.

Анотація в науковому виданні має містити характеристику проблеми наукової праці, її мету та результати. В анотації зазначають, що нового містить ця наукова праця порівняно з іншими, спорідненими за тематикою та цільовим призначенням.

У підручниках для загальноосвітніх шкіл дозволено не подавати анотацію в макеті анотованої каталожної картки. Проте її рекомендовано подавати, якщо підручник видано вперше або суттєво переглянуто.

Відомості про читацьку адресу подають у кінці анотації окремим абзацем.

У наукових виданнях замість макета анотованої каталожної картки з анотацією рекомендовано подавати реферат (за ДСТУ 4861).