Тема 2. Історія соціології.

1. Соціальна історія та теоретичні передумови виникнення соціології

Історія соціології – це наука яка досліджує соціологію від її виникнення і до сучасності.

В становленні соціології виділяють такі етапи:

1. протосоціологія (передісторія) (VII ст. до н. е. – 30 років XIX ст.). Розробка елементів соціологічних поглядів у вчених-мислителів античності (Платон, Сократ, Аристотель), середніх віків – (А.Августин Блаженний, Фома Аквінський), відродження (ідея утопічного соціалізму - Томас Мор, Томазо Кампанелла) нового часу (географічний напрямок (Ж.Боден, Ш.Монтеск’є), культурологічний напрямок соціології (Й.Гердер), теорія суспільного договору (Дж.Локк, Т.Гоббс, Ж.-Ж.Руссо), філософія історії (Кондорсе), ідеї держави і права (І.Кант).

2. класичний або академічний від 30-х років XIX ст. по 20р. XX ст. характерними ознаками:

а) Контовський етап - 30-60 рр. XIX ст.(О.Конт, Г.Спенсер) - зародження соціології як самостійної науки;

б) академічний етап - кінець XIX ст-20 р. XX ст. (Е.Дюркгейм, М.Вебер) соціологія утверджується як самостійна та академічна наука; створюються кафедри соціології.

3). новітній або сучасний - з початку XX ст. і до тепер

а) 20-60 рр. XX ст. – період формування основних концепцій сучасної соціології та теорій середнього рівня;

б) 60 р. до наших днів – розвивається прикладна соціологія, яка зосереджується на вирішенні практичних проблем в житті суспільства (М,Вебер, Р.Мертон, Маслоу, Т.Парсонс, П.Сорокін, Дж. Мід, Р.Парк, Е.Гіденс, Козер).

Головні напрямки соціології XIX ст.:

1. органічна школа (О.Конт, Г.Спенсер), яка розглядає суспільство як аналог природного людського організму, а соціальне життя пояснює за допомогою прямої проекції біологічних закономірностей, визнає деяку подібність між функціонуванням суспільства й організму, хоча й не перебільшує її.

2. географічна школа (Ле Пле, Монтеск’є, І.Мєчніков, К.Ріттер, Г.Бокль) поєднує велику кількість різних натуралістичних теорій та визнає основними чинниками соціальних змін, що впливають на розвиток суспільства, географічне середовище і його окремі компоненти (клімат, ландшафт, довжину берегової лінії і т.ін.).

3. соціалдарвінізм (Майтус, Г.Спенсер, Р.Вормс, Л.Гумплович, У.Самнер, А.Шефле) - ґрунтується на позиціях натуралізму Ця школа склалася на основі біологічних впливів у суспільних науках. Її представники намагалися звести закони розвитку суспільства до біологічних закономірностей природного відбору, виживання найбільш пристосованих, до установок теорій інстинкту, спадковості. У суспільстві, як і в природі, панівним законом є боротьба за виживання. Між собою борються, у першу чергу, соціальні групи і виживає найсильніший. Це призводить до того, що одні панують, інші підкоряються.

4. демографічна школа в соціології, представники якої (А.Гійяр, .А.Казані, В.Мірабо й інші) вважали головним чинником розвитку сус­пільства зростання народонаселення. Ця школа поклала початок розвитку демографії - самостійної науки про населення, яка вивчає його чисель­ність, склад, структуру, поділ за територіями і т.ін.

5. психологічна школа (З.Фрейд, Фромм, Юм)

6. расово-антропологічна школа (Гофман, Ж.Гобіно) є свого роду різновидом натуралістичного і біологічного напрямів соціальної думки. Її представники с вважали, що розвиток суспіль­ства залежить, перш за все, від спадковості, "расового відбору" і боротьби "вищих" і "нижчих" рас. соціальні і культурні відмінності між расами (соціальна поведінка людей) обумовлена біологічною спадковістю. Є раси вищі і нижчі. Змішування рас є шкідливим як з біологічної, так і з культурної точки зору.