Оцінка рівня комерційної (ринкової) взаємодії та купівельної спроможності (демографічного потенціалу) населених пунктів .

План

1. Теоретичні основи побудови математичних моделей розміщення населення та населених

пунктів.

2. Оцінка рівня комерційної взаємодії населених пунктів.

3. Методи оцінювання купівельної спроможності населення (населеного пункту) на основі

розрахунку демографічного потенціалу.

Мета роботи: навчитися оцінювати ринковий потенціал і прогнозувати купівельну спроможність населених пунктів, виходячи із кількості населення та просторових параметрів.

Теоретичне підґрунтя

Розміщення населення на будь-якій території щільно пов’язане з характером економічної діяльності. Населенні пункти створюються там і тоді, коли окремі види діяльності будуть найефективнішими при концентрації в одному місці. Послуги, що надаються окремими населеними пунктами можуть мати локальний або більш широкий спектр, тобто представляти інтерес не тільки для населення самого поселення, а і для мешканців навколишніх населених пунктів. Враховуючи те, що населенні пункти зазвичай знаходяться на визначеній відстані один від одного, вирішального значення набувають системи взаємозв’язків між такими поселеннями. Головну роль у цьому відіграють «центральні місця», які виконують утворюючі та обслуговуючі задачі: промислові, транспортні, економічні, адміністративні и таке інше, про що йшлося у попередній практичній роботі № 3, де було розглянуто теорію центральних місць В. Кристаллера. Однак вказані класичні моделі не дають відповіді на питання взаємодії та взаємовідносин конкретних населених пунктів з врахуванням відстані, чисельності мешканців тощо. Більш адекватно та наглядно це можна простежити за допомогою математичних моделей (зокрема гравітаційної моделі Райлі, 1929). Сутність гравітаційної моделі полягає у тому, що загальний обсяг взаємних переміщень між двома населеними пунктам завжди буде прямопропорційним кількості населення в кожному з них та зворотньопропорційним квадрату відстані між цими поселеннями. У вигляді формули це можна записати так:

М_ij = P_i × P_j (d_ij)^-2 (4.1)

де : М_ij – ступінь взаємодії і-го та j-го центральних місць тобто сила економічної

взаємодії між двома поселеннями.

P_i и P_j – відповідно кількість населення в і-му та j-му центральних місцях (поселеннях)

d_ij – відстань між двома поселеннями, км.

Гравітаційні моделі широко поширені в Європі та Америці та використовуються при розрахунках різних економічних, географічних та соціальних явищ (обсягу вантажних та пасажирських перевезень, обміну інформації тощо).

Ч. Стюарт провів модифікацію моделі Райлі, що дозволило визначати демографічний потенціал населення того чи іншого поселення за допомогою формули:

_iV_j = G b (4.2)

де: _iV_j – демографічний потенціал народонаселення пункту і відносно пункту j ;

G – постійна, що характеризує зосередження населення в j - тому регіоні; розраховується шляхом ділення фактичної щільності населення в j - тому регіоні на середню щільність населення в країні. Якщо демографічний потенціал розраховується для населених пунктів одного і того ж регіону, то показник G можна не враховувати;

P_i – кількість населення в пункті і.

d_ij – відстань між населеними пунктами і та j ;

b – множник, що враховує тип і – того поселення (для населених пунктів одного типу можна не враховувати). Значення b становить: для міського розселення -1; для сільського розселення – 0,5; для випадкових поселень (хуторів. тощо) - 0,1.

При наявності декількох пунктів (населених місць) сумарний демографічний потенціал у і-тому пункті визначається за формулою:

іVj = (4.3)

Вказану вище формулу можна спростити, якщо виключити постійні G і b, тоді:

Vi = (4.4)

де:Vi – демографічний потенціал і-го населеного пункту;

n - кількість населених пунктів в регіоні, для яких розраховується демографічний потенціал;

Pi – кількість населення у пункті і;

d_ij – вудстань між населенними пунктами j та і.

Приклад рішення задачі

Розрахувати демографічний потенціал для наступних населених пунктів Дніпропетровській області:

№ n/n	Назва населеного пункту	Чисельність населення	Відстань між містами, км 1 2 3 4 5					Vi
1	Дніпропетровськ	1200000	-	150	110	162	75
2	Кривий Ріг	750000	150	-	96	44	225
3	Нікополь	200000	110	96	-	52	185
4	Апостолово	50000	162	44	52	-	237
5	Павлоград	170000	75	225	185	237	-

1. Проводиться розрахунок відносного та сумарного демографічного потенціалу між окремими містами області за формулами 4.2- 4.4.

№ n/n	Назва неселенного пункта	Значеня демогрфічних потенціалів						∑Vi
		1	2	3	4	5
1	Дніпропетровськ		8000	10909	7407	16000	42316
2	Кривий Ріг	5000	-	7842	17045	3333	33190
3	Нікополь	1818	2083	-	3846	1081	8828
4	Апостолово	309	1136	961	-	210	2617
5	Павлоград	2267	756	918	717	-	4658

Висновок: Найбільший демографічний та відповідно ринковий потенціал мають Кривой Ріг та Дніпропентровськ (чим більше значення ∑Vi, тим більше демографічний потенціал, а відповідно і купівельна спроможність населених пунктів).

Приклад рішення задачі

Визначити найкраще місце для відкриття торгового намету з промисловими товарами для комерсанта, який мешкає в Київському районі м. Донецька (місце знаходження складу товарів), де мешкає 240 тис. чоловік. Вибір необхідно здійснити між мікрорайонами “Заперевальний” (40 тис. чол., відстань від складу 18 км) та “Хімік” (30 тис. чол., відстань від складу 12 км). Висновок зробити на підставі визначення ступеня комерційної взаємодії між районами.

Рішення

Задача розв’язується шляхом визначення показника економічної взаємодії районів м. Донецька.

Київський район – мікрорайон “Заперевальний”

Київський район – мікрорайон “Хімік”

Висновок: незважаючи на те, що в мікрорайоні “Заперевальний” мешкає більше людей, комерсанту з Київського району вигідніше розмістити торговий намет у мікрорайоні “Хімік”, що в першу чергу пов’язане з меншою відстанню від складу товарів до торгового намету.

Домашнє завдання

Розрахувати рівень комерційної взаємодії та демографічний потенціал населених пунктів по варіантам практичної роботи № 3 (таблиця 3.1). Відстань між населеними пунктами кожному студенту треба визначити за масштабом карти, на підставі якої будувався граф ринкового потенціалу населених пунктів у роботі № 3. Чисельність населення в окремих містах і селах наведена у таблиці 4.1 (цифри у дужках). Усі розрахунки провести у робочому зошиті для практичних робіт, а отримані результати розрахунків представити за формою таблиці 4.2. В кінці зробити детальний висновок.

Таблиця 4.1