- •Тема№1: Поняття, предмет, джерела та система дпзк. Дпзк, як наука
- •Тема№2: Конституції зарубіжних країн
- •Функції Конституції:
- •2. Класифікація конституцій:
- •Прийняття, зміна та скасування конституцій
- •Прийняття Конституції:
- •Основні способи внесення зміни та доповнень до конституції:
- •Об’єктом конституційного контролю є:
- •Види конституційного контролю:
- •Органи конституційного контролю
- •Друга альтернативна пара принципів
- •Третя пара принципів
- •Тема 4. Форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема №5. Політичний режим та політичні партії в зарубіжних країнах
- •Тема 6. Виборче право та виборчі системи зарубіжних країн
- •Виборче право
- •Тема №7. Парламент в зарубіжних країнах
- •Правовий статус депутата
- •Тема №8. Виконавча влада в зарубіжних країнах глава держави. Уряд.
- •Тема №10. Судова влада та її органи в зарубіжних країнах
- •Конституційні принципи здійснення судової влади
- •Тема 11. Місцеве управління та самоврядування у зарубіжних країнах
- •2. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн. Основні системи здійснення публічної влади на місцях
- •3. Структура і порядок формування органів місцевого самоврядування
- •4. Компетенція і фінансова база місцевого самоврядування
- •5. Відносини органів місцевого самоврядування з центральною владою
Тема №7. Парламент в зарубіжних країнах
Поняття парламенту та його структура
Правове становище депутата парламенту. Внутрішня функція парламенту та його палат
Повноваження парламенту
Порядок роботи парламенту. Законодавчий процес.
Діяльність парламенту в сфері економіки:
А) Прийняття бюджету та контроль та контроль за його виконанням
Б) Участь парламентів у економічному плануванні
В) Контроль за державним сектором економіки
1.Парламент – це загальнодержавний, представницький, колегіальний орган основною функцією якого є здійснення законодавчої влади, яка розглядається як виключне право та можливість встановлювати найбільш загальні правила поведінки та видавати нормативні акти, які мають велику юридичну силу.
На сьогодні парламенти діють більше ніж у 160 країнах світу, загальноприйнятою для всіх є назва парламент, а специфічними є:
Федеральні збори в Росії, Швейцарії, Австрії
Конгрес в США
Рикстаг – Швеція
Стартінг – Норвегія
Альтінг – Ісландія
Генеральні кортеси – Іспанія тощо.
На даний час структура парламенту буває:
однопалатні парламенти Парламенти
двопалатні Парламенти
Однопалатні існують більше ніж у 70 країнах: (Болгарія, Греція, Данія, Єгипет, Туреччина тощо).
Деякі мають двопалатний парламент: який характерезується тим, що має федеративну форму правління: (Австралія, Бразилія, США, Німеччина, Мексика).
Іноді двопалатна структура парламенту характерна і для унітарних держав.
Наприклад: - Італія
- Японія
- Іспанія
Двопалатний парламент складається з:
- Верховної палати:
Сенат (США, більшість країн) і Рада штатів;
Палата Лордів (Великобританія);
Федеральна рада (Австрія);
Рада контонів (Швейцарія).
- Нижньої палати:
Палата представників (Австралія, США);
Національна рада (Австрія);
Народна палата (Індія);
Палата общин (громадян) (Великобританія);
Національні збори (Франція);
Палата депутатів (Італія).
Зазвичай нижча палата двопалатного парламенту та однопалатний парламент формуються на термін 4-5 років з повним та одночасним оновленням.
Верхня палата зазвичай має триваліший термін діяльності, а оновлюється різними способами: іноді повністю одночасно з нижньою, або частково через певний період часу.
У Франції термін повноваження - 9 років і кожні 3 роки оновлення складу у чисельності 1 від загальної кількості 3 депутатів.
У США термін повноваження - 6 років і кожні 2 роки оновлення складу у чисельності 1 від загального складу 3 депутатів.
Звичайно слід зазначити, що кількість депутатів різна.
Палати парламенту також не однакові чисельністю депутатів:
Нижня палата Польщі: 460
Італії: 630
Японії: 500
Верхня палата: здебільшого є менша чисельністю за нижню.
Пропорційно чисельність депутатів визначається за кількістю населення держави.
Формування палат:
Депутати нижньої палати двопалатного парламенту та депутати однопалатного парламенту обираються шляхом прямих виборів, безпосередньо громадами, іноді через багатоступеневі вибори.
Верхня палата формується:
через непрямі багатоступеневі вибори (Індія, Норвегія, Франція);
шляхом прямих виборів (Італія, Японія);
спадковим методом (Палата Лордів у Великобританії);
шляхом призначення (у ФРН);
змішаний (Поєднуються елементи виборності призначення, спадковості)
