- •Тема№1: Поняття, предмет, джерела та система дпзк. Дпзк, як наука
- •Тема№2: Конституції зарубіжних країн
- •Функції Конституції:
- •2. Класифікація конституцій:
- •Прийняття, зміна та скасування конституцій
- •Прийняття Конституції:
- •Основні способи внесення зміни та доповнень до конституції:
- •Об’єктом конституційного контролю є:
- •Види конституційного контролю:
- •Органи конституційного контролю
- •Друга альтернативна пара принципів
- •Третя пара принципів
- •Тема 4. Форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема №5. Політичний режим та політичні партії в зарубіжних країнах
- •Тема 6. Виборче право та виборчі системи зарубіжних країн
- •Виборче право
- •Тема №7. Парламент в зарубіжних країнах
- •Правовий статус депутата
- •Тема №8. Виконавча влада в зарубіжних країнах глава держави. Уряд.
- •Тема №10. Судова влада та її органи в зарубіжних країнах
- •Конституційні принципи здійснення судової влади
- •Тема 11. Місцеве управління та самоврядування у зарубіжних країнах
- •2. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн. Основні системи здійснення публічної влади на місцях
- •3. Структура і порядок формування органів місцевого самоврядування
- •4. Компетенція і фінансова база місцевого самоврядування
- •5. Відносини органів місцевого самоврядування з центральною владою
Тема№2: Конституції зарубіжних країн
Поняття Конституції, її сутність і зміст. Функції Конституції.
Класифікація Конституцій. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції.
Конституційний нагляд за кордоном.
Самостійна робота:
1. Характеристика інших джерел ДПЗК.
1. Конституція - Основний Закон держави, акт найвищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини в державі.
Зародження Конституцій розпочалося у період буржуазних держав.
Конституція – це комплекс норм, змістом яких є принцип народного суверенітету, основні фундаментальні права і обов’язки людини, принципи законності, правомірності, як основа державного ладу.
Найвища юридична сила конституції полягає:
у формальному розумінні, – її норми мають перевагу над положеннями інших джерел права; закони та підзаконні акти повинні прийматись передбаченими у Конституції органами та за встановленою процедурою;
у матеріальному розумінні, – нижчі за рівнем правові норми повинні по суті відповідати нормам Основного Закону;
Спільні риси Конституцій:
проголошення народного суверенітету;
закріплення форми правління, політичного режиму, територіального устрою;
принцип розподілу влади;
усі Конституції закріплюють демократичні права і свободи людини і громадянина;
закріплюють основні положення законодавчого процесу;
закріплюють положення про міжнародну співпрацю;
закріплюють положення, щодо конституційного контролю;
закріплюють організацію державної влади;
Соціально-політична сутність Конституції – полягає у тому, що вона відображає ідеї та інтереси певної соціальної спільноти, закріплює співвідношення соціальних і політичних сил у суспільстві.
Функції Конституції:
політична – є правовою основою політичної системи суспільства, визначає правила поведінки усіх учасників політичного процесу в країні;
юридична – закріплює місце конституції в системі правових актів; визначає її як основне джерело права в державі, виступає основою всієї системи правового регулювання суспільних відносин;
організаційна – закріплює механізм здійснення державної влади, систему вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, форму держави.
ідеологічна – формує правосвідомість громадян;
2. Класифікація конституцій:
за формою правління:
а) республіканські;
б) монархічні;
- за формою територіального устрою;
а) унітарні;
б) федеративні;
- за часом дії:
а) постійні – постійними є більшість конституцій;
б) тимчасові – вони за звичай діють до встановленого строку;
- за політичним режимом в державі:
а) демократичні – гарантують визначене коло прав і свобод, дозволяють вільне утворення і діяльність політичних партій, передбачають виборність органів влади;
б) недемократичні – обмежують права та свободи людини та громадянина, встановлюють панування однієї ідеології;
- за способом внесення змін:
а) гнучкі – у їх текст легко вносити доповнення;
б) жорсткі – таку конституцію важко змінити ( конституції США, Японії 1946 р. )
в) особливо жорсткі – такі конституції змінити фактично не можливо;
- за способом прийняття:
а) народні;
б) договірні;
в) даровані;
