Тема №10. Судова влада та її органи в зарубіжних країнах

1. Поняття судової влади

2. Судові органи та судові системи зарубіжних країн

3. Конституційні принципи здійснення судової влади

Самостійна робота:

1. Співвідношення та взаємодія судової влади з іншими гілками влади

1. Судова влада - одна із трьох гілок влади або необхідний елемент кожної демократичної держави,а також це правова діяльність уповноважених на те органів державної влади щодо здійснення правосуддя.

Судова діяльність - це реалізація завдань, функцій держави через правосуддя,яке чинять всі ланки національної судової системи.

ЮСТИЦІЯ - це система судів, що здійснюють юрисдикційну діяльність(правосуддя) тобто ухвалюють правові рішення щодо конфліктних та спірних питань суспільного життя.

Судова влада є виразником народного суверенітету, бо судді, як правило призначаються.

Основним завданням її є прийняття рішень, за результатом розгляду конкретної справи (спірної ситуації,конфлікту) на основі діючих правових норм.

В судовій владі відсутні силові методи здійснення.

Виконавчий апарат, який існує в системі судової влади,покликаний слідкувати за виконанням рішення суду.

Однак судова влада може бути сильною,бо вона здатна позбавити людину майна,свободи,життя та чинити ряд інших дій,які не порушують,а обмежують права та свободи людини і громадянина в результаті їх неправомірних дій.

Основною метою судової влади є забезпечення застосування норми права та розв’язання конфліктів в суспільстві у різних сферах та забезпечення прав і свобод людини і громадянина,та контроль за законністю актів органів державної влади.

Соціальна роль-забезпечення принципу верховенства права у вирішенні спірних питань.

Особливості судової влади:

1. Державна влада суду має конкретний характер,тобто виникає судова влада при порушенні конкретного питання,коли існує конкретний спір.

2. Державна влада суду здійснюється в особливій процесуальній формі.

3. Судова влада належить не конкретному судовому закладу,а колегії судів,що діє в судовому процесі.

   1. Судова колегія може складатись з 3-5 суддів і 5-6-9-12-24 присяжних;

   2. Одного професійного судді та двох народних засідателів. Народні засідателі та присяжні присутні лише на кримінальному процесі і вирішують питання про винність або невинність,міру покарання визначає суддя.

4. Суд вирішує та розглядає ті чи інші справи у відповідальності із законом та правосвідомості учасників судової колегії.

5. Судова влада є незалежною та самостійною гілкою влади,тобто існує суддівське самоврядування.

6. Правосуддя триває досить довгий період часу(місяці,роки,дні).

7. Суд діє на території певного округу,який зазвичай не співпадає з адміністративно-територіальним поділом.

8. Суд спирається на норми права у своїй діяльності та не на політичні мотивні тимчасові мотиваціє тобто є неполітичною структурою.

2. Судові органи можуть включати різних держ. службовців (прокурорів) при судах,суддів,слідчих,працівників канцелярії,секретарів суд. зсідань.

Судді,прокурори,слідчі узагальнено в багатьох країнах називаються магістратами.

Суддями признач. особи,які відповідають таким вимогам:

1. Вища юридична освіта

2. Громадянство

3. Професійний досвід (стаж роботи за фахом)

4. Високі моральні якості та незаплямована репутація

5. Певний життєвий досвід (підвищений вік для призначення на посаду)

У Франціі- 40р.

В Україні- не молодші 25р.

Способи формування суддів:

1. Громадянами

2. Представницькими органами (Швейцарія)

3. Главою держави (Японія,Іспанія)

4. Міністром юстиції (Німеччина)

У деяких країнах для зайняття посади судді слід пройти спец. Підготовку-стажування,здати каліф. іспит або залік

Моделі судової системи:

1.Англо-саксонська модель характеризується існуванням єдиної системи судів на чолі із верховним судом також наявністю поширеного використання судового прецеденту,розподілу повноважень між суддями і присяжними.

Ознаки:

1. Судовий прецедент-як джерело права

2. Використання суду присяжних та мирових суддів

3. Лише апеляційна форма оскарження судового рішення

4. Виборність суддів

2. Романо-германська модель

1. Відсутність єдиної системи судів

2. Полісистемність

3. У різних суддів є свої вищі судові органи

4. Не використ. судовий прецедент

5. Широко застосовується як апеляційне,так і касаційне оскарження суд. рішення

6. Суддя активний в процессі

7. Використ. непрофесійні судді (асізи, шерифи)

Ознаки:

1. Інститут присяжних і мирових суддів не поширений, його заміщує суд шеффенів.

2. Використ. касаційної та апеляційної форми оскарження рішення суду

3. Повне або часткове суддівське самоуправління

4. Невизначення суд. прецеденту як джерела права

Соціалістична модель:

Характеризується виборністю суддів та народних засідателів,базується на рівності суддів та на співпаданні судових округів із адміністративно- територіальними одиницями.

Мусульманська модель:

1. Суду підлягають тільки одновірці(мусульмани) або ті,хто погодився на такий суд

2. Народні засідателі та присяжні не існують

3. Основою судового процесу є канони шаріату

4. Процедура оскарження відсутня

Непрофесійні судді:

АСІЗИ ШЕФРЕНИ ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАТЕЛІ

Формуються із достойних громадян муніципальними радами віковий ценз не старше 70 р.

Конституційно-правовий статус суддів:

1. Незмінюваність

Суддя може піти у відставку:

1. За власним бажанням

2. Вразі стійкої недієздатності

1. Незалежність та непідвладність;

Керується лише діючим законодавством.

3. Деполітизація і департизація

Не залежать до жодної політичної партії.

4. Несумісність діяльності з іншими видами,крім викл. творчої,наукової.

5. Виключення родинних зв’язків між суддями

6. Недоторканість

Види судових органів:

1. Конституційні суди

2. Суди загальної юрисдикції (розглядають кримінальні,цивільні та трудові спори)

• Верховний Суд або Вищий Суд

Касаційний суд

• Апеляційна ланка

Верховний суд

Спеціально створений апеляційний суд

• Окружний суд, Трибунал

• Первинна ланка( Мировий суддя, дільничний, поліцейський)

• Спеціалізовані (спеціальні)

• Воєнні

• Претензійні

• Трудові

• Адміністративні.

3. Мусульманські

4. Церковні

5. Суди звичаєвого права