2. Правовий статус депутата

Депутат (парламентарій) - це особа, яка за певної обставини являється членом парламенту та наділяється особливою право- та дієздатністю

У більшості країн депутати володіють певним інремнітетом - це означає, що вони не несуть відповідальність за свої виступи, вчинки та дії, за голосування та навіть за протиправну діяльність.

Також ці особи наділені імунітетом недоторканості.

Для притягнення такої особи до кримінальної та адміністративної відповідальності необхідна згода парламенту (палати).

Всі парламентарі за свою діяльність отримують винагороду:

- у Великобританії за рік - 31 тис. фунтів стерлінгів;

- у США за рік - 140 тис. доларів;

- у Німеччині за рік - 16 тис марок;

- у Франції за рік - 50 тис. франків.

В більшості країн депутати мають вільний мандат, тобто є придставником всього народу.

В країнах з тоталітарним політичним режимим депутат має імперативний мандат, який передбачає його дострокове відкликання від посади.

Всі депутати забов'язані виконувати лише обов'язки парламентарів, неможливе семіщення посад з депутатською.

Основні функції парламентарів:

• представницька

• законодавча

• контрольна

• фінансова

• зовнішньополітична

Обсяг повноважень парламенту на пряму залежить від:

1) форми правління

2) форми політико-територіального устрою

3) форми політичного режиму та правових звичаїв держави

Внутрішня організація парламенту та його палат

Структура парламенту та палат:

1. Голова парламенту (спікер) або Колегіальний орган (бюро - Іспанія, президія - Китай)

2. Комітети (комісії): а) тимчасові; б) постійнодіючі

3. Апарат, секретаріат, друкарня, господарська частина, референти, секретарі, парламент їх особисті помічники

4. Партійні фракції

5. Палати

1. Керівні органи парламенту можуть бути і для кожної з палат у двопалатному парламенті, або один для двох палат, або однопалатного парламенту.

Іноді глава держави - це глава парламенту.

Керівні органи обираються на термін повноважень парламенту, можуть обиратися на період однієї сесії.

Як правило вони не мають права голосу.

У деяких випадках керівники призначаються монархом.

2. Фракція (Парламентські партії та депутатські групи0 об'єднують депутатів та створюються з тактичних міркувань іноді до фракції може приєднатися безпартійний депутат.

Найчастіше кількість депутатів фракції визначається законодавством. Фракція - 30 депутатів. Кожна фракція має голову, який обирається з числа депутатів фракції. Усі фракції парламенту беруть участь у формуванні та діяльності тимчасових і постійних комісій і комітетів.

Постійні комітети бувають:

- спеціалізовані (охорони здоров'я, комітет закордонних справ, с/г;

- неспеціалізовані як правило комісії не мають права законодавчої ініціативи, а лише обговорюють законопроект, іноді мають приймати закони замість палат.

Тимчасові комісії створюються з метою розгляду проблемних питань (наприклад, слідчі комісії), також до складу парламенту дуже часто належать квестор - вибирається з числа молодих депутатів підтримує порядок в залі засідань та інших приміщеннях парламенту. При відкритому голосуванні веде підрахунок голосів.

Також при парламенті існують окремі посади, які займаються лише одним проблемним питанням:

- омбудашн та ін. ?,,,,,

3.Залежно від конституційного закріплення повноваження парламенту бувають з:

• необмеженими повноваженнями;

• обмеженими повноваженнями.

Найбільш типовішими повноваженнями парламенту є:

- прийняття законів (іноді конституції та поправки до них, здебільшого органічних та звичайних законів);

- фінансові повноваження (затвердження держбюджету, встановлення податків) створення позабюджетних органів;

- участь у формуванні державних органів (вибори Президента, формування уряду, формування судової влади);

- призначення референдумів;

- ратифікація та денонсація Міжнародних договорів;

- контроль за органами державної влади (Президентом, Урядом);

- повноваження у сфері оборони та безпеки;

- інтерпеляція (звернення до уряду з питань здійсньваної ним внутрішньої чи зовнішньої політики);

- повноваження в сфері судової влади (Палата лордів у Великобританії є судом першої інстанції);

- контроль за делегованим законодавством.

4. Парламент здійснює свою діяльність у різних формах:

- на відкритих та спільних засіданнях палат;

- шляхом роботи постійних комісій та комітетів;

- через депутатів, але основною формою роботи є сесія);

- Сесії проводяться на протязі певного періоду;

Види сесій:

• перша сесія;

• чергова сесія;

• позачергова сесія;

• надзвичайна сесія.

Дуже часто для належної роботи парламенту законодавством затверджується кворум - певна чисельність депутатів, для прийняття рішень парламентом. Головне в парламентській роботі - законодавчий процес, який має такі стадії:

1. Внесення законодавству;

2. Обговорення та голосування на пленарному засіданні, читання);

3. Приймання закону;

4. Промульгація (Ведення в дію прийняття закону)