- •Методика гігієнічної оцінки шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
- •Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •Гігієнічні норми загальної вібрації
- •Гігієнічні норми локальної вібрації
- •Визначення послаблення шуму відстанню
- •Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
- •Залежність між інтенсивністю та силою звуку:
- •Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Методика проведення оцінки функціональної готовності дітей до вступу в школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Методика гігієнічної оцінки розкладу занять у школі.
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •35. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •36.Методика дослідження особливостей формування та розвитку соціально— і професійно—значущих психофізіологічних функцій.
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •37.Психогігієнічні основи проведення професійної орієнтації та професійного відбору.
- •6. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •7.Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •22. Принципи вибору методики радіаційного контролю.
- •23. Оцінка радіаційного фону місцевості та об’єкта.
- •24. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •25. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні.
- •28. Методика розслідування випадків професійних отруєнь та професійних захворювань. Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •29. Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •1. Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •2. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •3. Гігієнічна оцінка навчально-виховної роботи в школі
- •4. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •5. Гігієнічна оцінка рухової активності дітей і підлітків.
2. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.
Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів.
Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3 - 4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.
Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких установок з боку дослідника, друге - в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік", третє - в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки і кількість крапок на листі паперу (рис. 1). Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі - до 5 балів, середня готовність - 6 - 10 балів, низька готовність - понад 11 балів.
Оцінка якості та чистоти звуковимовляння проводиться під час словесного відтворення слів, що важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.
Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту "Вирізання кола". Дитині пропонують картку, на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини. Відлік часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку механічної, образної та вербально-логічної пам'яті, а також вербально-логічного мислення.
Оцінка механічної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на листі паперу, десять цифр, що пред'явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-, так і двозначними, від 1 до 16.
Дитина, яка досліджується, впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам'ятати їх, а потім по пам'яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам'яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою:
с-а
ПМП = ——— • 100%;
N
де ПМП - продуктивність механічної пам'яті;
с - кількість вірно відтворених цифр;
а - кількість помилково відтворених цифр;
n - кількість пред'явлених цифр.
Продуктивність механічної пам'яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою — від 50% до 80%, низькою — менш, ніж 50%.
Оцінка вербально-логічної пам'яті Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Дитина, яка досліджується, повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам'ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті обчислюється за формулою:
с-а
ПВЛП = ——— • 100%;
n
де: ПВЛП - продуктивність вербально-логічної пам'яті;
с - кількість вірно відтворених слів;
а - кількість помилково відтворених цифр;
n - кількість пред'явлених цифр.
Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.
Оцінка образної пам'яті. Дитині, яка досліджується, для запам'ятовування пред'являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред'явлення та час відтворення однаковий - 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам'яті обчислюється за формулою:
с-а
ПОП = ——— • 100%;
n
де: ПОП - продуктивність образної пам'яті;
с - кількість вірно відтворених фігур;
а - кількість помилково відтворених фігур;
n - кількість пред'явлених фігур.
Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.
Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропонується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному.
При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв'язок, а четверте слово - зайве, не пов'язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити;
За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 очки, за кожну невірну - 0. Потім підраховується загальна сума балів.
Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім - від 8 до 12 балів, високим - від 14 до 20 балів.
Для комплексної оцінки показників функціональної готовності дітей до вступу у школу, що були визначені, використовують спеціально розроблену стандартизовану 20-бальну шкалу, при цьому результат 1-6 балів свідчить про низький рівень функціональної готовності, 7-13 балів - про середній рівень функціональної готовності, 14-20 балів - про високий рівень функціональної готовності дитини.
