
- •Методика гігієнічної оцінки шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
- •Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •Гігієнічні норми загальної вібрації
- •Гігієнічні норми локальної вібрації
- •Визначення послаблення шуму відстанню
- •Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
- •Залежність між інтенсивністю та силою звуку:
- •Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Методика проведення оцінки функціональної готовності дітей до вступу в школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Методика гігієнічної оцінки розкладу занять у школі.
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •35. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •36.Методика дослідження особливостей формування та розвитку соціально— і професійно—значущих психофізіологічних функцій.
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •37.Психогігієнічні основи проведення професійної орієнтації та професійного відбору.
- •6. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •7.Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •22. Принципи вибору методики радіаційного контролю.
- •23. Оцінка радіаційного фону місцевості та об’єкта.
- •24. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •25. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні.
- •28. Методика розслідування випадків професійних отруєнь та професійних захворювань. Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •29. Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •1. Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •2. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •3. Гігієнічна оцінка навчально-виховної роботи в школі
- •4. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •5. Гігієнічна оцінка рухової активності дітей і підлітків.
Методика гігієнічної оцінки шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.
Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум—1” і “УШВ—1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК—1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ—003”. Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.
Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою і мають частотнi (“Лiн”,“А”,“С”) та часовi (“F” — швидко, “S” — повiльно, “I” — iмпульс) характеристики.
В ході вимiрювання рiвнiв звуку (дБА) застосовується характеристика “А”, при вимiрюваннi рiвнiв звукового тиску в октавних смугах — характеристика “Фiльтри”. Характеристика “Повiльно” свідчить про проведення вимiрювання постiйного та деяких інших видів шуму, головною характеристикою яких є середній рівень, а характеристика “Iмпульс” — про вимiрювання рiвнiв iмпульсного шуму. Характеристика “Швидко” застосовується в ході вимірювання шуму, який коливається у часi.
У випадку відсутностi приладу для частотного аналiзу шуму можна отримати орієнтовну оцiнку характеру шуму, порiвнюючи значення на шкалах “дБС” та “дБА” (при рiзницi 0—2 дБ шум високочастотний: вище 1000 Гц, 2—5 дБ — середньочастотний: 400—1000 Гц, 5 i бiльше дБ— низькочастотний: до 400 Гц.
Вимірювання шуму на робочих мiсцях повинно проводитися при роботi не менш ніж 2/3 технологiчного обладнання та при увімкненій вентиляцiї. При цьому мiкрофон повинен бути розташований на висотi 1,5 м над рiвнем пiдлоги (якщо робота проводиться сидячи — на рівні голови) i спрямований у бік джерела шуму.
Допустимi рiвнi шуму на робочих мiсцях, що представлені в таблиці, встановлюються та нормуються у залежностi вiд виду трудової дiяльностi (таблиця1)
Гігієнічна оцінка вібрації проводиться з використанням таких приладів, як вiброметр ВМ—1 або шумовібровимірюючий комплекс ШВК—1 з вiбродатчиком, що забезпечують визначення значень коливальної швидкостi (м/с), вiброприскорення (м/с2) та рівня вібрації (дБ) в октавних смугах частот на робочій поверхнi.
За напрямком дії загальну вібрацію вимірюють на характеристиці "Лин." приладу при натиснутій кнопці 1 m/S2 в положенні перемикача "Делитель—1" — 3 · 103/70 дБ та "Делитель—II" — 1/50 дБ уздовж вертикальної осі Z (підошви—голова), а також горизонтальної осі X (в сагитальном направлении) та горизонтальної осі Y(зліва—направо).
Локальна вiбрацiя також вимiрюється у трьох взаємно перпендикулярних площинах: Zр (напрям прикладання сили), Xр (вісь рукоятки) та Yp (перпендикулярно першим двом напрямкам) та, як і загальна, розподiляється на низькочастотну — 8 і 16 Гц, середньочастотну — 31,5 і 63 Гц та високочастотну — 125, 250, 500 i 1000 Гц.
За частотним складом загальну вібрацію ділять на низькочастотну, що відповідає октавним смугам — 2 и 4 Гц, середньочастотну — 8 и 16 Гц та високочастотну —31,5 и 63 Гц.
Допустимі рівні вібрації установлюються для загальної транспортної (категорiя 1), транспортно-технiчної (категорiя 2) i технологiчної вiбрацiї (категорiя 3), а також для локальної вiбрацiї з розрахунку 8-ми годинного робочого дня.
Допустимі рівні вібрації на робочих місцях представлені в таблицях 2 и 3.