- •Тема 1. Вступ. Мета та завдання дисципліни.
- •1. Вступ. Мета та завдання дисципліни “Сучасні напрями в харчуванні”
- •Розвиток харчування.
- •І. Закон збалансованості енергії
- •Недоцільні поєднання харчових продуктів (за г. Шелтоном).
- •Біологічна дія їжі та різновиди харчування
- •Добова потреба дорослої людини в харчових речовинах
- •Тема 2. Сучасні наукові напрями в технології створення харчових композицій
- •Фізіологічні властивості основних продуктів харчування
- •Захисні компоненти їжі
- •2. Методичні та методологічні підходи до розробки та конструювання харчової продукції. Сутність використання нетрадиційної сировини. Технології одержання функціональних продуктів з рослинної сировини.
- •3.Характеристика харчових продуктів функціонального призначення.
- •4. Види нетрадиційної сировини. Методи отримання та обробки біологічно активної сировини.
- •Класифікація харчових інгредієнтів
- •Класифікація бад за джерелами одержання
- •Тема 3. Сучасні напрями в технології продукції з картоплі, овочів, грибів
- •1. Характеристика хімічного складу продукції з картоплі, овочів, грибів.
- •Класифікація харчових волокон за хімічною природою
- •Основні фізіологічні властивості харчових волокон
- •Використання нетрадиційної сировини у технології страв з картоплі, овочів, грибів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Тема 3 (2). Сучасні напрями в технології продукції з крупів, бобових, макаронних виробів, супів, соусів
- •1.Характеристика хімічного складу страв: каш, виробів з каш; котлет і биточків із крупів; страв із бобових; страв із макаронних виробів; супів; соусів, масляних сумішей
- •Використання нетрадиційної сировини у технології страв з крупів, бобових і макаронних виробів, супів, соусів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Соєва паста (додаток 1)
- •3. Особливості технології виробництва відварних, запечених страв з крупів, бобових і макаронних виробів, супів, соусів з використанням нетрадиційної сировини.
- •Тема 4. Сучасні напрями в технології продукції з м’яса та м’ясопродуктів сільськогосподарської птиці
- •1.Характеристика хімічного складу страв з м’яса:
- •2. Використання нетрадиційної сировини у технології страв із сільськогосподарської птиці, пернатої дичини, кролика, м’яса та м’ясопродуктів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Чорний харчовий альбумін
- •Тема 5. Сучасні напрями в технології продукції із риби та морепродуктів, яєць, яйцепродуктів
- •Характеристика хімічного складу страв з риби:
- •2. Характеристика хімічного складу страв з яєць:
- •193. Тюфтельки рибні з зостерою
- •Вимоги до якості страви
- •191. Риба запечена з помідорами і фукусами
- •Технологія приготування
- •Вимоги до якості страви
- •Тема 6. Сучасні наукові напрями в технології борошняних кондитерських виробів, солодких страв, напоїв
- •1. Характеристика хімічного складу борошняних кондитерських виробів; солодких страв; напоїв.
- •Класифікація кондитерських виробів
- •Хімічний склад кондитерських виробів
- •2. Використання нетрадиційної сировини у технології борошняних кондитерських виробів. Загальна характеристика бкв з функціональними властивостями.
Тема 3. Сучасні напрями в технології продукції з картоплі, овочів, грибів
План лекції:
Характеристика хімічного складу продукції з картоплі, овочів, грибів.
Використання нетрадиційної сировини у технології страв з картоплі, овочів, грибів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
Особливості технології виробництва відварних, запечених, смажених страв з овочів з використанням нетрадиційної сировини.
1. Характеристика хімічного складу продукції з картоплі, овочів, грибів.
У кожному продукті харчування превалюють харчові речовини певного призначення. Тому умовно розрізняють 4 основні групи продуктів:
енергетичного призначення (хлібобулочні, макаронні, круп’яні, кондитерські вироби, картопля, цукор, жири і жирові продукти);
пластичного призначення (м’ясо, риба, молоко, яйця і продукти з них);
біорегуляторного, пристосувально-регуляторного і захисно-реабілітацій-ного призначення (овочі, фрукти, ягоди, печінка тварин і риб, продукти дієтичного харчування тощо);
сигнально-мотиваційного призначення (цибуля, часник, петрушка та інші пряні рослини).
Р
аціони,
що містять певну кількість продуктів
кожної групи, надійно забезпечують
гомеостаз організму і підтримують на
високому рівні функціональні системи.
Тривала відсутність у раціоні будь-якої
групи продуктів призводить до порушення
обміну речовин і діяльності різних
органів і систем.
Харчова і біологічна цінність овочів, фруктів та ягід змінюється у процесі їх достигання, залежить від виду, сорту овочів та фруктів, характеру ґрунту, на якому вони вирощуються, застосування мінеральних добрив, умов зберігання та переробки.
Характерним для овочів, фруктів та ягід є високий вміст води - 75-95%. Завдяки їй більшість нутрієнтів знаходиться у розчиненому вигляді і добре засвоюється організмом. Розчинені у воді солі калію швидко виділяються з сечею і разом з ними виділяється зайва рідина і з нею екстрагуються продукти метаболізму та водорозчинні токсини.
Основну масу нутрієнтів овочів та фруктів складають вуглеводи. Вони є основним джерелом моно- та дисахаридів, крохмалю та харчових волокон. Харчові волокна відіграють важливу роль у детоксикації організму, в адсорбції та виведенні з організму холестерину й жовчних кислот, радіонуклідів, канцерогенних та інших речовин. Вони регулюють стан та функції шлунково-кишкового тракту, сприяють розвитку нормальної кишкової мікрофлори.
Овочі, фрукти та ягоди є важливим джерелом забезпечення вітамінної та мінеральної повноцінності харчування.
Овочі, фрукти та ягоди у раціональному харчуванні використовуються як:
важливе джерело водорозчинних вітамінів;
важливе джерело мінеральних речовин (макроелементів лужного напрямку та біомікроелементів: К, Са, Mg, Fe, Zn, Cu, Co);
джерело органічних кислот - цитринова, яблучна, щавлева (нехарчова);
джерело вуглеводів (легкозасвоювані, крохмаль, клітчатка, пектин);
джерело бета-ситостерину (листяні овочі);
джерело ефірних олій і фітонцидів;
♦ незначне джерело білків (значне у бобових, мало у овочах, фруктах, крім цього вони низької біологічної цінності).
Овочі, фрукти і ягоди у лікувально-профілактичному та дієтичному харчуванні використовуються як:
продукти з антиоксидантною дією (вітаміни С, Р, бета-каротин);
продукти з антиканцерогенною дією - індолтрикарбінол (цвітна та брюссельська капуста, ріпа, редис, буряк, гарбуз);
продукти з антиатерогенною дією (відсутність холестерину, вміст бета-ситостерину);
продукти з кровотворною дією (Fe, Cu, Zn, Co, фолієва кислота);
продукти з адсорбційною дією (харчові волокна);
продукти з бактерицидною дією (фітонцити, ефірні олії);
продукти з антихолестериновою дією(харчові волокна, бета-ситостерин);
продукти з діуретичною дією (K:Na =10:1);
продукти з інсулінозаощаджуючою дією (фруктоза, інулін);
продукти з регулюючою дією (харчові волокна, органічні, кислоти, ефірні масла, вітаміни, мікроелементи).
Харчові волокна. Харчові волокна (клітковина, дієтичні, рослинні, грубі, баластні речовини) - це комплекс біополімерів, який формує стінки рослинних клітин. До харчових волокон відносяться речовини різної хімічної природи (рис.).
