
- •Тема 1. Вступ. Мета та завдання дисципліни.
- •1. Вступ. Мета та завдання дисципліни “Сучасні напрями в харчуванні”
- •Розвиток харчування.
- •І. Закон збалансованості енергії
- •Недоцільні поєднання харчових продуктів (за г. Шелтоном).
- •Біологічна дія їжі та різновиди харчування
- •Добова потреба дорослої людини в харчових речовинах
- •Тема 2. Сучасні наукові напрями в технології створення харчових композицій
- •Фізіологічні властивості основних продуктів харчування
- •Захисні компоненти їжі
- •2. Методичні та методологічні підходи до розробки та конструювання харчової продукції. Сутність використання нетрадиційної сировини. Технології одержання функціональних продуктів з рослинної сировини.
- •3.Характеристика харчових продуктів функціонального призначення.
- •4. Види нетрадиційної сировини. Методи отримання та обробки біологічно активної сировини.
- •Класифікація харчових інгредієнтів
- •Класифікація бад за джерелами одержання
- •Тема 3. Сучасні напрями в технології продукції з картоплі, овочів, грибів
- •1. Характеристика хімічного складу продукції з картоплі, овочів, грибів.
- •Класифікація харчових волокон за хімічною природою
- •Основні фізіологічні властивості харчових волокон
- •Використання нетрадиційної сировини у технології страв з картоплі, овочів, грибів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Тема 3 (2). Сучасні напрями в технології продукції з крупів, бобових, макаронних виробів, супів, соусів
- •1.Характеристика хімічного складу страв: каш, виробів з каш; котлет і биточків із крупів; страв із бобових; страв із макаронних виробів; супів; соусів, масляних сумішей
- •Використання нетрадиційної сировини у технології страв з крупів, бобових і макаронних виробів, супів, соусів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Соєва паста (додаток 1)
- •3. Особливості технології виробництва відварних, запечених страв з крупів, бобових і макаронних виробів, супів, соусів з використанням нетрадиційної сировини.
- •Тема 4. Сучасні напрями в технології продукції з м’яса та м’ясопродуктів сільськогосподарської птиці
- •1.Характеристика хімічного складу страв з м’яса:
- •2. Використання нетрадиційної сировини у технології страв із сільськогосподарської птиці, пернатої дичини, кролика, м’яса та м’ясопродуктів. Біологічна цінність нетрадиційної сировини.
- •Чорний харчовий альбумін
- •Тема 5. Сучасні напрями в технології продукції із риби та морепродуктів, яєць, яйцепродуктів
- •Характеристика хімічного складу страв з риби:
- •2. Характеристика хімічного складу страв з яєць:
- •193. Тюфтельки рибні з зостерою
- •Вимоги до якості страви
- •191. Риба запечена з помідорами і фукусами
- •Технологія приготування
- •Вимоги до якості страви
- •Тема 6. Сучасні наукові напрями в технології борошняних кондитерських виробів, солодких страв, напоїв
- •1. Характеристика хімічного складу борошняних кондитерських виробів; солодких страв; напоїв.
- •Класифікація кондитерських виробів
- •Хімічний склад кондитерських виробів
- •2. Використання нетрадиційної сировини у технології борошняних кондитерських виробів. Загальна характеристика бкв з функціональними властивостями.
Біологічна дія їжі та різновиди харчування
Біологічна дія |
Призначення харчування |
Різновид харчування |
Групи населення |
Специфічна |
Профілактика аліментарних захворювань |
Раціональне |
Здорові |
Неспецифічна |
Профілактика захворювань неспецифічної (багато-факторної) природи |
Превентивне |
Групи ризику |
Захисна |
Профілактика професійних захворювань |
Лікувальне-профілактичне |
Групи із шкідливими і надзвичайно шкідливими умовами праці |
Фармакологічна |
Відновлення порушеного хворобою гомеостазу і діяльності функціональних систем організму |
Дієтичне (лікувальне) |
Хворі |
Раціональне харчування (від лат. Rationalis - розумний) – фізіологічно повноцінне харчування здорових людей; - це своєчасне забезпечення організму їжею, яка містить життєво необхідні для нього поживні речовини в оптимальному співвідношенні та кількості. Під час організації раціонального харчування керуються “Фізіологічними нормами споживання харчових речовин і енергії для різних груп населення”, які рекомендуються наукою. Фізіологічні норми харчування – кінцевий висновок з усіх досліджень в галузі фізіології, біохімії і гігієни харчування.
Диспропорція у нутрієнтному складі раціонів (недостача одних і надлишок інших поживних речовин) є основним чинником ризику в харчуванні сучасної людини. Середні дані щодо потреби дорослої людини в харчових речовинах наведені у формулі збалансованого раціону з добовою енергетичною цінністю 2800 ккал.
Таблиця 3.
Добова потреба дорослої людини в харчових речовинах
Харчові речовини |
Добова потреба |
Харчові речовини |
Добова потреба |
Білки |
80 г |
Органічні кислоти |
2 г |
в тому числі тваринні |
44 г |
Жири |
80-100 г |
Вуглеводи |
410 г |
в тому числі рослинні |
20-25 г |
в тому числі моно- і диса-хариди |
70-80 г |
поліненсичені жирні кислоти |
2-6 г |
Харчові волокна |
30 г |
холестерин |
0,5-1 г |
Вітаміни |
|
фосфоліпіди |
5 г |
аскорбінова кислота |
70 мг |
Мінеральні елементи |
|
тіамін |
1,4 мг |
кальцій |
1000 мг |
рибофлавін |
1,7 мг |
фосфор |
1000 мг |
ніацин |
18 мг |
натрій |
4000-6000 мг |
вітамін В6 |
2 мг |
калій |
2500-5000 мг |
фолат |
0,2 мг |
магній |
500 мг |
вітамін В12 |
0,003 мг |
залізо (чоловіки) |
10 мг |
вітамін А |
1000 мг |
цинк |
15 мг |
вітамін D |
2,5 мг |
йод |
0,15 мг |
вітамін Е |
10 мг |
фтор |
1,5-4,0 мг |
Превентивне харчування – це раціональне харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних захворювань, що враховує наявність у кожної людини властивої йому біохімічної і фізіологічної індивідуальності внаслідок несприятливих впливів навколишнього середовища. Тривалий аліментарний дисбаланс, у тому числі порушення режиму харчування, є одним із первинних патогенних чинників, що сприяють розвитку і прогресуванню захворювання. Отже, боротьба з неінфекційними захворюваннями (атеросклерозом, ІХС, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом, патологією органів травлення тощо) значною мірою залежить від своєчасної корекції раціонів харчування з урахуванням чинників ризику їх виникнення.
Лікувально-профілактичне харчування близьке до раціонального, але відрізняється від нього тим, що посилені функції їжі, котрі протистоять несприятливим впливам виробничих чинників. Якісний склад лікувально-профілактичного харчування пом’якшує дію на організм працівників шкідливих виробничих чинників: хімічних, фізичних і біологічних. У лікувально-профілактичному харчуванні використовують спеціальні раціони, молоко, кисломолочні продукти, пектин, вітамінні препарати.
Дієтичне (лікувальне) харчування є невід’ємною частиною комплексної терапії різних захворювань у лікувально-профілактичних закладах, а також лікувально-оздоровчих заходів у санаторно-курортних закладах і санаторіях-профілакторіях. Дієтичне харчування на виробничих підприємствах – важливий чинник оздоровлення працівників, попередження загострення хронічних захворювань, підтримання високої працездатності. У дієтичному (лікувальному) харчуванні широко використовують фармакологічну дію харчових речовин шляхом їх збільшення чи зменшення з урахуванням реадаптивних механізмів, що виникають у процесі дієтичної терапії.