3.Вставка в текст об’єктів і спеціальних символів.

При створенні документу користувачу часто доводиться вводити слова, що часто повторюються. Для полегшення введення таких фрагментів і збільшенням продуктивності роботи користувача у Word створення спеціальна функція Автотекст. Вона дозволяє вводити не весь фрагмент, а лише одну або декілька літер. Тоді, після натискання F3 появляється весь фрагмент. Елементом автотексту може бути не лише текстовий фрагмент, але й будь–який інший об’єкт (малюнок, таблиця, формула і т. д.). Щоб створити елемент автотексту потрібно:

Ввести текст, що повинен виводитися автоматично і виділити його, або виділити потрібний об’єкт.

В пункті меню Вставка вибрати підпункт Автотекст, а в ньому команду Создать, або натиснути однойменну піктограму в панелі інструментів Автотекст. Можна також скористатися комбінацією клавіш Alt + F3.

В будь-якому випадку відкривається діалогове вікно, в єдиному полі вказано виділений фрагмент тексту. Користувачу потрібно знищити цей текст і ввести літеру або послідовність літер, які будуть викликати даний елемент автотексту.

Пошук та заміна фрагментів тексту. При роботі з документом великого об’єму досить важко шукати потрібну інформацію, тому дуже важливо, щоб текстовий редактор мав інструмент для швидкого пошуку інформації. Для того, щоб розпочати процес шукання певної сукупності символів потрібно в пункті меню Правка вибрати команду Найти, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl + F. При цьому відкриється вікно.

Дане вікно містить випадаючий список Найти, в якому потрібно вибрати, або набрати сукупність потрібних символів. Для завдання додаткових параметрів пошуку слід вибрати командну кнопку Больше.

Продовженням можливостей пошуку сукупності символів є операція заміни, тобто заміна знайденої сукупності символів на іншу. Для того, щоб здійснити заміну, потрібно в пункті меню Правка вибрати команду Заменить, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl + H, або у вікні пошуку перейти в другу закладку Заменить. Відкривається вікно, яке має додаткове поле Заменить на, в якому слід вказати або вибрати зі списку сукупність символів, яка замінить інші.

Вставка символів.

Серед символів клавіатури немає усіх символів, які потрібні користувачу тому був створений пункт Символ. Щоб вставити символ потрібно зайти в пункт головного меню Формат і його підпункт Символ, тоді перед нами з’явиться вікно в, якому будуть знаходитися різні символи. Потім потрібно вибрати символ, який нам потрібний і натиснути кнопку “Вставить”, тоді символ вставиться у те місце де стояв курсор.

ТЕМА: Редактор презентацій

Створення презентації

Після завантаження Open Office.org Impress справа з’являється панель, яка дозволяє відкрити наявну презентацію або створити нову різниим способами.

За допомогою Мастера автосодержания можна швидко створити презентацію, використовуючи шаблони наявних варіантів презентацій.

Другий режим Шаблон оформления. Це готовий шаблон, який необхідно заповнити певним чином, додавши (за потреби) слайди з графікою чи діаграмами.

Найчастіше створюють презентацію з чистої сторінки, вибравши Новая презентация. Виконавши команду Формат – Разметка слайда, можна вибрати розмітку. Для першого слайда доцільно вибрати макет Титульный слайд. Можна вибрати порожній слайд, а потім вміщувати в нього потрібні елементи.

Перед створенням презентації бажано: - Визначити тему та призначення презентації - Створити схему (сценарій) презентації - Спланувати зміст усіх слайдів, їх стиль.

Елементи слайдової презентації

Основними елементами слайдової презентації є слайди, замітки та заголовки. На кожному слайді можна вмістити такі елементи: заголовки, основний текст, графічні об’єкти (ефекти WordArt, рисунки з бібліотеки ClipArt Gallery чи прочитані з файла, автофігури, організаційні діаграми, об’єкти WordArt, таблиці, діаграми) елементи мультимедіа (відеокліпи, звукові кліпи з файлів чи дикторські тексти), дату, час, текст колонтитула, номер слайда, кнопки керування процесом демонстрації.

Для вставки нового слайда до презентації необхідно виконати таку послідовність дій: Вставка/ Новый слайд. Застосувати до цього слайду потрібний макет.

Форматуючи слайд, можна змінити кольорову гаму оформлення чи вибрати оформлення фону. Щоб змінити кольорову гаму оформлення слайда, необхідно виконати такі дії: Формат/ Цветовая схема слайда. Далі вибрати стандартну чи спеціальну схему.

Щоб вставити графічний об’єкт , необхідно виконати такі дії: Вставка/ Рисунок/ вибрати необхідний тип графічного об’єкта.

Вставлений малюнок можна вилучати, переміщувати по слайду, змінювати його розмір. Для того, щоб вилучити об’єкт, необхідно:

- виділити його (вказати на нього курсором і натиснути ліву кнопку миші),

- натиснути клавішу Delete.

Щоб змінити розміри виділеного об’єкта, необхідно: курсор миші встановити на один із маркерів, натиснути ліву кнопку миші і методом перетягування зменшити (чи збільшити) об’єкт.

Режими перегляду презентації

У Open Office.org Impress є кілька режимів перегляду слайдів презентації:

1. В режимі Обычный виконуються переважно всі операції

2. Режим Сортировщик слайдов призначений для роботи з презентацією загалом, а не з окремими слайдами. У ньому зручно змінювати порядок розміщення слайдів, переміщенням їх за допомогою миші, підключати різноманітні ефекти при переході від слайда до слайда чи при заповненні слайда об’єктами. Все це можна виконати і в режимі Обычный.

3. У режимі Показ слайдов на екран виводять лише слайди підготовленої презентації і кнопки виклику контекстного меню керуванням презентацією. Контекстне меню можна також викликати, натиснувши праву кнопку миші у будь-якому місці слайда. Це допоможе під час демонстрації виконувати допоміжні дії. Наприклад: перехід до будь-якого слайда або викликати примітки до слайда (Заметки докладчика).

Потрібний режим задають натисканням на відповідну кнопку в лівій нижній частині екрана або відповідною командою з меню Вид.

Вставка гіперпосилань

Розгалужена структура презентації реалізується шляхом вставки гіперпосилань. За допомогою гіперпосилань можна організувати перехід на означений файл, що знаходиться на комп'ютері, на будь-який слайд цієї презентації, на новий документ та на електронну адресу.

Щоб організувати гіперпосилання, необхідно:

° виділити об'єкт, за яким буде закріплено гіперпосилання (наприклад фрагмент тексту (слово) або автофігура);

° виконати команду Вставка/ Гиперссылка або на панелі інструментів вибрати кнопку Добавление Гиперссылки;вибрати потрібний тип гіперпосилання та необхідні параметри, (наприклад, ім'я файла, який потрібно завантажити, чи номер слайда, на який здійснюється перехід).

Вставка кнопок керування

За допомогою елементів керування можна активно впливати на перебіг демонстрації слайдів презентації.

Щоб вставити кнопку керування, необхідно вибрати Показ слайдов/ Управляющие кнопки, потім вибрати необхідну кнопку.

Щоб за кнопкою Настраиваемая закріпити виконання дій, необхідно у діалоговому вікні Настройка действия вибрати її з меню, наприклад, Другой файл. У діалоговому вікні Гиперссылка на другой файл вибрати ім’я файла.

Анімаційні ефекти

Під анімацією в Open Office.org Impress мають на увазі рух або видозміну об’єктів на екрані. Застосування анімаційних ефектів надає презентації динамічності, а також дає змогу ідкреслити деякі ключові моменти її змісту.

Анімаційні ефекти можуть супроводжувати: o зміну слайдів, появу та відображення об’єктів слайда. Ефект при переході до наступного слайда можна встановити так: Показ слайдов/ Смена слайдов на панелі справа вибрати потрібний ефект. Ефект можна застосувати лише до одного або до всіх слайдів.

Анімація об’єктів слайда

До будь-якого об’єкта слайда (тексту, рисунків, таблиць тощо) можна застосувати анімаційний ефект.

Перш ніж застосовувати ефекти, необхідно визначити, які об’єкти будуть анімовані, в якому порядку вони з’являтимуться під час демонстрації, який саме анімаційний ефект буде застосований після їхньої появи на екрані, з якою метою і скільки він триватиме. Щоб встановити порядок появи об’єктів на екрані, треба виконати такі дії: Показ слайдов/ Настройка анимации. Вибрати порядок появи об’єктів на екрані. На панелі Настройка анимации потрібно вказати, яким чином буде здійснено анимацію: після натискання на кнопку миші (По щелчку) чи автоматично (Автоматически) через вказаний проміжок часу.

Можна вибрати і звуковий ефект (стандартний, записаний із мікрофона тощо), в супроводі якого об’єкт з’являтиметься на екрані.

Open Office.org Impress дає змогу налаштувати анімаційні ефекти появи тексту по літерах, словах, абзацах.

ТЕМА: Табличний процесор

Запуск табличного процесора, відкриття і збереження документа.

Табличний процесор MS Excel можна запустити декількома способами:

• за допомогою головного меню ОС, вибравши відповідну програму в групі MS Office;

• за допомогою ярлика програми;

• за допомогою ярлика чи значка файлу електронної таблиці.

Щоб відкрити існуючий файл, застосовують команди Файл =>Від­крити...

Щоб зберегти файл електронної таблиці на зовнішньому носії, треба виконати стандартні дії за допомогою команд Файл =>Зберегти ЯК... чи Файл => Зберегти. Файл ET має розширення xls у програмі 2003 р. і xls або xlsx у програмах 2007 та 2010 р. Формат xlsx не читає програма 2003 р.

Поняття про книги, аркуші, рядки, стовбці, клітинки

Файли електронних таблиць називають книгами. Під час запуску електронного процесора автоматично відкривається нова (порожня) кни­га з назвою Книга1. Назва книги відповідає власній назві файлу. Її мож­на змінити. Структурними елементами книги є аркуш, рядок, стовпець, діапазон, клітинка.

Книга складається з аркушів. За замовчуванням книга містить три аркуші. Кількість аркушів можна змінити. Аркуш можна переймену­вати.

Аркуш містить стовпці та рядки електронної таблиці. Аркуш вкритий сіткою, що розмежовує рядки і стовпці. Ширину стовпців і ви­соту рядків можна змінювати. Сітка на папір не виводиться.Клітинка - найменший структурний елемент ЕТ.

На одному аркуші можна розв'язати декілька задач, створивши у різних місцях декілька таблиць. Такі таблиці називають робочими.

На екрані відображається лише частина аркуша ЕТ. Щоб пере­глянути інші частини, потрібно користуватися клавішами-стрілками та комбінаціями клавіш для навігації.

Ведення даних до клітинок і редагування її вмісту.Автозаповнення

Дане можна водити безпосередньо у клітинку. А можна вибирати клітинку і вводити дане у рядок формул. Після натискання клавіші Enter дане вважають введеним, і буде вибрана наступна клітинка.

Число, введене у клітинку, автоматично вирівнюється до правого краю клітинки. Текст автоматично вирівнюється до лівого краю.

Довгі текстові дані, які вводимо, наприклад, у клітинку А1, пов­ністю відображатимуться у таблиці, заповнюючи клітинку В1 чи навіть С1. Але насправді клітинки В1 і СІ будуть порожні. Якщо тепер ввести це ж дане в А2, а у клітинку В2 ввести інше дане (32), то частина тексту, що є в А2, не відобразиться на екрані (але текст повністю зберігатиметься в пам'яті).

Щоб не виникало таких ситуацій, потрібно зробити стовпчик А шир­шим або шрифт тексту меншим, не планувати введення текстів у клітинки В2 чи С2 або відобразити текст в одній клітинці у декількох рядках.

Ширину стовпців часто треба змінювати, щоб дані правильно відображались у клітинках. Це роблять методом перетягування мишею меж стовпців у рядку, де є назви стовпців: А, В, С... Перетягування почи­нають, коли вказівник миші змінить на межі свій вигляд на хресто­подібний. Аналогічно можна змінювати висоту рядків.

Числові дані можуть відображатися як заокруглені, наприклад, з одною чи двома цифрами після десяткової коми, хоча насправді в клітинці міститься число з тою кількістю цифр, яку ввів користувач або обчислила ЕТ.

Щоб виправити дане у клітинці, потрібно: 1) вибрати цю клітинку і 2) або внести зміни у вираз у рядку формул, або внести зміни без­посередньо у клітинці. У другому випадку потрібно спочатку натиснути на клавішу F2 чи двічі клацнути у клітинці.

Використання найпростіших формул

Формули. Символ «=» на початку виразу є ознакою формули. Отже, формула — це така конструкція:=вираз

Якщо в клітинку ввести вираз 3+2*4^2, то ЕТ сприйме його як текс­тове дане (сукупність символів) і обчислювати не стане. Якщо у клітинку ввести формулу =3+2*4^2, то отримаємо результат (число 35).

Побудова діаграм

Для побудови діаграми виконаємо команду Вставка/ Диаграмма чи натиснемо кнопку Мастер диаграмм 

Мітками рядків і стовпців називаються заголовки рядків і стовпців. Якщо ви не включаєте мітки рядків у ділянку побудови діаграми, то на 4-му кроці побудови діаграми потрібно вказати, що під мітки рядків виділяється 0 рядків.

Мітки стовпців є текстом легенди. Легенда являє собою прямокутник, у якому зазначається, яким кольором чи типом ліній виводяться на графіку чи діаграмі дані з того чи іншого рядка.

XY-крапкова діаграма є найпридатнішим типом діаграми для обробки результатів лабораторних досліджень. Лінії тренда можна проводити на гістограмах, графіках, лінійчатих і XY-крапкових діаграмах.В Excel для відображення діаграм можна використовувати не лише стовпці, лінії та крапки, а й довільні малюнки. Будуючи графіки математичних функцій, варто використовувати як тип діаграми гладкі криві.

Excel підтримує в процесі побудови графіків логарифмічну шкалу як для звичайних типів графіків, так і для змішаних, тобто на одній осі ви можете ввести логарифмічну шкалу, а для іншої — лінійну.

Процедура створення діаграми.

• Запустити Майстер діаграм .

• Вказати місце та розмір майбутньої діаграми за допомогою курсора, що має вигляд  .

• У першому кроці майстра вказати діапазони комірок: $B$5:$C$23; $I$5:$I$23, але краще виділити даний діапазон заздалегідь, тоді він автоматично вказуватиметься в запиті на введення діапазону комірок.

• На наступних кроках вибирається круговий тип діаграми та її підтип.

• Потім установлюються параметри, що визначають: яка частина діапазону буде відображена як дані, а яка — як мітки сегментів і назви.

• На наступних кроках вибирається круговий тип діаграми та її підтип.

• Потім установлюються параметри, що визначають, яка частина діапазону буде відображена як дані, а яка — як мітки сегментів і назви.

• Виділити стовпець таблиці «Валовий дохід» (включаючи назву стовпця).

• Запустити Майстер діаграм.

• На 1-му кроці майстра вибрати круговий тип діаграми.

• На 2-му кроці майстра вибрати закладку Ряд і встановити такі значення в 3-х полях уведення: «Имя» — адреса комірки, що містить текст «Валовий дохід» (уже повинен стояти), «Значение» — адреса блоку комірок зі значеннями валового доходу (вже має стояти), «Подписи категорий» — адреси комірок таблиці з найменуваннями товарів і фірм-постачальників (це поле введення потрібно заповнити мишею, використовуючи кнопку згортання майстра наприкінці поля. По закінченні заповнення знову натиснути цю кнопку для повернення до вікна майстра).

Останній крок майстра дає змогу вибрати один із варіантів розташування графікач: на окремому аркуші робочої книги (новому) чи на поточному аркуші.

 

ТЕМА: База даних

1. Модифікація структури таблиці БД . Структура таблиці — це структура запису,тобто сукупність назв полів, їxніx типів та властивостей, визначених користувачем під час аналізу конкретної задачі. Структура визначає послідовність розташування даних у записі на фізичному носії i вигляд даних на екрані.

Роботу з програмою Access розпочинають у головному вікні на закладці Таблиці зі створення структури командою Створити. Є декілька способів створення структури. Ми розглянемо такі два способи:

1. використання конструктора таблиці;

2. використання майстра бази даних.

Найчастіше структуру створюють командою Конструктор таблиці. Користувач у цьому випадку задає:

· назви полів методом введення назви;

· тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;

· описи, які є необов'язковими;

· додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:

· довжину поля;

• значення за замовчуванням;

• умови на значення, яке вводитимуть;

· формат поля;

У найпростіших БД достатньо задати назви полів i зазначити їxнi типи, оскільки властивості фіксуються автоматично згідно з принципом замовчування.

Структуру будь-коли можна модифікувати. У раніше створену структуру нове поле вставляють командою Вставити → Рядки. Виокремлене поле вилучають командоюРедагувати → Вилучити рядки. Можна змінити порядок розташування полів, перетягуючи їxнi назви вниз чи вгору.

Після створення структури вікно конструктора треба закрити зі збереженням таблиці у файлі на диску з деякою назвою: Оцінки, Зарплатня тощо.

Щоб увести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: Закладка Таблиці → Виберіть назву → Відкрити.

Дані в таблицю вводять звичайно з клавіатури (або через буфер обміну). Зовнішньо таблиця подібна до електронної. Ширину стовпців i висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командоюФормат → Заховати стовпець/Показати стовпець поля тощо. Щоб деякі стовпці не зміщувались під час перегляду широкої таблиці, їx фіксують на екрані командоюФормат → Зафіксувати чи вивільняють — Формат → Вивільнити вci стовпці.

Контекстне меню стовпця дозволяє сортувати записи, копіювати, видаляти і переміщати стовпці, керувати їх шириною і режимом відображення.

Для створення стандартних баз даних є спеціальні засоби — майстри. Достатньо виконати вказівки майстра i структура бази даних готова.