
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Облік медикаментів
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Сублінгвальне вживання лікарських засобів
- •Ректальне використання лікарських засобів
- •Попередня підготовка до виконання:
- •Послідовність виконання
- •Послідовність виконання
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків
- •Послідовність виконання
- •Мал. 36. Виконання підшкірноїін’єкції:
- •Послідовність виконання
- •Мал. 37. Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції
- •Внутрішньовенні ін’єкції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Попередня підготовка до виконання:
- •Послідовність виконання
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Попередня підготовка до виконання:
- •Послідовність виконання
Послідовність виконання
Намітити місце ін’єкції: ділянку сідниці умовно розділити на 4 квадранти (вертикальну лінію провести через сідничний горб, а горизонтальну — через великий вертлюг стегнової кістки). Укол робити у верхньозовнішній квадрант сідниці, де немає великих судин і нервових стовбурів.
Провести пальпацію обраного місця: ін’єкцію не можна виконувати в місцях набряків або ущільнень (інфільтрату), які залишилися від попередніх ін’єкцій.
Місце ін’єкції двічі протерти стерильними ватними кульками, змоченими у 70 % етиловому спирті.
Наповнений ліками шприц із голкою взяти правою рукою так, щоб V палець підтримував муфту голки, II палець розміщувався на поршні, а решта пальців утримували циліндр шприца.
І та II пальцями лівої руки розтягти і зафіксувати шкіру з підшкірною жировою клітковиною у відповідній ділянці.
Мал. 37. Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції
Перпендикулярно до поверхні шкіри швидким рухом увести голку на глибину 4—5 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину, фасції, великий сідничний м’яз. Потрібно стежити за тим, щоб голка була уведена не повністю і над шкірою лишалася її частина завдовжки не менше ніж 0,5 см (мал. 37).
Прибрати ліву руку із сідниці.
Після уведення голки лівою рукою відтягти поршень шприца на себе і перевірити, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (кров не повинна з’явитися у шприці).
Натиснути на поршень II пальцем правої руки (або, не змінюючи положення рук, — І пальцем лівої руки), повільно увести лікарський препарат у м’яз.
До місця ін’єкції лівою рукою прикласти стерильну ватну кульку, змочену в 70 % етиловому спирті і швидким рухом вийняти голку. Цією ватною кулькою злегка помасажувати місце уведення ліків, щоб вони краще розподілилися в м’язі.
Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5 % розчин хлораміну в ємності, про- маркірованій “Для використаних ватних кульок”, на 1 год.
Шприц і голку після використання продезінфікувати.
Можливі ускладнення внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкцій, профілактика їх
Медична сестра має чітко дотримуватися техніки виконання будь-якої ін’єкції, тому що більша частина ускладнень (за винятком алергійних реакцій) виникає з вини медичної сестри, яка не дотримувалася всіх необхідних вимог.
Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, зумовлене гострою ішемією головного мозку)
Профілактика: щоб запобігти цьому ускладненню, потрібно запам’ятати таке правило: не можна виконувати ін’єкцію, якщо пацієнт стоїть. Пацієнтові запропонувати сісти на стілець або лягти у ліжко.
Тактика у разі виникнення непритомності: пацієнта вкласти з трохи опущеною головою і піднятими ногами (щоб посилити приплив крові до головного мозку), звільнити від тісного одягу, побризкати обличчя холодною водою, дати понюхати розчин аміаку (нашатирного спирту) на ватному тампоні. У тяжчих випадках увести кордіамін, кофеїн.
Алергійна реакція (підвищена чутливість організму на введення того чи того лікарського засобу). Це може бути реакція негайного типу (анафілактичний шок, набряк Квінке) або реакція сповільненого типу (дерматит, екзема)
Профілактика: перед призначенням препарату ретельно зібрати алергологічний анамнез; перед першою ін’єкцією поставити пробу на індивідуальну чутливість організму до препарату; першу ін’єкцію зробити з кількості 1/3 призначеної дози в кінцівку і спостерігати за пацієнтом протягом 20 хв.
Зараження пацієнта на гострий вірусний гепатит, СНІД, сифіліс, малярію та інші інфекційні хвороби
Профілактика: чітке знання наказів МОЗ України щодо профілактики цих захворювань та суворе дотримання їх у своїй роботі.
Запам’ятайте! За грубі помилки медичний працівник може бути притягнений до кримінальної відповідальності.
(Накази МОЗ України № 408 та № 120. Додаток 3)
Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції)
Профілактика: суворе дотримання правил асептики та антисептики на етапах підготовки і в процесі виконання ін’єкції; обов’язкова пальпація місця ін’єкції (ін’єкцію не можна виконувати в ділянці набряків або ущільнень, які залишилися від попередніх ін’єкцій); підігрівання олійних розчинів; одномоментне уведення допустимого об’єму лікарської речовини (наприклад, при підшкірній ін’єкції дозволяється одномоментно вводити не більше ніж 5 мл водного розчину, а при внутрішньом’язовій — не більше ніж 10 мл водного розчину).
Тактика у разі виникнення інфільтрату: напівспиртовий зігрівальний компрес, нанести йодну сітку на шкіру, прикласти грілку, застосувати фізіотерапевтичні методи лікування (УФ опромінювання, поле УВЧ).
Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції)
Профілактика: лікування інфільтратів, які повільно розсмоктуються, у гіршому випадку можуть ускладнитися абсцесом, флегмоною.
Тактика у разі виникнення: обов’язково повідомити хірургові, який виконає хірургічне розкриття гнояка з подальшим дренуванням.
Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної жирової клітковини)
Профілактика: місця уведення препаратів інсуліну постійно чергувати, вводити інсулін кімнатної температури.
Тактика у разі виникнення: за призначенням лікаря можна провести курс лікування ліподистрофії (40 днів, а часом і довше) суінсуліном, який потрібно вводити в ділянку атрофованої жирової клітковини підшкірно по 4—8 ОД. Ефект настає повільно, однак уже через декілька ін’єкцій дефект тканини зменшується.
Підшкірні крововиливи унаслідок поранення стінки судин тупою деформованою голкою
Профілактика: перед стерилізацією інструментарію перевірити кінець кожної голки багаторазового використання. Забороняється користуватися деформованими голками з тупим кінцем.
Тактика у разі виникнення кровотечі: до місця ін’єкції щільно притиснути тампон, змочений спиртом. Якщо це не допомагає, кровоточиве місце змастити 5 % розчином калію перманганату та накласти пов’язку.
Медикаментозна емболія, що виникає внаслідок потрапляння олійних розчинів
у судини (наприклад, камфорної олії) або суспензій (наприклад, біциліну)
Профілактика: після проколювання підшкірної жирової клітковини та уведення голки на потрібну глибину слід потягти на себе поршень шприца та впевнитися, що голка не потрапила в судину (у шприц не має надходити кров).
Запам’ятайте! Помилкове внутрішньовенне уведення олійних розчинів —смертельна небезпека для пацієнта.
Ушкодження нервових стовбурів, яке може призвести до розвитку парезів і паралічів
Профілактика: правильний вибір місця ін’єкції (особливо у разі внутрішньо- м’язових ін’єкцій).
Тактика: негайно сповістити лікаря, який дасть вказівку щодо надання невідкладної допомоги пацієнтові і призначить курс лікування.
Уведення ЛІКІВ у ОКІСТЯ
Профілактика: чітко розрахувати, на яку глибину вводити голку.
Тактика: якщо голку уведено дуже глибоко в тканини, негайно її вийняти на 1/3 довжини назад; застосувати тепло: після уведення лікарського препарату прикласти грілку.
Поломка голки у місці її з’єднання з канюлею
Профілактика: не застосовувати для ін’єкцій голки з дефектом; не виконувати маніпуляцію грубо; не вводити голку в тканини глибше ніж на 2/3 її довжини.
Тактика: уламок голки швидко видалити із тканини пальцями. Якщо сталося так, що уламок вийняти не вдається, потрібно з обох боків затиснути рукою його місце перебування, щоб голка не просувалася глибше, і негайно покликати лікаря, бажано хірурга. При цьому ускладненні потрібно вдатися до оперативного втручання.
Некроз тканин (який може виникнути внаслідок помилкового підшкірного або внутрішньом’язового уведення гіпертонічних розчинів (10% кальцію хлориду або 10% натрію хлориду)
Профілактика: перед уведенням лікарського препарату уважно прочитати етикетку на флаконі; звірити напис на флаконі з призначенням лікаря.
Тактика: місце ін’єкції обколоти 0,1 % розчином адреналіну — 0,5 мл, розведеного у 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; ізотонічним розчином натрію хлориду — 10 мл; 0,25 % розчином новокаїну за відсутності в анамнезі алергійної реакції на цей препарат і накласти суху пов’язку та холод на 1—2 дні, а потім — зігрівальний компрес (у разі підшкірного помилкового уведення препарату) або грілку (у разі внутрішньом’язового помилкового уведення препарату).