Правила роздавання ліків хворим

1. У листі призначень лікар вказує потрібні препарати хворому, визначає ін­дивідуально дозу, кількість уживань на добу, шлях уведення і ставить свій підпис навпроти дати призначення.

2. Перед роздаванням ліків медична сестра обов’язково миє руки.

3. Виконуючи призначення лікаря, медична сестра керується журналом, що є на посту, або листком призначень лікаря.

4. Разові призначення (снодійні, препарати від болю голови) медична сестра виписує з історії хвороби.

5. Уживання більшості ліків залежить від часу споживання їжі, а саме:

• натще вживають проносні препарати, мінеральні води, жовчогінні трави;

• після їди (через ЗО хв) — препарати, що подразнюють слизову оболонку трав­ного каналу (бром, ацетилсаліцилову кислоту, препарати заліза), травні ферменти;

• перед їдою — шлунковий сік, лужні препарати, препарати, що діють на пато­генну флору кишок (фталазол, імодіум);

•під час їди — травні ферменти, жовчогінні препарати, препарати заліза;

•у проміжках між їдою — усі індиферентні для функції травного каналу лі­карські препарати (сульфаніламідні, антибіотики тощо);

• снодійні — за ЗО хв до сну;

6. Перед роздаванням ліків медична сестра обов’язково звіряє етикетку на упа­ковці з призначеннями, перевіряє термін придатності ліків, один раз на добу роз­кладає ліки згідно з їх уживанням. Ліки розкладені у спеціальному ящику на пере­сувному столику.

7. Хворі вживають ліки тільки в присутності медичної сестри або лікаря.

8. Хворі, які самостійно пересуваються, одержують ліки біля поста медичної сестри самі; тяжкохворим медична сестра приносить ліки в палату і допомагає їх ужити, дає запити перевареною водою із поїльника.

9. Водні розчини ліків, відвари дають хворим у градуйованих мензурках з міт­ками 5, 10, 15 та 20 мл.

10. Спиртові розчини (наприклад, корвалол) відмірюють краплями в мензурку, наливають туди 10—15 мл води, змішують і дають випити хворому. Ці препарати обов’язково потрібно запити водою.

11. Порошок висипають на язик, ближче до кореня, де менше смакових чутли­вих сосочків, і дають запити невеликою кількістю води. Якщо порошки дуже непри­ємні на смак, до них можна додати трохи цукру.

12. Ліки в капсулах не рекомендується розжовувати, а слід проковтнути капсулу цілою; поясніть хворому призначення капсули.

13. Запропонуйте хворим запити ліки перевареною водою.

14. Якщо хворий уживає йодумісні препарати або препарати ацетилсаліцилової кислоти, запропонуйте запивати їх молоком.

15. Калійумісні препарати порекомендуйте запити томатним соком.

16. Якщо хворий уживає ліки, що містять кислоти або препарати заліза, порекомен­дуйте після вживання прополоскати рот перевареною водою, щоб не псувалися зуби.

17. Поясність хворим, що в період уживання ліків протягом доби потрібно бага­то пити, тому що з організму лікарські речовини виводяться переважно нирками. Недостатнє і несвоєчасне виведення їх з організму спричинює виникнення сечокам’яної хвороби.

18. У листку призначень зробіть відмітку про виконання.

Запам’ятайте!

• Не видавати хворому в руки всю добову дозу ліків, тому що він може вжити їх одразу, а це може стати причиною отруєння.

• Не залишати ліки біля хворого на тумбочці, бо часто хворі вживають їх із за­пізненням, а іноді й зовсім не вживають.

• Якщо випадково ви дали хворому інші ліки або перевищили дозу, негайно повідо­мити лікаря.

• Не давати хворому лікарські препарати без призначення лікаря, оскільки навіть звичайні ліки в певних ситуаціях можуть призвести до тяжких наслідків.

• Про всі скарги хворого на неприємні відчуття від ужитих ліків або про відмову хворого від їх уживання негайно повідомити лікаря.

• Якщо ліки неприємні на смак або запах, хворого треба попередити про це і по­рекомендувати найліпший спосіб уживання таких ліків.

• Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі, слід попередити хворого про це.

• З появою найменших ознак неадекватної реакції на ліки або ускладнення медич­на сестра має негайно повідомити про це лікареві.

Медична сестра не може самостійно призначити хворому ліки або змінити при­значення лікаря. Це вона може зробити тільки в тому разі, якщо лікар відсутній у відділенні (наприклад, анальгін при болю голови). Водночас медична сестра, безпо­середньо спостерігаючи за хворими, може затримати призначення лікаря, напри­клад, якщо хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергійна ре­акція, коли потреба у призначенні певного лікарського препарату відпала, напри­клад, якщо хворий, котрому призначили снодійні, заснув.

Медична сестра має пам’ятати про важливу роль віри хворого в успішність при­значеного лікування, тому вона не має права пропустити точного часу роздавання ліків, зневажливо ставитися до призначення того чи того препарату.