
- •13.2. Склад та економічний зміст доходів страховика
- •Доходи страховиків від основної діяльності
- •Інші доходи страховика
- •13.3. Склад та економічний зміст витрат страховика
- •1. Витрати на проведення страхових операцій
- •Витрати страховика на проведення страхових операцій
- •Витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування
- •Витрати на утримання страхової компанії
- •1) Постійні та змінні;
- •2) Залежні та незалежні;
- •3) Загальні та часткові.
- •13.5. Оподаткування страхових компаній
- •Оподаткування валового доходу , прибутку страховиків
- •Загальнодержавні податки ( обов’язкові платежі)
- •Загальнодержавні збори ( обов’язкові платежі
- •Місцеві податки і збори ( обов’язкові платежі).
Витрати на утримання страхової компанії
Заробітня плата
персоналу з нарахуваннями
Відрядження
Послуги звязку
Амортизаційні
відрахування
Реклама
Утримання й
обслуговування автотранспорту
Оренда
приміщення
Комунальні
послуги
Інші витрати,які,
з чинним законодавством , відносяться
на собівартість страхової діяльності
Придбання
канцелярських і господарських товарів
Рис.13.7. Структура витрат на утримання страхової компанії
Окремо виділяють організаційні витрати, пов'язані зі заснуванням страхової компанії. Вони, по суті, є активами страховика, тобто його інвестиціями. Виділяють витрати на проведення страхування і перестрахування (основної діяльності) за своїм еквівалентним змістом поділяють на:
1) Постійні та змінні;
2) Залежні та незалежні;
3) Загальні та часткові.
Змінні витрати відносяться до окремих видів страхування (страхового поліса). Постійні витрати не можуть бути віднесені на окремий вид, а розподіляються на весь портфель укладених договорів страхування. Поняття постійних і змінних витрат використовують в актуарних розрахунках за договорами страхування зі строком дії більше одного року. У діяльності страховика змінні витрати займають основне місце, тоді як питома вага постійних витрат доволі незначна.
Витрати на ведення справи можуть бути пов'язані та не пов'язані зі зміною страхової суми. Деякі з них можуть мати одночасно характер залежних і незалежних.
У складі витрат страховика не виокремлюються специфічні витрати.
Відповідно до Закону України "Про страхування", витрати
страховика включають:
— виплати страхових сум та страхових відшкодувань;
— відрахування в централізовані страхові резервні фонди;
— відрахування у технічні резерви, інші, ніж резерв зароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства;
— витрати на проведення страхування;
— інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.
Загальний обсяг витрат страховика впливає на фінансовий результат його діяльності 13.4. Прибуток страховика та його розподіл
Прибуток страховика - це фінансовий результат його діяльності за звітний період (квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік). Визначається як різниця між доходами та витратами. Має, як правило, додатній характер, тобто виступає у формі прибутку, хоча іноді може мати від'ємний характер, тобто набувати форми збитків. Фінансовий результат є вартісною оцінкою підсумків господарювання страховика
Фінансовий результат включає в себе два елементи: прибуток (збиток) страховика і приріст (спад) резерву внесків.
Приріст резервів внесків має суворо цільове призначення, але в період зберігання на рахунках страхової організації може бути використаний як джерело інвестиційних операцій.
Прибуток від страхових операцій - це різниця між ціною наданих послуг і їх собівартістю. Прибуток в страхуванні формується за рахунок перерозподілу коштів страхування, створеного в інших галузях економіки.
Першим джерелом формування прибутку від страхових операцій є “прибуток в тарифах”, який при калькуляції навантаження закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу (норматив прибутку). Частка прибутку в тарифі може бути виражена в відсотках або встановлена в твердій сумі.
Відношення річної суми прибутку до річної суми премій якого-небудь виду страхування або страхових операцій взагалі називається рентабельністю страхових операцій.
Порівняння прибутку з об'ємом страхових премій показує, який прибуток отримує страховик з кожної гривни страхових премій і пов'язує розмір прибутку як джерело формування страхового фонду. Страховик також може мати прибуток від інвестиційної діяльності і інших нестрахових операцій.
Прибуток від розміщення і управління технічними резервами і власними коштами(інвестиційний прибуток) - це прибуток страхової організації від участі в господарській діяльності не страхового характеру. Отримання цього прибутку надає страховикові нарощувати об'єми його активів, розширювати межі страхової відповідальності, знижувати тарифи по окремим видам страхування, розширювати страхове поле, зміцнювати матеріально-технічну базу і використовувати цей прибуток з метою розвитку страхової справи в інших напрямах.
Прибуток від страхової діяльності можна обчислити за формулою: ПСД = (ЗП+КП+ВП+ПЦР+ПТР) – (ВС+ВЦР+ВТР+ВВС), (3) де, ЗП – зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування; КП – комісійні винагороди за перестрахування; ВП – частки страхових виплат, сплачені перестрахувальниками; ПЦР – повернені суми із централізованих страхових резервних фондів; ПТР – повернені суми з технічних резервів, інших, ніж резерви незароблених премій; ВС – виплати страхових сум та страхових відшкодувань; ВЦР – відрахування в централізовані страхові резервні фонди; ВТР – відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій; ВВС – витрати на ведення справи.
Відповідно до облікової політики прибуток страховика формується за рахунок прибутку від операційної, іншої звичайної (фінансової, інвестиційної) та надзвичайної діяльності. З урахуванням цих складових формується чистий прибуток страховика.
На основі показника прибутку визначається рентабельність страхових операцій, яка є відносним показником кінцевого фінансово-господарського результату діяльності страховика. Показник рентабельності розраховується як відношення річної суми прибутку до річної суми платежів з будь-якого виду страхування або страхових операцій.