Модуль 1. Загальні проблеми психології управління в організації тест 5

1. Управлінська діяльність – це :

а) сукупність скоординованих дій та заходів, спрямованих на досягнення певної мети в межах організації;

б) організована система активності взаємодіючих між собою індивідів, яка спрямована на створення (відтворення) об’єктів матеріальної та духовної культури;

в) діяльність, спрямована на забезпечення впорядкованості та узгодженості в діях людей і організацій з метою досягнення окреслених суспільно значущих цілей;

г) систематичне вивчення процесу праці й досягнень керівників та їх підлеглих.

2. Сутність принципу активності психології управління виявляється в:

а) прогнозуванні та моделюванні етапів становлення і розвитку особистості керівника, кадрів управління, шляхів оптимізації управлінської кар’єри; вивченні стартових умов розвитку керівника й організації

б) тому, що свідомість і діяльність перебувають у тісному взаємозв’язку, зумовлюють одна одну: діяльність впливає на формування свідомості, психічних зв’язків, процесів, властивостей, а вони регулюють людську діяльність, є умовою її адекватності;

в) трактуванні людини як найвищої цінності, як особистості;

г) визнанні того, що активний взаємозв’язок людини з довкіллям є необхідною умовою її життєдіяльності.

3.Обов’язком керівника є створення нормального психологічного клімату в колективі та відносин в взаємодопомоги в ньому. Яких заходів ви станете дотримуватись:

а) сприятимете створенню взаємин суперництва між підлеглими;

б) розподілите обов’язки між всіма співробітниками;

в) доручите своєму заступнику цю ділянку роботи;

г) наголосите співробітникам про права і обов’язки;

д)проведете індивідуальні бесіди з кожним співробітником та неофіційні заходи, щоб краще дізнатись про кожного підлеглого та намітити перспективу розвитку установи і кожного співробітників зокрема.

4. Процес усвідомлення відсутності чого-небудь, який спонукає до дії – це:

а) управління; б) потреби; в) мотивація; г) спрямованість.

5. Кому із вчених належить теза, що потреби поділяються на первинні і вторинні та представляють собою п’ятирівневу ієрархічну структуру, в якій вони розташовані відповідно до пріорітету особистості?

а) Ф. Герцбергу; б) А. Маслоу; в) Д. МакКлелланду; г) Р. Хеллрігелу.

6. Людина в організації, яка думає і діє виключно раціонально, прагне до максимального прибутку при особистій вигоді, яку можливо мотивувати лише матеріально – це:

а) людина соціальна; б) людина, що самоактуалізується;

в) людина економічна; г) людина комплексна.

6. Тип адаптації людини в організації, що полягає в неприйнятті основних норм і цінностей, але дотриманні необов’язкових, що «маскують» неприйняття основних – це:

а) мімікрія; б) конформізм;

в) заперечення; г) адаптивний індивідуалізм.

6. Тип людини, яка приймає норми включення в організацію та розділяє цінності організації – це:

а) бунтар; б) пристосуванець;

в) відданий і дисциплінований працівник організації; г) оригінал.

6. Характеристика, що відрізняє організацію від інших соціальних груп:

а) існування групової культури; б) люди пов’язані загальною мережею стосунків;

в) високий рівень диференціації; г) високий рівень формалізації її структури.

10. Найбільш загальна мета організації, причина її існування, що створює сенс її діяльності – це:

а) мета; б) завдання;

в) місія; г) план розвитку.