Модуль 1. Загальні проблеми психології управління в організації тест 2

1. Психологія особистості як наукова галузь збагачує психологію управління знаннями про такі аспекти, як от:

а) поведінка особистості як члена соціуму, відносини особистості в соціальній групі;

б) творчі здібності особистості, творчий потенціал, умови формування творчих здібностей;

в) самосвідомість, самооцінку, образ «Я», життєвий шлях особистості;

г) психологічні основи особистісної динаміки спеціаліста.

2. Визначення предмета психології управління як «соціально-психологічні особливості діяльності керівника, який взаємодіє із соціальним оточенням, пошук стійких рис керівника, що виявляються у взаємодії із підлеглими і визначають ефективність керівництва» належить такому науковому підходу:

а) інженерно-психологічному; б) соціально-психологічному;

в) суб’єкт-об’єктному; г) організаційно-психологічному.

3.Об’єктом психології управління на сучасному етапі розвитку науки визначають:

а) організовану (індивідуальну і спільну) діяльність об’єднаних спільними інтересами й цілями, симпатіями і цінностями людей, підпорядкованих правилам і нормам організації;

б) добір працівників відповідно до їх психологічних особливостей;

в) методи впливу на психіку робітників з метою досягнення оптимальної продуктивності їх праці;

г) психологічні чинники ефективної діяльності керівників.

4.Психологія управління як навчальна дисципліна має таку структуру:

а) Вступ, історія та сучасний стан розвитку, психологія особистості та організації в управлінні, психологія управлінської діяльності, соціально-психологічні особливості управління, психологія управління людськими ресурсами, психологія управління рекламною діяльністю;

б) Загальна теорія управління та загальні теоретичні засади психології, спеціальні психологічні управлінські теорії, методи досліджень;

в) Психологія управління людськими ресурсами, соціально-психологічні особливості управління;

г) Розвиток і становлення керівника в системі управління, закони розвитку трудових спільнот і груп, закономірності й механізми діяльності організованих груп.

5. Сутність принципу розвитку психології управління виявляється в:

а) прогнозуванні та моделюванні етапів становлення і розвитку особистості керівника, кадрів управління, шляхів оптимізації управлінської кар’єри; вивченні стартових умов розвитку керівника й організації

б) тому, що свідомість і діяльність перебувають у тісному взаємозв’язку, зумовлюють одна одну: діяльність впливає на формування свідомості, психічних зв’язків, процесів, властивостей, а вони регулюють людську діяльність, є умовою її адекватності;

в) трактуванні людини як найвищої цінності, як особистості;

г) визнанні того, що активний взаємозв’язок людини з довкіллям є необхідною умовою її життєдіяльності.

6. Сумісність, яка передбачає спільність поглядів, переконань, соціальних установок, цінностей, ставлень, називається:

а)фізичною; б)психофізіологічною; в)психологічною; г)соціально-психологічною

7. Положення суб’єкта у малій групі, структурі її взаємин, яке визначає його права, обов’язки і привілеї визначається:

а)соціальною роллю; б)соціально-психологічним статусом; в) іміджем.

8. Відчуття належності до чого-небудь або кому-небудь, прийняття суб’єкта іншими, прив’язаності і підтримки належать до:

а) фізіологічних потреб; б) потреби у безпеці і впевненості в майбутньому; в) соціальних потреб;

г) потреби в повазі; д) потреби в самовираженні.

9. Тип людини, яка приймає норми включення в організацію, але не розділяє цінності організації – це:

а) бунтар; б) пристосуванець;

в) відданий і дисциплінований працівник організації; г) оригінал.

10. Людина в організації, яка може задовольняти різні мотиви в різних організаціях і навіть в одній і тій самій, але в різних сферах діяльності, а її задоволеність роботою і загальна ефективність діяльності визначаються різними мотивами – це:

а) людина соціальна; б) людина, що самоактуалізується;

в) людина економічна; г) людина комплексна.