Модуль 1. Загальні проблеми психології управління в організації тест 3

1. Соціальна психологія як наукова галузь збагачує психологію управління знаннями про такі аспекти, як от:

а) поведінка особистості як члена соціуму, відносини особистості в соціальній групі;

б) творчі здібності особистості, творчий потенціал, умови формування творчих здібностей;

в) самосвідомість, самооцінку, образ «Я», життєвий шлях особистості;

г) психологічні основи особистісної динаміки спеціаліста.

2.Визначення предмета психології управління як «психологічні закономірності становлення, функціонування та розвитку системи «людина (група) – людина (група)», у яких основними є управлінські зв’язки та управлінські відносини» належить такому науковому підходу:

а) інженерно-психологічному;

б) соціально-психологічному;

в) суб’єкт-об’єктному;

г) організаційно-психологічному.

3. Як самостійна галузь знання психологія управління виконує такі функції:

а) номінативна, інформаційна, виховна, прогностична;

б) теоретико-пізнавальна, інформаційна, соціокультурна, соціально-психологічна, гуманістична, прикладна, економічна, прогностична, міжнародна;

в) діагностична, прогностична, рекреативна, розвивальна;

г) організаційна, теоретична, комунікативна, контрольна.

4. Сутність принципу єдності свідомості й діяльності психології управління виявляється в:

а) прогнозуванні та моделюванні етапів становлення і розвитку особистості керівника, кадрів управління, шляхів оптимізації управлінської кар’єри; вивченні стартових умов розвитку керівника й організації

б) тому, що свідомість і діяльність перебувають у тісному взаємозв’язку, зумовлюють одна одну: діяльність впливає на формування свідомості, психічних зв’язків, процесів, властивостей, а вони регулюють людську діяльність, є умовою її адекватності;

в) трактуванні людини як найвищої цінності, як особистості;

г) визнанні того, що активний взаємозв’язок людини з довкіллям є необхідною умовою її життєдіяльності.

5. Найбільш загальна мета організації, причина її існування, що створює сенс її діяльності – це:

а) мета; б) завдання;

в) місія; г) план розвитку.

6. Звичаї, традиції, групові звички, які зафіксовані у громадській думці є засобами контролю у межах:

а) офіційної структури групи; б) неофіційної структури групи.

7. Людина в організації, для якої важливо самостійно приймати рішення і мати достатньо часу для розвитку, для якої важлива внутрішня мотивація, пов’язана зі змістом роботи, можливим саморозвитком – це:

а) людина соціальна; б) людина, що самоактуалізується;

в) людина економічна; г) людина комплексна.

8. Тип адаптації людини в організації, що полягає в прийнятті обов'язкових норм і цінностей та в частковому, або зовсім неприйнятті необов'язкових норм – це:

а) мімікрія; б) конформізм;

в) заперечення; г) адаптивний індивідуалізм.

9. Тип людини, яка приймає норми включення в організацію, але не розділяє цінності організації – це:

а) бунтар; б) пристосуванець;

в) відданий і дисциплінований працівник організації; г) оригінал.

10. Можливість діяти і здатність впливати на ситуацію й інших людей – це:

а) влада; б) авторитет;

в) вплив; г) повноваження.