18. Воєнні дії 1650-1653рокуБілоцерцівський трактат.

Хмельницький використав перемир*я для посилення своєї армії і укріплення міжнародних зв*язків.він поновив союз з татарами,а для укріплення флангу з боку Молдавії,що підтримувала союз з Польщею,він у серпні 1650р.послав туди загони,які захопили її столицю Ясси.Молдавський господар василь Лукуль розірвав зв*язки з польщеюі встановив дружні відносини з україною,обітявши віддати свою дочку за сина Хмельницького Тимоша.Але він загинув 1653р. під час оборони Сучави.Новий ктап польсько-української війни розпочався 1651р.,коли у наступ перейшла 150-тисячна польська армія.18-20 червня відбулася вирішальна битва під берестечком.Через храду татар,які під час битви почали тікати і захопили в полон гетьмана,козацьке військо опинилося в оточенні і вирвалося з нього з величезними втратами.Але й поляки також зазнали втрат.За таких умов викуплений з полону Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками.18 вересня 1651р. в Білій Церкві був підписаний новий мирний договір,що містив такі умови :

- влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство

- шляхті поверталися відбірна земля і кріпаки

- реєстр скорочувався до 20 тис. козаків

Оскільки умови Білоцерківського договору не відбили інтересів українського народу ще більше,ніж Зборівський,вже наприкінці 1653р. на Подніпров*ї почалися селянські повстання,а в квітні 1652р. військові дії відновив і Хмельницький.У травні 1652р. був оточений і знищений польський табір біля гори Батіг на березі Південного бугу,результатом чого знову стала ліквідація польської влади на більшій частині України.наступні півтора року польсько-українська війна тривала з перемінним успіхом,а восени 1653р. польське військо знову розбите під Жванцем на поділля.

19.Переяслвавська рада та її місце в долі українського народу.

У Переяславі відбулася 18 січні 1654р. Старшинська рада,а згодом генеральська військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського,Чернігівського та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан.

В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було. Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначні присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; було написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, якого привезли в Москву наприкінці березня 1654 р. переяславський полковник П. Тетеря і військовий суддя Самійло Зарудний. Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена царськими дяками.

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654р.У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії.