- •1.Поняття про предмет курсу ,його специфіку і концепцію.Значення вивчення курсу «Історія України» та її державності у вищому навчальному закладі.
- •2. Найдавніші державні утворення на території України.
- •3.Антська держава її роль для консолідації українського етносу.
- •4. Розселення східних слов’ян у 7-9 столітті ,племен.
- •5. 5.Аналіз теорії виникнення Русі ,норманської,анти норманської…
- •6. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •7.Розквіт Київської Русі в період Ярослава Мудрого.
- •8.Причини розпаду України-Русі Та його наслідки.
- •9.Діяльність Романа Мстиславовича та об’єднання Галицько-Волинської держави.
- •17. ВІдродження б.Хмельницьким Української державності
- •18. Воєнні дії 1650-1653рокуБілоцерцівський трактат.
- •19.Переяслвавська рада та її місце в долі українського народу.
- •20.Історичне значення Козацько-гетьманської держави.
- •21.Правобережний гетьман п.Дорошенко і його боротьба за обєднання українських земель.
- •22.Промосковська політика гетьмана і .Брюховецького і втрата україною державного суверенітету.
- •23.Гетьманування і.Мазепи та його спроба унезалежнити Україну.
- •24.Обрання гетьманом України на еміграції Пилипа Орлика
- •25. Діяльність останніх гетьманів України по збереженню української державності
- •27.Діяльність Кирило-Мефодієвського братства
- •28.Національне пробудження в Галичині, «руська трійця»
- •29)Валуєвський циркуляр1863,емський указ олександра 2(1876)
- •31)Перший універсал центральної ради і створення першого укр..Уряду
- •32) Другий універсал центральної ради і його суть.
- •33)Третій універсал центральної ради.Проголошення унр
- •34)Четвертий універсал центральної ради.Проголошення незалежності унр.
- •35)Причини поразки центральної ради
- •36)Хліборобський конгрес 29квітня 1918р і проголошення гетьманом Скоропадського,формування уряду укр..Держави
- •37)Повстання у львові 1 листопада 1918р.Перехід влади до укр..Національної ради.Проголошення зунр.
- •38.Державний устрій унр періоду Директорії
- •39.Політика “воєнного комунізму” окупаційної більшовицької влади в Україні 1919-1921рр.
- •40)Політичні процеси в Україні в кінці 20-х початку 30-х років та знищення української інтелектуальної еліти.Голодомор 1932-1933рр
- •41)Українізація причини та наслідки
- •43.Початок Другої світової війни. Окупація Червоною армією Західної України 1939-1941р.
- •48 Створення народного руху України. Перемога демократичних сил
1.Поняття про предмет курсу ,його специфіку і концепцію.Значення вивчення курсу «Історія України» та її державності у вищому навчальному закладі.
Місце вітчизняної історії у системі вузівського навчання. Вивчення історії України розпочалося зі здобуттям нашою державою незалежності. У вищих навчальних закладах вивчення вітчизняної історії відповідає потребам сьогодення. На основі фактичного матеріалу, засвоєного головним чином у загальноосвітній школі, майбутні спеціалісти опановують у вузівському курсі новітні історичні концепції, оволодівають елементами наукового підходу до історії України, набувають навичок критичного переосмислення документів і роботи з першоджерелами. Історія як наука служить справі людського самопізнання. Відомо, що народ, який зневажає свою історію, ставить під загрозу своє майбутнє існування. Водночас не слід забувати, що успіх державної розбудови сучасної України залежить від активної громадянської позиції. Саме український народ згідно з Конституцією є основним носієм влади у незалежній Україні. Тобто в його руках зосереджено вирішення найважливіших політичних, соціально-економічних питань розбудови держави. Тому актуальною проблемою сьогодення є глибоке знання минулого задля недопущення помилок у майбутньому. І головною проблемою є з’ясування причин, чому всі попередні спроби відновлення української державності закінчилися невдачею. Ми повинні осмислити уроки нашого державотворення і не повторювати помилок у майбутньому. Неупереджене вивчення історії України спростовує міфи про українців як неісторичну націю. Український народ пережив усі стадії європейської еволюції, тому можна стверджувати, що його історіяповністю вписується в загальносвітову. Однак зараз, коли у світі відбуваються інтеграційні процеси, ми не можемо стояти осторонь. Водночас слід дбати про збереження своїх національних цінностей і самобутності. На наш погляд, у цих умовах саме історія стане їхньою берегинею.
Предмет, завдання, методологічні принципи вивчення історії України. Починаючи вивчення курсу доцільно зосередитися на таких основних питаннях, як: що вивчає історія України? Які її завдання, методологічні принципи, наукова періодизація та джерельна база? Під історією України ми розуміємо історію українського народу на основних землях його поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території, на якій перебував чи перебуває український народ, інколи разом з іншими племенами чи народами, історія державної влади та її інституцій, що правили визначною територією. Таким чином, предметом вивчення курсу є генезис, закономірності становлення та розвитку процесу державотворення на території України від найдавніших часів до сьогодення Щодо завдань курсу, то він призначений формувати національну самосвідомість, а у молоді виховувати патріотичні почуття та політичну культуру.
Принципи історичного пізнання слід виокремити найбільш пріоритетні:
• неупереджене ставлення до історичного минулого.
• неупереджене ставлення до історії забезпечує принцип пріоритетності історичного факту над його оцінкою.
• науковий плюралізм як норма історичного пізнання.
• уникнення подвійних підходів при розгляданні однопорядкових явищ історичного характеру.
• історію не можна і не потрібно судити, її треба розуміти, тобто вдаватися до глибокого наукового аналізу як основи для розуміння історичного процесу.