1.Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення.

2.Генезис філософії . Загальне уявлення про філософські категорії , їх зв'язок з практикою.

3.Предмет , структура і функції філософії.

4.Філософія як теоретична основа світогляду.

5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального і ідеального як основна проблема філософії.

6.Три головних питання філософії по Канту. Їх зв'язок з питанням про співвідношення свідомості і буття і зі структурою філософії.

7.Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум.

8.Проблема метода «стиля» філософствування. Діалектика і догматизм.

9. Проблема метода «стиля» філософствування. Діалектика , софістика і еклектика.

10.Внутрішня діалектичність предмета філософії. Основні принципи діалектики.

11.Філософія у системі культури.

12.Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості.

13.Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії.

14.Філософський зміст проблеми буття. Буття, матерія і субстанція.

15.Об′єктивна реальність з точки зору її сутності і утворення. Поняття субстанції, її світоглядне і методологічне значення.

16.Філософія про багатогранність і єдність світу. Розмаїття течій філософії. Монізм і дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм.

17.Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії.

18.Матерія як субстрат і матерія як субстанція.

19.Поняття руху. Рух , змінність і спокій.

20.Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії.

21.Простір і час як форми існування матерії. Філософія і наука про абсолютність та відносність простору і часу.

22.Відображення як атрибут невід′ємнної якості субстанції, світу в цілому, причина розвитку форм відображення.

23.Відображення і інформація, внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.

24.Свідомість і її виникнення і сутність.

25.Структура свідомості.

26.Свідомість і самосвідомість.

27.Свідоме і несвідоме.

28.Матеріальне і ідеальне. Єдність трьох різних розумінь ідеального.

29.Співвідношення свідомості і мозку , свідомості і мови, філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової діяльності, психології і педагогіки.

30.Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості.

31.Предмет ,структура і завдання гносеології. Гносеологія і онтологія.

32.Гносеологія і аксіологія. Сутність і необхідність екзістенціонального моменту у змісті філософських дисциплін.

33.Об ′єктивна і суб’єктивна діалектика, їх співвідношення. Діалектика у функції теорії пізнання. Основні принципи, форми, методи пізнання.

34.Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення.

35.Суб ′єкт і об’єкт пізнання. Різноманітне розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії.

36.Принцип єдності діалектики , логіки і теорії пізнання.

37.Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції у процесі пізнання.

38.Змістовне і формальне у процесі пізнання.

39.Емпіричне і теоретичне у пізнанні. Факт , ідея , гіпотеза і теорія.

40.Принцип конкретності істини. Абсолютне і відносне в істинному знанні.

41.Спостереження і експеримент. Модель і моделювання.

42. Аналіз і синтез як методи наукового пізнання.

43.Індукція і дедукція як методи наукового пізнання.

44.Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний і історизм конкретний.

45.Поняття системи статичного , динамічного і розвиваючогося. Системи механічні, органічні і гармонічні.

46.Метод сходження від абстрактного до конкретного як системний метод.

47.Категорії сфери буття-якість, кількість, міра, становлення.

48.Сутність і явище

49.Категорії протиріччя як загальне, абсолютне визначення сутності об’єкта пізнання.

50.Зміст і форма. Залежність і їх співвідношення від рівня розвитку об’єкта пізнання.

51.Необхідність і випадковість. Осмислення висновків сінергетики для поглиблення розуміння цих категорій.

52.Категорії «можливість» і «дійсність»

53.Категорії цілого і частини.

54.Категорії причини і наслідку.

55.Категорії всезагального , особливого і одиничного.

56.Категорія заперечення. Різні види заперечення, їх співвідношення.

57.Поняття розвитку і його співвідношення з поняттям руху і становлення. Критерії розвитку.

58.Закон переходу кількісних змін у якісні, його співвідношення з іншими законами діалектики. 59.Закон єдності і боротьби протилежностей, його співвідношення з іншими законами діалектики.

60.Закон заперечення заперечення, його співвідношення з іншими законами діалектики.

61. предмет соціальної філософії.

62. естественные предпосылки, причины и условия становления и развития социума.

63. общество как обьект философского познания. Социальная форма движения, ее отличие от живой и неживой природы.

64. деятельность как специфический способ существования социального. Анализ общественно – исторической практики, ее материальных и духовных аспектов.

65. Человек как субьект предметно – практической деятельности. Роль труда и языка в процессе антропосоциогенеза.

66. философия о сущности человека. Потребности и интересы. Важнейшие условия формирования сущности человека.

67. человек как целостное образование. Диалектика биологического и социального в человеке.

68. соотношение понятий «человек», «индивид», «личность».

69. гуманизм как явление и как философское понятие.

70. понятие общественно – экономической формации как структурно – содержательный аспект человеческой действительности.

71. «цивилизация» как категория социальной философии.

72. культура как социально – деятельностная форма человеческой действительности.

73. соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації як історичні спільноти людей ( філософський аналіз).

74. философский анализ понятий «государство» и «гражданское общество».

75. понятие духовной жизни общества. Структура общественного сознания.

76. Буденно – практична і ідеолого – теоретична свідомість.

77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.

78. основные формы общественного сознания. Их взаимосвязь и взаимовлияние.

79. политическое сознание, его место в духовной жизни общества.

80. правосознание, его роль в жизни общества, в развитии демократии, формировании человека.

81. Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика

82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності у мистецтво

83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства

84. Сенс людського життя і сенс історичного процесу розвитку суспільства

85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм та фаталізм

86. Свобода людини і поняття відчуження

87. Загальні і особливі риси розвитку людських спільнот. Концепції єдності історії та концепції культурно-історичних типів і етносів

88. Критерії прогресу суспільства і особистості

89. Глобальні проблеми сучасності та можливі шляхи їх вирішення

90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери

91. Щастя як найважливіший аспект прояву основної проблеми філософії

92. Чотири розуміння щастя, за В. Татаркевич. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя

93. Зв'язок категорій щастя з категоріями істини і свободи