(Слайд 28)

«Ґрунтозахисна система землеробства - галузь людської діяль­ності, що забезпечує оптимальне споріднення ріллі, лісу, луків та води, в рамках якого здійснюється замкнені технології, які моделюють при­родний ґрунтоутворювальний процес, зберігають грунт на оброблю­ваних полях в рівновазі з навколишнім середовищем».

«Ґрунтозахисна система землеробства - галузь людської діяль­ності, що забезпечує оптимальне споріднення ріллі, лісу, луків та води, в рамках якого здійснюється замкнені технології, які моделюють при­родний ґрунтоутворювальний процес, зберігають грунт на оброблю­ваних полях в рівновазі з навколишнім середовищем».

Інші вчені, зокрема В.А. Джамаль, М.М. Шелякін і М.В. Медведєв (1984) ґрунтозахисне землеробство визначають як геоморфологічну єдність ґрунтозахисних сівозмін і технологій, комплексу гідро- та фітомеліоративних заходів.

(Слайд 29)

Грун­тозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організа­цією території – це процес диференційованого використання зе­мельних ресурсів і біологічних особливостей сільськогосподарських культур через оптимізацію структури посівних площ та проведення ефек­тивних сівозмін, а також виділення еколого-технологічних груп ґрунтів за ос­новним напрямком горизонталей і широкого застосування протиероз­ійних та меліоративних заходів.

Для умов південно-західного регіону України найбільш прогресив­ною є ландшафтно-екологічна система землеробства і, зокрема:

Ґрун­тозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організа­цією території.

Суть її полягає в диференційованому використанні зе­мельних ресурсів і біологічних особливостей сільськогосподарських культур шляхом оптимізації структури посівних площ і проведення ефек­тивних сівозмін, у виділенні еколого-технологічних груп ґрунтів по ос­новному напрямку горизонталей і широкого застосування протиероз­ійних та меліоративних заходів.

Відсутність в минулому комплексного підходу до вирішення про­блеми ерозії ґрунтів, застосування прямолінійної організації території, яка дуже часто не погоджувалась з ландшафтними її чинниками, призводило до небажаних результатів.

Конструкції машин і знарядь також були зорієнтовані на рівнинні технології вирощування сільськогосподарських культур.

Відчувалася також нестача теоретичних розробок і методичних положень, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень. Тому проектування і винесення в натуру контур­но-меліоративної організації території, диференційоване застосування сівозмін і ґрунтозахисних технологій вирощування польових культур стало якісно новим напрямком в розробці і застосуванні концепції до­пустимого антропогенного навантаження на агроландшафт.

(Слайд 30)

Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства на всіх водозборах вирішує цілий ряд проблем:

• раціональне співвідношення ріллі, природних сінокосів і пасовищ, лісів тощо;

• раціональну структу­ру посівних площ на орних землях та розміщення сівозмін в еколого-технологічних групах грунтів та робочих ділянок в полях сівозмін;

• ди­ференціацію ґрунтозахисних та меліоративних прийомів залежно від грунтово-кліматичних умов та рельєфу;

• раціональне розміщення лінійних рубежів та ефективне застосування луко-, лісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів.

Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства на всіх водозборах вирішує цілий ряд проблем:

• раціональне співвідношення ріллі, природних сінокосів і пасовищ, лісів тощо;

• раціональну структу­ру посівних площ на орних землях та розміщення сівозмін в еколого-технологічних групах ґрунтів та робочих ділянок в полях сівозмін;

• ди­ференціацію ґрунтозахисних та меліоративних прийомів залежно від грунтово-кліматичних умов та рельєфу;

• раціональне розміщення лінійних рубежів та ефективне застосування луко-, лісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів.

Детальне формування еколого-технологічних груп (ЕТГ) орних земель, багаторічних пло­дових насаджень та природних кормових угідь запро­понував Інститут землеустрою УААН

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ таблиця 1

(О.Я. Панчук, 1992, табл.. 1):

Таблиця 1 Формування груп угідь за інтенсивністю і характером їх використання

Групи угідь	розподіл земель по еколого-технологічних групах
	Назва еколого- технолопчних груп (ЕТГ) земель	Фактор рельєфу (крутизна схилів)	Фактор змитості грунтів	Величина розрахункового потенціаль­ного змиву грунтів, т/га	Інтенсивність і характер використання угідь, що рекомендуються
1. Орні землі	І ЕТГ	ДоЗ°	Незмиті і слабозмиті	До 5	Польові сівозміни з допустимихм насиченням просапними культурами, що вирощуються за інтенсивними технологіями
	І а — рівнинні землі	До1°	Незмиті	До1	Основний обробіток ґрунту і посів сільськогосподарських культур проводяться у всіх напрямках без обмежень
	І б — схилові землі	1-3°	Незмиті та слабозмиті	1—5	Основний обробіток грунту і посів сільськогосподарських культур проводяться впродовж горизонталей або в близькому до них напрямку
	II ЕТГ	3-7°	незмиті (незначні площі), слабозмиті і середньо- змиті, сильнозмиті (незначні площі) з переважанням середньозмитих	5—20	Ґрунтозахисні зерно-трав'яні сівозміни, не допускається вирощування просапних культур
	ІІ а — переважан- ня спокійного рельєфу	3—5°	Переважання слабозмитих і середньозмитих	5—10	Впровадження зерно-трав'яних сівозмін, агротехнічні протиерозійні заходи базуються на безполичковому обробітку грунту
	ІІ б — переважан- ня улоговини	5-7°	Переважання середньозмитих	10—20, МІСЦЯМИ 20—50	Переважання посівів багаторічних трав, підвищення щільності ґрунтозахисних заходів

	III — ЕТГ	Більше 7°	Змиті грунти, переважання сильно-змитих	20—50 і більше	Суцільне залуження, введення ґрунтозахисних травопільних сівозмін. Покращання проводиться тільки по смугах
2.Багаторіч­ні плодові насадження	І ЕТГ	До 5°	Незмиті і слабозмиті	До 10	Розміщення насаджень проводиться прямолінійно або відрізками установленої довжини
	ІІ ЕТГ	5—10°	Слабозмиті і середньозмиті	10—20, місцями 20—30	Розміщення насаджень проводиться по контуру, паралельно горизонталям або в близькому до горизонталей напрямку
	III ЕТГ	Більше 10°	Середньозмиті, сильнозмиті, місцями розмиті землі	20—50 і більше	Як правило, створення багаторічних насаджень на терасах
3.Природн кормові угіддя	І ЕТГ	До 7°	Нзмиті і слабозмиті	До 10	Створення пасовищеоборотів, інтенсивне використання, випас тварин
	ІІ ЕТГ	7—18°	Слабозмиті і середньозмиті, місцями сильнозмиті	10—15	Переважання поверхневого покращання травостою, забороняється випас худоби
	ІІІЕТГ	Більше 18°	Середньозмиті і сильнозмиті, місцями розмиті	20—50 і більше	Вкрай обмежене використання, переважно заліснення
4. Несільсь-когосподарські угіддя	І ЕТГ	Різної крутиз­ни	Сильнозмиті, розмиті, загроза обвалів і зсувів	Більше 50	Переважання в протиерозійному комплексі гідротехнічних споруд, рекультивація земель
	ІІ ЕТГ	-	Незмиті і змиті	Менше 5	Створення лісових насаджень, регулювання природокористування цими територіями
	ІІІ ЕТГ		Грунти акумулятивного походження	Як правило, відсутній	Створення або реконструкція протиерозійних гідротехнічних споруд, проектування заходів для попередження замулювання і забруднення водних джерел