(Слайд 26) Еколого-технологічні групи

(критерієм виділення є крутизна нахилу території )

1 ЕТГ: це орні землі з кутом нахилу від 0 до 4⁰ (4,5⁰) - з незмитими і слабо змитими грунтами, якісний стан яких (механічний склад, відсутність перезволоження, камянистості, тощо) дає змогу інтенсивно вирощувати зернопросапні культури – цукрові буряки, кукурудза на зерно, картопля, тощо.

2 ЕТГ: це території з кутом нахилу від 4⁰ (4,5⁰) до 7⁰ - ділянки ріллі з переважанням середньо змитих грунтів, частково і слабо змитих, іноді сильно змитих грунтів. Можуть зустрічатися незмиті грунти. На цих територіях практикується вирощування зерно-трав’яних ґрунтозахисних сівозмін без просапних культур.

3 ЕТГ: території з кутом нахилу 7⁰ і більше – переважають сильнозмиті грунти які використовуються для тривалого (або постійного) залуження сумішами багаторічних трав.

1 ЕТГ: це орні землі з кутом нахилу від 0 до 4⁰ (4,5⁰) (О.А. Чернявський до першої групи в межах Карпатського регіону відносить території з кутом нахилу до 3⁰) – з незмитими і слабо змитими грунтами, якісний стан яких (механічний склад, відсутність перезволоження, камянистості, тощо) дає змогу інтенсивно вирощувати зернопросапні культури – цукрові буряки, кукурудза на зерно, картопля, тощо.

2 ЕТГ: це території з кутом нахилу від 4⁰ (4,5⁰) до 7⁰ (3^{0 -} 7⁰ за Чернявським О.А.) – ділянки ріллі з переважанням середньо змитих ґрунтів, частково і слабо змитих, іноді сильно змитих ґрунтів. Можуть зустрічатися незмиті ґрунти. На цих територіях практикується вирощування зернотрав’яних ґрунтозахисних сівозмін без просапних культур.

3 ЕТГ: території більше 7⁰ – переважають сильнозмиті ґрунти які використовуються для тривалого (або постійного) залуження сумішами багаторічних трав.

В умовах Буковини, наприклад, захист ґрунтів від ерозії рекомендовано провадити в трьох основних напрямках.

ПЕРШИЙ В межах крупних сільськогосподарських підприємств на всіх водозборах має систематично застосовуватись комплекс ґрунтозахисних заходів із застосуванням контурно-меліоративної організації території.

ДРУГИЙ В межах дрібних господарств рекомендовано практикувати протиерозійні заходи в рамках внутрішньопольової організації території. Наприклад – робочі ділянки впоперек схилу, допустимі робочі ходи сільськогосподарської техніки по відношенню до основного нахилу схилу, допустимі поздовжні нахили робочих ходів не більше 2⁰ тощо.

ТРЕТІЙ полягає у вилученні з обробітку під тимчасову консервацію (15 – 20 років) низькопродуктивних орних земель на схилах крутизною більше 7⁰ (де спостерігаються сильнозмиті ґрунти) а також частини земель на схилах більше 5⁰ (переважно середньо змиті ґрунти сильно пересічені улоговинами).

(Слайд 27) Застосування протиерозійних заходів на орних землях передбачає що грунт захищають самі рослини, які вирощуються на схилах.

Застосування протиерозійних заходів на орних землях передбачає що грунт захищають самі рослини, які вирощуються на схилах.

На змитих ґрунтах рекомендовано широко застосовувати посів багаторіч­них трав, озимих та проміжних культур. Необхідно також, щоб проти­ерозійні заходи покращували агрофізичні властивості ґрунтів. Відомо, що коли водопроникність ґрунту буде вища або однакова з інтенсивн­істю сніготанення чи дощів, то ерозія проявлятись не буде.

Протиерозійні прийоми повинні, крім того, механічно перехоплю­вати опади на місці їх випадання або безпечно скидати поверхневий стік вниз по схилу. Особлива роль належить попереджувальним, профілактичним за­ходам.

Простіше й дешевше перехоплювати чи безпечно направляти вниз по схилу поверхневий стік, ніж боротись з ярами. (!!!!!!!!!)

Продуктивність сільськогосподарського виробництва та рівень охо­рони природи, і зокрема збереження землі (якості ґрунту), в великій мірі залежать від прийнятої системи землеробства. Оригінальне визначення цього поняття дає М.М. Ломакін (1984):