(Слайд 17) геоекологічність конструктивно-географічних досліджень

значно посилює значення ландшафтознавчих знань та ландшафтознавчого підходу. (В. М. Пащенко)

Зокрема на думку В.М.Пащенка, саме геоекологічність конструктивно-географічних досліджень значно посилює значення ландшафтознавчих знань та ландшафтознавчого підходу.

(Слайд 18)

Основними напрямками Конструктивно-географічні досліджень є:

• розробка методів аналізу антропогенного впливу на природні комплекси;

• ландшафтне обґрунтування використання природних ресурсів; 

• розробка принципів та методів прогнозування змін природного середовища, а також аналізу стійкості геосистем;

• здійснення географічного моніторинг;

• проведення аерокосмічного моніторинг компонентів природних і техногенних ландшафтів; 

• дослідження геоінформаційних систем та рекомендації можливостей їх застосування при вивченні та картографуванні інтегральних геосистем;

• розробка конструктивно-географічних основ  охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; 

• оптимізація геоморфологічних процесів управління ними в умовах техногенного навантаження;

• дослідження антропогенного  і техногенного рельєфу;

• раціональне землекористування ерозійно небезпечних територій та територіальна організація ерозійно небезпечних земель.

• проблеми рекультивації земель, порушених промисловістю та та сільськогосподарською діяльністю, можливості  протиерозійного та протидефляційного захисту.

• географічні дослідження й обґрунтування схем районного планування сільських і міських територій.

• природно-господарські територіальні системи, закономірності їх просторової організації та функціонування,  агроландшафтні системи, водогосподарські системи, особливості територіальної організації та моделювання.

• меліоративна географія та ін.

Основними напрямками Конструктивно-географічних досліджень є:

• розробка методів аналізу антропогенного впливу на природні комплекси;

• ландшафтне обґрунтування використання природних ресурсів; 

• розробка принципів та методів прогнозування змін природного середовища, а також аналізу стійкості геосистем;

• дослідження геоінформаційних систем та рекомендації можливостей їх застосування при вивченні та картографуванні інтегральних геосистем;

• оптимізація геоморфологічних процесів, управління ними в умовах техногенного навантаження;

• дослідження антропогенного  і техногенного рельєфу;

• раціональне землекористування ерозійно небезпечних територій та територіальна організація ерозійно небезпечних земель.

• проблеми рекультивації земель, порушених промисловістю та сільськогосподарською діяльністю, можливості  протиерозійного та протидефляційного захисту.

• географічні дослідження й обґрунтування схем районного планування сільських і міських територій.

• дослідження природно-господарських територіальних систем , закономірностей їх просторової організації та функціонування,

• дослідження агроландшафтних систем, водогосподарських систем, особливостей територіальної організації та її моделювання