Карієс – багатофакторне захворювання, одне  з найпоширеніших захворювань твердих тканин зубів. Тому завжди стараюсь виявити і усунути причину виникнення карієсу. А активна медимекантозна  профілактика його ефективна не лише в дитячому, а й в будь-якому віці, тому назначаю загальне медикаментозне лікування пацієнтам з множинним пораженням зубів, особливо з обтяжною спадковістю. Звертаю увагу на соматичний статус пацієнта, лікування хронічних захворювань внутрішніх органів  і систем (тому таких пацієнтів лікую разом з терапевтом, ендокринологом, гематологом, т. ін.), рекомендую раціональне харчування, загально зміцнюючи терапію.

Гострий початковий карієс (діаметр не більше 3 мм) – проводжу ремінералізуючу терапіюзасобами, основними компонентами в яких є кальцій, фтор: 0,2 % розчин фториду натрію для ротових ванночок, 75% фториста паста для втирання. Використовую фторлак. Плівка фторлаку тривалий час утримується на поверхні зубів, що забезпечує пролонговану дію іонів фтору на емаль та дентин зуба. Покриваю фторлаком зуби 1 раз в тиждень - 1 місяць, в рік -3 курси. Крім цього 2 рази в місяць втираю дифлуена гель по 5-10 хв, як зубну пасту.

При хронічному початковому карієсі застосовую методику зішліфовування  пігментованих поверхонь з наступною флюоризацією.

При лікуванні поверхневого і середнього карієсу механічну обробку проводжу за Блеком, дотримуючись принципу біологічної  доцільності і механічної раціональності. При лікуванні і підготовці порожнини до препарування особливого значення надаю якісній препаровці порожнини зуба. Гостроперебігаючий глибокий карієс  лікую в один або два сеанси. При глибокомукарієсіможудеколиатипововідпрепаруватикаріознупорожнину, залишаючи при цьомунезначний шар пораженого, але щільного пігментованого дентину. В таких випадкахобов'язковонакладаюодонтотропні та біологічні пасти. Одонтотропні пасти стимулюютьутвореннявторинного дентину з боку пульпарноїкамери і викликаютьремінералізацію в областісклепінняпульпарноїкамери ( цинк-евгенолова паста, кальміцин, дайкл). Біологічні пасти не подразнюютьпульпи, містятьантибіотики, сульфаніламіди. Але я їхвикористовую рідко, бо тривала дія антибіотиків і стероїдів пригнічує діяльність пульпи. При глибокому карієсі не використовую спирт, промиваю порожнину перекисом водню. Висушую і накладаю одонтотропну пасту, прокладкою заповнюю порожнину до емалево-дентинноїмежі, щільно і рівномірнопокриваючи дно, залишаючивільноюлишеемаль, яку протравлюю.

 Кінцевим етапом є відновлення анатомічної форми зуба пломбою. Я працюю з сучасними пломбувальними матеріалами. Із композитів хімічного затвердження - це альфа-дент, крісталайн, дегуфіл; ізфотополімерів - філтек, Z-250, Р-60, А-110, валюкс-плюс, сілюкс-плюс (компанія "ЗМ"), геркулайт, продіджі (фірма "Кеrr").

Класифікація карієсу зубів. І. Клінічна. 1. Початковий (гострий, хронічний) 2. Поверхневий (гострий, хронічний)  3. Середній (гострий, хронічний)  4. Глибокий (гострий, хронічний)

ІІ. По локалізації. 1. Фісурний 2. Контактний (апроксимальний)  3. Пришийковий  4. Циркулярний

ІІІ. По протіканню. 1. Гострийкарієс  2. Хронічний карієс  3. Цвітучий карієс 4. Рецидивуючий карієс (вторинний)

IV. По інтенсивності пораження. 1. Одиночні пораження. 2. Множинні пораження.

V. Анатомічна класифікація. 1. Карієс емалі  2. Карієс дентину  3. Карієс цементу  4. Одонтоплазія

VІ. По наявності ускладнень. 1. Простий 2. Ускладнений 

Нові композитні матеріали та фотополімери є високоякісними, мають гарний естетичний вигляд, але мають і свої недоліки: потребують протравлення емалі кислотою, що небайдуже для зуба, не до кінця вивчений вплив гелій-неонового світла на тканини зуба, на пацієнта і лікаря. Не так швидко, як композити хімічного затвердіння, але і фотополімери з часом змінюються в кольорі. За те по міцності  вони  багато випереджують композити хімічного затвердіння. Гама кольорів, пластичність маси, міцність, дозволяють відновлювати пломбами такі порожнини зубів, які раніше годились тільки підпротезування.

  

Клінічна симптоматика та етапи лікування основних форм карієсу

1.Початковий карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування

Початковий карієс (стадія білої крейдоподібної чи пігментованої плями macula cariosa) – вогнищева демінералізація емалі – клінічно характеризується зміною кольору на обмеженій ділянці емалі.

Скарги : типовий безсимптомний перебіг, або ж скарги на естетичний дефект ( у випадку розташування на фронтальних зубах -на наявність крейдовидної чи пігментованої плями).

Об’єктивні дані:

Локалізація – типова для карієсу : фіcури, апроксимальні поверхні, пришийкова ділянка;

При огляді відмічається втрата природного блиску, зміна кольору у вигляді крейдяно-матової плями при гострому перерізі карієсу, або ж пігментованої плями з коричневим відтінком при хронічному перерізі. Плями мають чіткі, проте нерівні краї, число плям – одиночні.

При зондуванні відмічається неболюча гладка поверхня ( по якій зонд ковзає), що не відрізняється від інтактних навколишніх тканин. Поверхня плями може бути шорсткуватою, але безболісною і твердою.

Методи діагностики:

1.висушування – найбільш простий і ефективний метод. Обстежуваний зуб очищають від нальоту, ізолюють від слини, поверхню висушують і поверхня плями стає матовою.

2.метод вітального зафарбовування використовується для диференційної діагностики карієсу і некаріозних уражень; очищену від зубного нальоту поверхню висушують і наносять барвник ( метиленовий синій 2-3%) на 2-3 хв. Після цього барвник змивають водою. В демінералізовані тканини проникає барвник і зафарбовує їх, здорові тканини в кольорі не змінюються.

3.люмінесцентна діагностика. Метод заснований на здатності тканин під дією ультрафіолетових променів змінювати свій природній колір. Здорові тканини люмінесціюють світло-голубуватим світлом. При наявності каріозної плями спостерігається згасання люмінесценції твердих тканин.

Диференційна діагностика початкового карієсу

Ознаки	Карієс	Гіпоплазія	Флюороз
час виникнення	після прорізування зубів	до прорізування	-//-
розташування	борозни і інші заглибини, контактні і пришийкові поверхні	вестибулярна і язикова поверхня	-//-
кількість плям	одиночні	множинні	множинні
проникність для барвника	Значно збільшена	Не змінена	-//-
зміни плям	Зникає рідко, частіше на її місці виникає порожнина	Не зникає	Не зникає
залежність від вмісту фтору у питній воді	Зростання ураженості при низьких концентраціях фтору у питній воді	Не залежить	Виникає в місцевості, де підвищений вміст фтору

Лікування

При гострому перерізі - ремінералізуюча терапія. Проводиться засобами, основним компонентом яких є кальцій, фосфор, фтор та інші мікроелементи. Найчастіше це: 10% розчин глюконату кальцію, 10% розчин хлориду кальцію, 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію, 2% розчин фтористого натрію, 3% ремодент. Вони застосовуються місцево у вигляді аплікацій, втирань, електрофорезу, полоскань.

Найбільше використовують обробку зубів фторвмісними лаками – лаки утворюють плівку, яка щільно покриває емаль і залишається на ній від кількох годин до кількох тижнів, справляючи таким чином пролонговану дію щодо вивільнення фтору і надходження його в емаль. Використовують також фторвмісні гелі, які наносяться на зуб за допомогою спеціальних пластмасових ложок і утримуються протягом 5-20хв.

Значення фтору:

• сприяє ремінералізації емалі;

• утворює фторапатит емалі;

• блокує ферментативну активність мікроорганізмів;

• укріплює кристалічну решітку емалі.

Методика глибокого фторування. Основоположником методу глибокого фторування вважається проф. Knappwost, з Німеччини. Він створив спеціальні препарати, взаємодія яких при поступовому нанесені призводить до утворення кристалів фтористого Са, які щільно закупорюють дентинні канальці і пори емалі, чого не відбувається при застосуванні традиційних фторлаків. Висока концентрація утвореного в глибині дентин- них канальців фтористого Са обумовлює наявність високої концентрації іонів фтору. Це створює умови для утворення фторапататів всередині трубочок, що й забезпечує високий гіпосенситивний та карієспрофілактичний ефект.

Одним з найбільш поширених матеріалів для глибокого фторування є препарат Bifluorid 12 – це лак з фторидами натрію (6% ) та кальцію (6%). Він наноситься на попередньо очищену від нальоту чутливу поверхню та методом аплікації.

Використовують також фторвмісні гелі, які наносяться на зуб за допомогою спеціальних пластмасових ложок і утримуються протягом 5-20хв.

З метою полоскання використовують 0,01-0,1% р-н фториду натрію,

- аплікацій – 0,1-,0, 2%;

- іонофорезу – 2%;

- аплікації 10; глюконату кальцію, а потім 2 % фториду натрію.

Ремінералізуюча терапія ефективна, якщо включає призначення всередину фосфорно-кальцієвих, вітамінних препаратів у комплексі з аплікаціями на зуби.

При хронічному перебігу, при наявності пігментованої плями, ремінералізуюча терапія, як правило неефективна, тому проводять косметичне препарування та пломбування.