8. Охорона праці жінок

Норми щодо охорони праці жінок визначені Кодексом законів про працю, глава XII. Праця жінок». Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 4.1.2.Тривалість і порядок надання жінкам відпусток для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей визначено Законом України “Про відпустки”.

Охорона праці неповнолітніх.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до “Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцять років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягнули п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. 4.2.4.Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). 4.2.5.Усі особи, які не досягнули вісімнадцять, років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП). 4.2.6. Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних - 24-годинний.4.2.7. Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).4.2.9. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Охорона праці інвалідів

4.3.1. Адміністрація підприємств (об’єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) зобов’язана створювати безпечні і не шкідливі для здоров’я умови праці, вживати заходів, спрямованих на запобігання інвалідності, на відновлення працездатності інвалідів (Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"). Цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. 4.3.2. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається. (ст.12 Закону України “Про охорону праці”).

4.3.3. За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою. У таких випадках відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством (об’єднанням), установою і організацією, у період роботи на яких настала інвалідність.

4.3.4. Порядок надання відпусток інвалідам визначено Законом України “Про відпустки”.

9. СИСТЕМА СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ Система стандартів безпеки праці - комплекс взаємопов'язаних стандартів, що містять вимоги, норми та правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.001-82). Основними завданнями стандартизації є: визначення єдиної системи показників необхідного рівня надійності залежно від призначення машин, механізмів, устаткування, верстатів і умов їх застосування; встановлення єдиних термінів і позначень у сфері безпеки праці, створення системи стандартів безпеки праці. Стандартизація - встановлення і застосування правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі. Стандартизація вводиться за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема, для досягнення оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації і вимог безпеки. Стандарт - нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентним органом. ССБТ є складовою частиною державної системи стандартів. Встановлено такі категорії стандартів: ГОСТ-державний стандарт; РСТ - республіканський стандарт; СТП - стандарт підприємства. Державні стандарти обов'язкові до застосування всіма підприємствами та організаціями держави. Галузеві стандарти обов'язкові для всіх підприємств і організацій даної галузі (наприклад, будівельників). Стандарти підприємств обов'язкові тільки для підприємства, що затвердив їх. Стандарти, що входять до ССБТ, поділяються на підсистеми, що позначаються цифрами від 0 до 9. Державні стандарти ССБТ розробляють за планами, затвердженими Державним комітетом по стандартам, і погоджують з Державною інспекцією праці РБ, МОЗом РБ і в необхідних випадках - з органами державного нагляду. Галузеві і республіканські стандарти розробляють на основі державних з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі, республіці. Їх проекти погоджують з галузевими комітетами профспілок, а також з органами Державного санітарного нагляду, а при необхідності - і з іншими органами нагляду. Стандарти підприємств ССБТ розробляють на підприємствах силами відповідних фахівців, відділів, служб і погоджують з профспілковим комітетом підприємства.