
- •Бази даних в Інтернеті срс1. Основи xml
- •2. Об’єктно-орієнтована модель даних oom odmg.
- •3. Мова опису об'єктів odl odmg
- •4. Об’єктна мова запитів oql.
- •Шляхи доступу
- •5. Розширення реляційних субд.
- •6. Архітектура об’єктно-реляційних субд.
- •7. Зображення об’єктно-орієнтованої моделі даних в реляційних субд.
- •8. Призначення систем штучного інтелекту.
- •9. Класифікація знань.
- •10. Загальна характеристика моделей подання знань
- •Якщо - то (явище - реакція)
- •11. Формалізація логічної моделі знань.
- •Формально-логічна модель
- •Обмеження
- •12. Моделі подання знань з використанням логіки предикатів, їх переваги та недоліки. Срс2
- •Найпростіші конструкції мови предикатів
- •13. Моделі подання знань з використанням правил продукції, їх переваги та недоліки.
- •Якщо - то (явище - реакція)
- •14. Продукційні системи Поста.
- •15. Загальна характеристика семантичної мережі подання знань.
- •16. Структура семантичної мережі.
- •17. Основні відмінки семантичної моделі знань.
- •18. Недоліки і переваги семантичних мереж.
- •19. Фреймові моделі подання знань.
- •20. Структура фрейму та його властивості.Срс3а
- •21. Переваги і недоліки фреймових моделей знань.
- •22. Загальні відомості про експертні системи. Вмиоги до експертних систем. База знань як елемент експертної системи.
- •2. Об’єктно-орієнтована модель даних oom odmg.
7. Зображення об’єктно-орієнтованої моделі даних в реляційних субд.
Проектування реляційної схеми для зберігання об'єктів
Схема бази даних визначає спосіб зберігання даних.
Інкапсуляція
Ключовою ідеєю в об'єктно-орієнтованому проектуванні є об'єднання програмного коду і даних для створення об'єкта.
Успадкування
Реляційна база даних не підтримує ієрархії успадкування, але її можна змоделювати кількома способами.
Поліморфізм
Реляційна база даних не підтримує поліморфізму.
Ідентифікація об'єктів
Аби гарантувати, що в різних рядках таблиці не зберігаються однакові OID, слід зробити поле OID первинним ключем. Це дає змогу використовувати первинний ключ як спосіб ідентифікації об'єктів.
Посилання об'єктів на об'єкти
Посилання об'єктів на об'єкти моделюються за допомогою зовнішніх ключів.
Маніпулювання об'єктними даними
Зберігання об'єктів
Визначення таблиць, що застосовуватимуться для зберігання даних об'єкта
Створення первинних ключів таблиць
Створення або відновлення зовнішніх ключів під час вставки об'єкта
Отримання й збереження даних об'єкта
Збереження об'єктів, на які є посилання
Зв'язування посилань у пам'яті з ключами
Вибирання об'єктів
Отримання інформації про тип об'єкта
Визначення, чи міститься об'єкт у пам'яті
Створення нового об'єкта
Ініціалізація нового об'єкта даними з бази
Завантаження у пам'ять об'єктів, на які є посилання
Оновлення об'єктів
Видалення об'єктів
Виконання запитів
8. Призначення систем штучного інтелекту.
Штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач.
Базис - розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей, які дають змогу формалі-зувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.
Знання: перевірений практикою результат пізнання дійсності, її відображення в свідомості людини;
Логічно впорядкована інформація предметної області, що є структуризованою у визначеній системі подання і може бути використаною для отримання нових знань або опрацювання інформації з використанням відомих
Вастивості знань:
одиниця обрабляємої інформації - факт, а не запис даних;
Внутрішня інтерпретуємість – понимание смысла, семантики информационных единиц обеспечивается внутри модели, а не только в сознании исследователя;
знания обладают активностью – появление новых фактов в системе приводит к инициации процедур, обрабатывающих уже известные системе факты, т. е. данные управляют программой;
знания обладают связностью – между фактами и правилами имеется возможность установления функциональных, каузальных, структурных, семантических отношений, отношений эквивалентности (подобия, тождества), противоположности и др.;
знания обладают структурированностью. Структурированность знаний проявляется при использовании отношений типа «элемент-класс» и «часть-целое» , что позволяет реализовать возможность вложения одних понятий в другие;
знания обладают семантической метрикой – отношение близости понятий, силы ассоциативной связи между ними. Ее наличие позволяет выделять информацию, относящуюся к типовым ситуациям, например, «выход из строя элемента системы», «блокировка пакетов» и т.п.;
знания обладают конвертируемостью представления. Конвертируемость представления – свойство изменять форму представления, уровень детализации и степень неопределенности информации о предметной области в процессе перехода к очередному этапу решения интеллектуальной задачи. Это свойство, в отличие от предыдущих, отражает динамичность знаний и связано с обучением системы.