Бази даних в Інтернеті срс1. Основи xml
Мова XML (extensible Markup Language - розширювана мова розмітки) була розроблена і підтримується консорціумом W3C. Вона розроблялася як мова розмітки документів, а не як мова опису баз даних. Розширюваність є головною відмінністю XML від іншої популярної мови розмітки — HTML.
У схемі бази даних описується, яка саме інформація може бути збережена в базі даних, як вона структурована і якими є типи значень, що зберігаються. У документах XML описувати структуру даних не обов'язково. У мові XML передбачена можливість описувати структуру даних у вигляді схем XML-даних. Є два механізми (мови) опису таких схем:
DTD (Document Type Definition — визначення типу документа): що дає змогу вказати: які саме елементи можуть зустрічатися в документі;які атрибути може або повинен мати елемент;які вкладені елементи може або повинен містити елемент і якою є їхня кількість
XML Schema — підтримує: означення типів елементів і атрибутів, наприклад integer, string тощо; обмеження діапазонів допустимих значень; означення типів користувача; простори імен; успадкування об'єктів.
Є два способи інтеграції інтернет-технологій з технологіями СКБД: публікація баз даних в Інтернеті та робота інтернет-додатків з базами даних наявних СКБД. Публікація баз даних здійснюється за допомогою спеціальних засобів наявних СКБД, що вибирають підмножини даних з баз і відображують їх у форматах, поширених в Інтернеті (як правило, це формати HTML і XML).
БД на основі XML можуть надавати ієрархічний дворівневий доступ до даних. Складовими ієрархії є і структура каталогів файлової системи, і структура елементів документа XML.
Є два різновиди БД із вбудованою підтримкою XML:
орієнтовані на зберігання тексту (текстові XML-БД);
орієнтовані на модель (модельні XML-БД).
2. Об’єктно-орієнтована модель даних oom odmg.
Складовими частинами стандартів ODMG є:
об'єктно-орієнтована модель (Object Oriented Model — ООМ);
мова опису об'єктів (Object Definition Language — ODL);
об'єктна мова запитів (Object Query Language - OQL);
описи методів зв'язування ООМ з об'єктно-орієнтованими мовами програмування C++, SmallTalk, Java (Language Bindings to C++, SmallTalk, Java).
В об'єктно-орієнтованій моделі дані та методи, що їх обробляють, об'єднуються в структури, які називаються об'єктами. Типи об'єктів називаються класами. З точки зору баз даних є такі важливі особливості ООМ:
підтримка структур даних, що мають довільний рівень складності;
ідентифікованість та унікальність об'єктів;
належність об'єктів класам;
інкапсуляція;
успадкування та ієрархії класів;
поліморфізм.
1)Складні об'єкти будуються з простіших за допомогою конструкторів. Найпростішими об'єктами є: числа, символи, символьні рядки довільної довжини, булеві змінні тощо. Існують різні конструктори складних об'єктів (кортежів, множин, мультимножин, списків та масивів). Мінімальний набір конструкторів, який повинна мати система, — це конструктори множин, списків і кортежів.
2) Кожний об'єкт є унікальним, тобто забезпечується унікальна ідентифікація об'єктів (для мов програмування унікальними ідентифікаторами можуть бути адреси пам'яті, за якими зберігаються об'єкти).
Стан об'єкта — це поточне значення, приписане об'єкту. Оскільки об'єкти мають властивість інкапсуляції (що буде розглянута нижче), то стан об'єкта є абстракцією, яка визначається лише через його поведінку (методи).Унікальність об'єкта не залежить від його стану. Два об'єкти, що перебувають в одному й тому ж стані, є рівними, але не ідентичними.
3) Класи об'єктів
В об'єктно-орієнтованій моделі клас узагальнює спільні риси об'єктів, що мають однакові властивості, й відповідає поняттю абстрактного типу даних.
Однією з основних властивостей класу, відтак і його об'єктів, є інкапсуляція.
4) Інкапсуляція вимагає, щоб дані та програмні коди для маніпулювання даними були приховані. Інтерфейсна частина є специфікацією набору операцій, допустимих над об'єктом. Лише ця частина об'єкта видима для методів інших об'єктів. Реалізаційна частина складається з даних, що описують стан об'єкта, і процедур, що реалізують операції над об'єктом.
5)Успадкування є механізмом, що дає змогу створювати нові класи з використанням даних і методів інших класів. Це дає можливість деякі властивості, спільні для багатьох класів, описувати в базовому класі.
6)Принцип поліморфізму є розширенням принципу успадкування й дає змогу переозначувати методи в успадкованих класах.