Питання для самоконтролю

1. Поясніть основні аксіоми ординалістської теорії корисності.

2. Охарактеризуйте криві байдужості як інструменти мікроекономічного аналізу.

3. Що являє собою карта байдужості?

4. Гранична норма заміщення благ: сутність та методика визначення.

5. Охарактеризуйте бюджетні обмеження і можливості споживача

6. Запишіть та поясніть рівняння бюджетної лінії.

7. Яким є вплив зміни доходу споживача на положення бюджетної лінії та на процес споживання.

8. Яким є вплив зміни ціни блага на положення бюджетної лінії та на процес споживання.

9. Охарактеризуйте рівноважний споживчий вибір з ординалістських позицій.

10. Графічне відображення рівноваги споживача.

Рекомендована література: [1, 4, 6, 7, 11, 12, 14, 15, 16, 18, 19, 4д].

Тема 4. Аналіз поведінки споживача План

4.1. Реакція споживача на зміну його доходу

4.2. Реакція споживача на зміну цін товарів

4.3. Ефект доходу та ефект заміщення

4.4. Виграш споживача

4.1. Реакція споживача на зміну його доходу

За допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна описати можливі варіанти поведінки споживача в залежності від різних умов споживання: збільшення доходу або зміни цін благ.

Поведінку споживача за умов росту його доходу описав англійський економіст Джон Хікс за допомогою лінії «доход-споживання».

Умови побудови моделі споживацького вибору:

– розглядаємо вибір споживача між певним благом Х і всіма іншими благами;

– ціни на всі блага не змінні;

– доход споживача поступово зростає.

Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:

,

де Х – кількість певного блага;

Р_Х – ціна відповідного блага;

– сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ.

Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній – кількість блага Х.

Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході споживача можуть привести до зміни у споживанні блага Х. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму споживача (рис. 4.1) – Е₁, Е₂, Е₃ – точки оптимумів споживача.

З ’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву «дохід-споживання».

Крива «дохід-споживання» показує, як змінюється кількість товару Х, що споживається за певний час, в залежності від зміни доходу.

Ц

Рис. 4.1. Побудова кривій Енгеля на основі

кривій «дохід-споживання»

я модель може бути використана для побудови кривій Енгеля, яка показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

Криві Енгеля та криві «дохід-споживання» мають однаковий характер в залежності від зміни доходу:

1. Нормальні блага – криві мають зростаючий характер, а крива Енгеля зростає із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару Х (рис. 4.1.), це пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак, для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням, до цієї групи належать предмети розкоші.

2. Блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінні) – криві відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу. На рис. 4.2.а подано динаміка кривій Енгеля.

3. Нейтральні блага – криві є вертикальними. На рис. 4.2.б подано динаміка кривій Енгеля.

а) неповноцінні благо б) нейтральні благо

Рис. 4.2. Криві Енгеля.

Криві Енгеля можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною, наприклад, реклама автомобілів повинна орієнтуватись на верстви населення з високими доходами. Практичне значення також мають залежності між рівнем доходів і структурою видатків сімей, сформульовані німецьким економістом Е. Енгелем, відомі як закони Енгеля:

– при зростанні доходів частка видатків сімей на продукти харчування має тенденцію до зменшення при незмінних цінах на всі блага;

– придбання одягу змінюється не суттєво, а питома вага видатків на задоволення культурних й інших нематеріальних потреб зростає.

Інтерпретація кривих Енгеля зроблена шведським економістом Л. Тронквіста, який дослідів залежність видатків споживача від доходу для трьох груп благ: першої необхідності, другої необхідності та предметів розкоші.

Графіки функцій Тронквіста представлені на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Криві Тронквіста

Аналіз залежності між видатками на товари (Е) та доходом споживача показує:

– в першу чергу споживачем відбувається насичення товарами першої необхідності – крива 1, але зі зростанням доходу їх частка у бюджеті споживача скорочується, а рівень споживання стабілізується;

– споживання благ другої необхідності (наприклад, аудіо-, відео- та побутова техніка, меблі та ін.) починається за досягнення певного рівня доходу – крива 2. Видатки споживачів на ці товари спочатку зростають, згодом дещо стабілізуються, після чого починається новий етап зростання цих видатків з наступною відносною їх стабілізацією;

– видатки на предмети розкоші з’являються за досить високого рівня доходу – крива 3, але з подальшим його підвищенням вони зростають безперервно та стрімко.

Функції Тронквіста, як і криві Енгеля, мають важливе прикладне значення, оскільки дозволяють прогнозувати поведінку споживача, їх попит на різні види товарів в залежності від рівня доходу.