Відповідальність адвоката.

За порушення вимог Закону України "Про адвокатуру", інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

• попередження;

• зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

• анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката – члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульовано у випадках:

• засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком законної сили;

• обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

• втрати громадянства України;

• грубого порушення вимог цього Закону “Про адвокатуру” та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником, якщо адвокат:

1) не забезпечив ознайомлення останнього з Правилами адвокатської етики;

2) не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим угодою між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;

3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики.

Адвокат, що є керівником адвокатського об'єднання (адвокати - члени колегіального керівного органу адвокатського об'єднання), може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог, щодо забезпечення відповідності кандидатури адвоката, котрому доручається виконання угоди (окремих робіт за угодою), вимогам до компетентності, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської стики.

Поняття юридичної служби, її організація та значення в публічній сфері та народному господарстві.

Отже юридична служба – це окремий самостійний структурний підрозділ або посада юрисконсульта відповідної категорії які функціонують на підприємствах установах організаціях. Юридична служба міністерства підпорядковується безпосередньо керівнику міністерства або за його рішенням одному із заступників, а підприємства – безпосередньо керівнику підприємства. Порядок взаємодії юридичної служби з іншими структурними підрозділами міністерства (підприємства) визначається керівником міністерства (підприємства).

Юидична консультативна діяльність – це професійна діяльність юристів – фахівців з різних галузей права, основною функцією яких є правове забезпечення різноманітних форм та методів діяльності тієї організаційної структури, яка користується правовими послугами юрисконсульта.

Юрисконсульти працюють і в державному і в недержавному секторі, і безліч виробничих завдань повсякденного характеру, які виникають в їхній роботі, іноді виводять їх із сфери правової в сферу адміністративної діяльності. Основні завдання юридичної служби – організація правової роботи спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог законодавства підприємством, а також їх керівниками і працівниками під час виконання покладених на них функціональних обов’язків.

Професійні та етичні вимоги до юрисконсульта. Юрисконсультом державного підприємства, установи може бути особа з вищою (або неповною вищою) юридичною освітою, яка володіє необхідними знаннями та навичками у справі правового забезпечення діяльності даних організацій та надання інших видів правової допомоги.

На посаду керівника юридичної служби або його заступника призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи за спеціальністю не менше трьох років, а на посаду юрисконсульта які входять до юридичної служби – особи які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.

Якщо торкнутися правової обізнаності юрисконсульта, то це коло досить різноманітних знань. Зокрема, він повинен знати:

• постанови, розпорядження накази вищих органів, методичні, нормативні та інші керівні матеріали по правовій діяльності підприємства;

• діюче законодавство (цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право тощо), технічні засоби механізації та автоматизації довідково-інформаційної роботи по законодавству;

• порядок ведення обліку та складання звітів про господарсько-фінансову діяльність підприємства;

• порядок укладення та оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту тощо.