- •Загальна характеристика суддівської діяльності.
- •Вимоги, що ставляться до судді.
- •Призначення суддів.
- •Незалежність та недоторканість суддів.
- •Виконання суддею своїх обов’язків.
- •Кваліфікаційні атестації суддів.
- •Припинення та зупинення повноважень судді.
- •Загальна характеристика адвокатської діяльності.
- •Права і обов’язки адвоката у кримінальному і цивільному процесах.
- •Гонорар адвоката.
- •Розірвання угод.
- •Відносини адвоката з іншими особами – учасниками процесуального провадження справи, та в процесі надання правової допомоги.
- •5) Порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
- •Відповідальність адвоката.
- •Поняття юридичної служби, її організація та значення в публічній сфері та народному господарстві.
- •Права та обов’язки юридичної служби (юрисконсульта) на підприємстві та в установі.
- •Вимоги до прокурорських працівників.
- •Принципи організації та діяльності прокуратури.
- •Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді.
- •Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
- •Загальні засади діяльності слідчого.
- •Вимоги до діяльності слідчого.
- •Слідчий у кримінальному процесі.
- •Відповідальність слідчого.
- •Етика провадження слідчих дій.
- •Основні завдання міліції.
- •Прийняття на роботу в органи внутрішніх справ.
- •Взаємовідносини працівників міліції з учасниками дорожнього руху.
- •Поняття і характеристика нотаріальної діяльності.
- •Вимоги до початку роботи приватного нотаріуса.
- •Види нотаріальної діяльності.
- •Права та обов’язки нотаріуса.
- •Додержання таємниці вчинення нотаріальних дій.
- •Обмеження у вчиненні нотаріальних дій.
- •Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю та випадки його анулювання.
- •Загальні засади діяльності державної виконавчої служби.
- •Вимоги до працівників державної виконавчої служби.
- •Повноваження працівників державної виконавчої служби.
- •Гарантії діяльності працівників виконавчої служби.
- •Діяльність працівника органів юстиції.
- •Діяльність працівника митних органів.
- •Діяльність державного службовця у правотворчій і управлінській сфері.
- •Юридична наука в Україні після проголошення незалежності.
- •Академія правових наук України.
- •Наукова робота в вищих закладах освіти.
- •Основні напрямки наукових юридичних досліджень.
- •Наукова кар’єра юриста.
- •Загальна характеристика юридичної освіти в Україні.
Вимоги до діяльності слідчого.
Стаття 46 Закону України "Про прокуратуру" висуває вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих. Зокрема, слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.
Особи, вперше призначені на посади слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України. Слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
Слідчий у кримінальному процесі.
Слідчі дії, а саме: допит, експеримент, упізнання, огляд тощо відрізняються за своїм змістом. Виконання кожного з них пов’язане з використанням великої кількості різноманітних заходів, напрацьованих слідчою практикою та кримінальною наукою.
Слідчі дії можуть проводитися лише після порушення Кримінальної справи, виняток може становити лише одна дія – огляд місця злочину. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу слідчий зобов’язаний негайно приступити до провадження слідства у порушеній ним або переданій йому кримінальній справі. Якщо справу порушує сам слідчий то про порушення справи і прийняття ним справи до провадженням складає єдиний процесуальний документ – постанову.
Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що при провадженні попереднього слідства слідчий самостійно приймає рішення про спрямування слідства та про вчинення тої чи іншої слідчої дії. Спрямування слідства – це розробка тої чи іншої версії слідства.
Разом з тим слідчий відповідно до закону зобов’язаний самостійно вчиняти такі дії:
1) притягнення особи як обвинуваченої та її допит;
визначається Генеральним прниками процесу;
3) застосування заходів процесуального примусу;
4) призначення експертизи;
5) ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи.
Відповідальність слідчого.
Контроль за роботою слідчих підрозділів здійснюється як з боку відомства, в якому зосереджено орган слідства, так і з боку інших правоохоронних структур, зокрема суду і прокуратури. Особливою формою контролю за попереднім слідством може вважатися участь адвоката – професійного юриста, який захищає інтереси однієї із сторін (потерпілого або підозрюваного). В таких випадках документальні чи процесуальні помилки можуть звести нанівець всю роботу слідства.
За скоєння правопорушень працівники слідства на підставі відомчих статутів та норм чинного законодавства несуть юридичну відповідальність у повному обсязі, не користуючись при цьому ніякими пільгами. Характерним є те, що у разі слідчої або судової помилки відбувається нанесення збитків громадянинові. І в цих випадках держава бере на себе обов’язок відшкодування шкоди у повному обсязі, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і суду.