
- •Загальна характеристика суддівської діяльності.
- •Вимоги, що ставляться до судді.
- •Призначення суддів.
- •Незалежність та недоторканість суддів.
- •Виконання суддею своїх обов’язків.
- •Кваліфікаційні атестації суддів.
- •Припинення та зупинення повноважень судді.
- •Загальна характеристика адвокатської діяльності.
- •Права і обов’язки адвоката у кримінальному і цивільному процесах.
- •Гонорар адвоката.
- •Розірвання угод.
- •Відносини адвоката з іншими особами – учасниками процесуального провадження справи, та в процесі надання правової допомоги.
- •5) Порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
- •Відповідальність адвоката.
- •Поняття юридичної служби, її організація та значення в публічній сфері та народному господарстві.
- •Права та обов’язки юридичної служби (юрисконсульта) на підприємстві та в установі.
- •Вимоги до прокурорських працівників.
- •Принципи організації та діяльності прокуратури.
- •Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді.
- •Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
- •Загальні засади діяльності слідчого.
- •Вимоги до діяльності слідчого.
- •Слідчий у кримінальному процесі.
- •Відповідальність слідчого.
- •Етика провадження слідчих дій.
- •Основні завдання міліції.
- •Прийняття на роботу в органи внутрішніх справ.
- •Взаємовідносини працівників міліції з учасниками дорожнього руху.
- •Поняття і характеристика нотаріальної діяльності.
- •Вимоги до початку роботи приватного нотаріуса.
- •Види нотаріальної діяльності.
- •Права та обов’язки нотаріуса.
- •Додержання таємниці вчинення нотаріальних дій.
- •Обмеження у вчиненні нотаріальних дій.
- •Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю та випадки його анулювання.
- •Загальні засади діяльності державної виконавчої служби.
- •Вимоги до працівників державної виконавчої служби.
- •Повноваження працівників державної виконавчої служби.
- •Гарантії діяльності працівників виконавчої служби.
- •Діяльність працівника органів юстиції.
- •Діяльність працівника митних органів.
- •Діяльність державного службовця у правотворчій і управлінській сфері.
- •Юридична наука в Україні після проголошення незалежності.
- •Академія правових наук України.
- •Наукова робота в вищих закладах освіти.
- •Основні напрямки наукових юридичних досліджень.
- •Наукова кар’єра юриста.
- •Загальна характеристика юридичної освіти в Україні.
Професія юриста та її ознаки.
Юрист – це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначення права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян.
Ознаки:
1) Масовість юридичної професії. Юридичну роботу здійснюють на сьогоднішній день тисячі уповноважених на те спеціалістів (прокурори, адвокати, судді, слідчі...), які виконують значну кількість юридично значущість дій, вирішують щоденно десятки та сотні тисяч юридичних справ.
2) Елітність професії. Але юридичну роботу виконують не всі, хто бажає, а лише уповноважені особи, які володіють відповідними знаннями та навичками. Враховуючи недостатню кількість в нашій країні кваліфікованих спеціалістів-юристів, постійно зростаючу роль права та юридичного навчання, можна стверджувати про елітний характер юридичної професії.
3) Особлива відповідальність. Від поради або рішення юриста багато в чому залежить доля людини, добробут сім’ї, її майновий стан, економічний розвиток суспільства.
4) Конфліктність. Юридична діяльність дуже часто відбувається на стику протилежних інтересів в умовах протидії або відкритої боротьби: позивач – відповідач, обвинувачений – потерпілий, правопорушник – співробітник правоохоронного органу тощо.
5) Інтелектуальна привабливість. Це передбачає необхідність прогнозування подальшого розвитку подій, моделювання можливих ситуацій, визначення засобів для їх попередження, що свідчить про інтелектуальну напруженість юридичної роботи. Таким чином, слід зазначити, що окремі юридично значущі дії в професійній діяльності юриста вимагають від нього не лише інтелекту, а ще і значної фізичної підготовки.
6) Колективність праці.
Формування професійної майстерності фахівця-юриста.
Фахівець-юрист – це людина нутрішньої самодисципліни, яка ніколи не дозволить собі поверхневого відношення до справи. Сучасні економічні та соціально-політичні перетворення в Україні, розвиток законодавчої бази висувають нові вимоги до підготовки юристів.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року № 507 “Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” у нашій державі здійснюється підготовка юристів за спеціальністю “правознавство”.
Не менш важливим аспектом професійної підготовки фахівця-юриста є його загальна культура. Важливим тому, що професія юриста полягає у його спілкуванні з іншими представниками суспільства, у обставинах, які часто характеризуються своєю винятковістю і конфліктністю. Крім загальної культури необхідними чинниками становлення юриста як професіонала буде:
правова культура юриста.
політична культура юриста
економічна культура юриста
інформаційна культура юриста,
естетична культура юриста
службовий етикет юриста
становлення юриста як особистості.
Загальна характеристика суддівської діяльності.
Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій. Оскільки, будучи носієм державної влади, виключно судді надається право на здійснення правосуддя, що передбачає високий рівень професіоналізму і особистої відповідальності за прийняття справедливого і всебічно виваженого рішення по конкретній юридичній справі.
Відповідно до Конституції України (ст.124) правосуддя в Україні здійснюється тільки судом. Судоустрій України визначається Конституцією України Законом України “Про судоустрій”, “Про статус суддів” та іншими законодавчими актами України.
Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:
закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;
соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;
прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.
Професійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України.
Вимоги, що ставляться до судді.
У зв’язку з високим призначенням суду та судового процесу у здійсненні правосуддя, досягненні об’єктивної істини та у зв’язку з реалізацією інших завдань, які покладені на судові органи до суддівської діяльності ставляться високі вимоги. Зокрема, суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. А суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.
Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Щоб бути Суддею Верховного Суду України, громадянин України повинен досягнути на день обрання 35 років, мати вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.
Крім того, необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України, законами України "Про Конституційний Суд України, "Про господарські суди" та іншими законами України. У будь-якому разі не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.