12. ВИПРОБУВАННЯ ТЯГОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

    1. Види і програми випробувань. Особливості віброміцнісних випробувань

Складні умови експлуатації, граничне виконання, вимоги до високої надійності для виконання умов безпеки руху і своєчасної доставки паса­жирів і вантажів, необхідна стабільність та ідентичність характеристик по­требують досканалої системи контролю якості й випробувань на всіх етапах створення тягових електричних машин. Правильність результатів випробу­вань і їх зіставлення досягається діючою державною системою метро­логічного забезпечення. Оскільки потужність сучасних тягових двигунів уже близька до 1000 кВт і навіть перевищує це значення, актуальним є по­шук схем і методів випробувань, які б дозволили скоротити втрати електро­енергії при проведенні випробувань.

Згідно з ГОСТ 2582-81 тягові електричні машини проходять такі види випробувань:

• Кваліфікаційні випробування. їх проводять при створенні електрич­них машин новил тинів, а також при освоєнні виробництва новим ви­робником. Ці випробування різноманітні й всебічні, дозволяють виз­начити абсолютно всі параметри і характеристики нової машиии, з’я­сувати стійкість її роботи в усталених і перехідних режимах.

• Приймально-здавальні випробування. Ці випробування проходить кожна електрична машина. У ході їх проведення з’ясовують, чи при­датна дана машина після виготовлення або ремонту для експлуатації, чи відповідають її параметри і характеристики паспортним даним.

• Періодичні випробування. їх проводять не рідше одного разу в два роки і, за деяким винятком, вини повторюють програму квалі­фікаційних випробувань. Вони призначені для підтвердження, що в процесі виробництва машина зберегла свої параметри і має потрібні якості.

• Типові випробування, які проводять за програмою кваліфікаційних випробувань, якщо в конструкцію машини або технологію її виготов­лення внесені зміни. Очевидно, з цієї програми можна виключити окремі пункти, якщо характер внесених змін не потребує виконання повної програми. Випробування на віброміпність виконують на одно­му зразку.

• Ресурсні випробування здійснюються з метою перевірки надійності та оцінки ресурсу працездатності машини. Випробування проводять на машинах встановлювальної серії, а також у випадках внесення змін у конструкцію, технологію і матеріалі., що впливають на ресурс. У ході цих випробувань визначається ресурс вузлів і деталей до їх відновного ремонту, а також оцінюється віброміцність машин.

Ьіброміцнісні випробування тягових електричних машин мають ряд специфічних особливостей, на яких слід окремо зупинитись. На вібростенді машини повинні встановлюватись і кріпитись так, як вони працюють в екс­плуатації. Якщо ж машини реально закріплюються на амортизаторах то випробувати їх слід без амортизаторів. Випробувальні вібростенди повинні забезпечити створення таких прискорень: не менш 120 м/с² (вертикальна складова) і 155 м/с² (сумарний вектор) - при випробуванні тягових дви­гунів; не менш 30 м/с² (сумарний вектор) - при монтажі на підресорених ча­стинах і в кузові. Випробування проводять при частоті 5 .700 Гц при трива­лості 50 млн циклів для тягових двигунів і 25 млн циклів для інших елект­ричних машин. Поряд з випробуваннями на віброміцність машини підда­ють випробуванням на тепло-, волого- > холодостійкість у спеціальних клі­матичних камерах.

Аналогічним випробуванням на вібростендах у тому ж діапазоні частоти піддають і тягові трансформатори.

Програми всіх видів випробувань. їх склад і метоли проведення деталь­но викладені в ГОСТ 2582-81.

Однак у нашій країні до цього часу немає державного документа, якии би регламентував категорії випробувань, їх програму і методики для безко- лекторних тягових електродвигунів. У певній мірі ця прогалина запоь нюється стандартом МЕК349-2, але правовий бік користування ним пишається неясним. Цей стандарт поділяє випробування безколекторних тягових двигунів на типові, серійні та дослідні. Останні проводяться з ме гою уточнення уявлень про фізичні процеси, які відбуваються в машинах, перевірки нових і уточнення відомих методик, розрахунків; перевірки і уточнення моделей; оцінки ефективності нових конструкторських і техно­логічних рішень і т. ін