3. Нормативи і розрахунки термінів і об’ємів ремонтних робіт.
Організація і планування ремонту обладнання базується на використанні специфічних понять та нормативів. У типовій системі технічного обслуговування і ремонту обладнання такими специфічними поняттями є:
ремонтний цикл - повторювальна сукупність різних видів планового ремонту, що їх виконують у передбаченій послідосності через встановлену рівну кількість годин оперативного часу роботи обладнання;
структура ремонтного циклу – перелік ремонтів, що входять до його складу і розміщені в послідовності їх виконання. Наприклад, структура ремонтного циклу, який складається з одного капітального, одного середнього та чотирьох поточних ремонтів можна записати так:
КР–ПР–ПР –СР–ПР –ПР– КР
тривалість ремонтного циклу – кількість годин оперативного часу роботи обладнання, протягом яких виконуються всі роботи, що входять до складу циклу;
міжремонтний період – оперативний час роботи обладнання між двома послідовно виконуваними плановими ремонтами.
Тривалість міжремонтного періоду можна визначити за формулою:
де, ПР, СР – кількість відповідно поточних і середніх ремонтів;
– циклом поточного ремонту називається повторювальна сукупність операцій різних видів планового технічного обслуговування через встановлену для кожного виду обладнання кількості годин оперативного часу роботи.
– міжопераційним періодом обслуговування називається період оперативного часу роботи обладнання між двома послідовно виконуваними однойменними операціями планового технічного обслуговування.
– тривалість
циклу технічного обслуговування.
До нормативів типової системи технічного обслуговування і ремонту обладнання належать:
нормативи часу – встановлюються на одиницю ремонтної складності і диференціюються залежно від виду ремонту та ремонтних робіт;
нормативи простоїв обладнання в ремонті – встановлюються в днях за видами ремонту залежно від змінності роботи ремонтних слюсарів;
норми витрат матеріалів – залежать від їх виду і різновидів ремонтних робіт.
Категорія ремонтної складності – оцінка складності ремонту агрегату і його ремонтних особливостей. Вона залежить від технічних характеристик обладнання. За одиницю ремонтної складності механічної частини прийнята складність умовного обладнання, трудомісткість капітального ремонту якого в умовах середнього ремонтомеханічного цеху становить 50 нормо – годин, а за одиницю складності електричної частини обладнання – 12,5 нормо – годин.
Планування ремонтних робіт.
Планування ремонту полягає:
у розрахунках термінів проведення ремонту;
визначенні видів ремонтних робіт та їх обсягу;
визначенні чисельності ремонтних робітників;
визначенні кількості верстатів;
визначенні тривалості простоїв устаткування у ремонті;
визначенні потрібної кількості матеріалів і запасних частин;
складанні планів – графіків ремонту.
Час виконання капітального ремонту визначається з рівності:
-
тривалість ремонтного циклу;
– фактично
відпрацьований оперативний час від
останнього ремонту до початку планового
року
– різниця
між оперативним часом роботи обладнання
від останнього капітального ремонту
до кінця планового року і фактично
відпрацьованим часом за цей же період;
– номер
місяця зупинки обладнання на ремонті.
Час виконання першого внутрішньоциклового ремонту (середнього, поточного):
–
тривалість
міжремонтного періоду;
– фактично
відпрацьований оперативний час від
останнього внутрішньоциклового ремонту
(виконаного після капітального) до
початку планового року.
Якщо
,
то необхідно провести ще один
внутрішньоцикловий ремонт.
Вид планового ремонту визначається згідно із структурою ремонтного циклу.
Загальну трудомісткість ремонту обладнання розраховують як суму трудомісткостей за видами ремонту (капітального, середнього, поточного, непланового). При необхідності можна визначити обсяг ремонтних робіт за видами (слюсарних, верстатних і т.п.).
Чисельність ремонтних робітників визначається за формулою:
– загальна
трудомісткість ремонтних робіт;
–
річний
фонд часу одного середньоспискового
робітника;
– коефіцієнт
виконання норм ремонтними робітниками.
Чисельність робітників можна розраховувати за професіями (слюсарі, верстатники), використовуючи трудомісткість відповідних ремонтних робіт.
Число ремонтних верстатів також встановлюють на основі верстатомісткості ремонтних робіт за формулою:
– верстатомісткість
ремонтних робіт, верстато – год.
–плановий
фонд часу роботи одного верстата за
одну зміну за рік;
– коефіцієнт
змінності роботи верстатів.
Тривалість простоїв обладнання в ремонті визначають як добуток нормативів простою на кількість одиниць ремонтної складності.
Потребу в конкретних видах матеріалів розраховують на основі норм витрат матеріалів і обсягу ремонтних одиниць.
Складовою частиною планування ремонту обладнання є плани – графіки ремонтних робіт. Їх розробляють на рік як по заводу в цілому, так і розрізі цехів. На основі річних планів – графіків ремонту обладнання складаються місячні оперативні плани – графіки і розраховують відповідні техніко – економічні показники. Контроль за виконанням запланованого обсягу ремонтних робіт здійснює відділ головного механіка.