3. Методичні підходи до оцінки стану та ефективності використання власного капіталу підприємства

Джерелами створення майна підприємства є власні і позичкові кошти, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану. У свою чергу, вони розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства. Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, становлячи їхню найрухомішу частину.

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування. Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

– форма № 1 «Баланс підприємства»;

– форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

– форма № 3 «Звіт про власний капітал»;

– форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів».

При аналізі капіталу підприємства визначають показники ефективності використання капіталу, оборотності та структури.

Ефективність використання капіталу найчастіше характеризує його рентабельність:

1. Рентабельність після сплати податків, визначається як відношення суми чистого прибутку і фінансових витрат до середньої за період суми капіталу підприємства у відсотках.

2. Рентабельність власного капіталу, визначається як відношення чистого прибутку до середньої за період суми власного капіталу у відсотках.

3. Рентабельність, що характеризує структуру капіталу, визначається за формулою:

Р_с = (П*100/В)* 1(1/К_о + 1/Ф_оз + 1/Ф_на), (1.3)

де П – нерозподілений прибуток;

В – виручка від реалізації продукції;

К_о – кількість оборотів оборотних активів;

Ф_оз – фондовіддача основних засобів;

Ф_на – фондовіддача нематеріальних активів.

Всі ці показники характеризують рівень прибутковості капіталу.

Показниками оборотності капіталу є:

1. Тривалість одного обороту (Тоб) капіталу, оборотність дня який визначається за формулою:

_

Тоб = К / ОВ_рп, ( 1.4)

_

де К – середня сума капіталу;

ОВ_рп – одноденна вартість реалізованої продукції;

Даний показник характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот капіталу.

2. Віддача капіталу (В_к) характеризує суму виробленої або реалізованої продукції, яку було отримано при використанні однієї гривні капіталу та визначається за формулою:

_

В_к = РП / К, (1.5)

_

де К – середня сума капіталу;

РП – вартість реалізованої продукції;

3. Коефіцієнт завантаження капіталу (К_зк) характеризує суму капіталу, що була використана для виробництва або реалізації однієї гривні виробленої продукції та визначається за формулою:

_

К_зк = К / РП, (1.6)

Структуру капіталу підприємства характеризують такі показники:

1. Індекс іммобілізації активів (І_іа), який характеризує частку необоротних активів у власному капіталі та визначається за формулою:

І_іа = НА / ВК, (1.7)

де НА – необоротні активи;

ВК – власний капітал.

2. Коефіцієнт довгострокового залучення позичкового капіталу (К_дзпк), характеризує частку довгострокового позичкового капіталу в загальній сумі довгострокових джерел коштів та визначається за формулою:

К_дзпк = ДПК / (ДПК+ВК), (1.8)

де ДПК – довгостроковий позичковий капітал;

ВК – власний капітал.

3. Коефіцієнт структури позичкового капіталу (К_спк) характеризує співвідношення між довгостроковими і короткостроковими джерелами коштів та визначається за формулою:

К_спк = ДПК / КПК, (1.9)

де ДПК – довгостроковий позичковий капітал;

КПК – короткостроковий позичковий капітал.

4. Коефіцієнт залежності (К_з) від довгострокових зобов'язань характеризує співвідношення між довгостроковим залученим капіталом і власним капіталом:

К_дзпк = ДПК / ВК, (1.10)

де ДПК – довгостроковий позичковий капітал;

ВК – власний капітал.

5. Коефіцієнт структури довгострокового позичкового капіталу (К_сдпк) характеризує яку частку довгострокового позичкового капіталу було використано на формування необоротних активів та визначається за формулою:

К_сдпк = ДПК / НА, (1.11)

де ДПК – довгостроковий позичковий капітал;

НА– необоротні активи.

Для того, щоб не втратити платоспроможність, при формуванні оптимальної структури капіталу варто враховувати ефект фінансового важелю (левереджу). Фінансовий леверидж – полягає в потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів і структури власного і позичкового капіталу. Сила дії фінансового левериджу дорівнює частці операційного прибутку і різниці операційного прибутку і фінансових витрат. Сила дії фінансового важеля полягає в скільки раз темпи зміни чистого прибутку перевищують темпи зміни операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок ефекту фінансового левериджу, який показує на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикового капіталу.

Ефективне використання власного капіталу забезпечує фінансову стійкість і рівень платоспроможності підприємства. Тому першочергова увага повинна бути і приділена оцінці вартості власного капіталу в розрізі окремих його елементів і в цілому.

Оцінка вартості власного капіталу має ряд особливостей, основними з яких є:

• необхідність постійного коригування балансової суми власного капіталу в процесі здійснення оцінки. При цьому коригуванню підлягає тільки та частина власного капіталу, що використовується, бо новий власний капітал, що залучається, оцінений у поточній ринковій вартості;

• оцінка вартості нового власного капіталу, що залучається, носить ймовірний характер. Залучення основної суми власного капіталу контрактних зобов’язань не містить (за винятком емісії привілейованих акцій), а є лише розрахунковими плановими величинами, що можуть бути скориговані за результатами майбутньої господарської діяльності;

• суми виплат власникам капіталу входять до складу оподаткованого прибутку, що збільшує вартість власного капіталу порівняно з позиковим. Виплати власникам капіталу у формі відсотків і дивідендів здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства, у той час як виплати відсотків за позиковий капітал здійснюються за рахунок витрат (собівартості). Це визначає більш високий рівень вартості нового власного капіталу, що залучається порівняно з позиковим;

• залучення власного капіталу пов’язано з більш високим рівнем ризику інвесторів, що збільшує його вартість на розмір премії за ризик. Це пов’язано з тим, що претензії власників основної частини цього капіталу (за винятком власників привілейованих акцій) задовольняються при банкрутстві підприємства в останню чергу;

• залучення власного капіталу не пов’язано, як правило, із поворотним грошовим потоком за основною його сумою, що визначає вигідність використання цього джерела підприємством, незважаючи на більш високу його вартість. Щодо залученого власного капіталу поворотний грошовий потік включає, як правило, тільки платежі відсотків і дивідендів власникам. Це визначає велику безпеку використання власного капіталу з позицій забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, що стимулює його готовність йти на більш високу вартість залучення цього капіталу.

Враховуючи ці особливості, необхідно розглянути механізм оцінки й управління вартістю власного капіталу. До базових елементів такої оцінки й управління вартістю власного капіталу належать:

1. Вартість функціонуючого власного капіталу.

2. Вартість нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду.

3. Вартість додаткового акціонерного капіталу, що залучається:

– привілейованих акцій;

– простих акцій (додаткових паїв).

1. Вартість функціонуючого власного капіталу має найбільш надійний базис розрахунку у вигляді звітних даних підприємства. У процесі такої оцінки враховуються:

• середня сума власного капіталу, що використовується у звітному періоді за балансовою вартістю. Розрахунок цього показника здійснюється за методом середньої хронологічної за декілька внутрішніх звітних періодів;

• середня сума власного капіталу, що використовується в поточній ринковій оцінці;

• сума виплат власникам капіталу у формі процентів, дивідендів тощо за рахунок чистого прибутку підприємства. У більшості випадків цю ціну визначають самі власники, установлюючи розмір відсотків або дивідендів на вкладений капітал у процесі розподілення чистого прибутку.

2. Вартість нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду Нерозподілений прибуток є тією капіталізованою її частиною, що буде використана в наступному періоді.

З урахуванням такого підходу вартість нерозподіленого прибутку прирівнюється до вартості функціонуючого власного капіталу підприємства у плановому періоді.

Отже, коли вартість функціонуючого власного капіталу в плановому періоді і вартість нерозподіленого прибутку в цьому ж періоді рівні, при оцінці середньозваженої вартості капіталу в плановому періоді ці елементи капіталу можуть розглядатися як єдиний підсумований елемент, тобто включатися в оцінку з єдиною підсумованою питомою вагою.

Управління вартістю нерозподіленого прибутку визначається інвестиційною політикою. Таким чином, мета управління цієї частини капіталу підпорядкована цілям інвестиційної політики підприємства, і відповідно, норма інвестиційного прибутку завжди повинна співвідноситися з рівнем вартості нерозподіленого прибутку.

3. Вартість додаткового акціонерного капіталу, що залучається, розраховується в процесі оцінки диференційовано за привілейованими акціями та за простими акціями.

Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій визначається з урахуванням фіксованого розміру дивідендів, що за ним заздалегідь визначений. Особливістю процесу визначення вартості даного елемента капіталу є те, що обслуговування зобов’язань за привілейованими акціями багато в чому співпаде з обслуговуванням зобов’язань за позиковим капіталом. Але суттєвим розходженням у характері цього обслуговування з позицій оцінки вартості є те, що виплати щодо обслуговування позикового капіталу відносяться на витрати (собівартість) і тому виключені зі складу оподаткування прибутку, а дивідендні виплати за привілейованими акціями здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства, тобто не мають "податкового щита".

Отже, дослідивши різні підходи визначення сутності власного капіталу, можна стверджувати, що, на нашу думку, власний капітал – це сукупність фінансових ресурсів, акумульованих з різних джерел, які належать акціонерному товариству на правах власності, користування та розпорядження, мобілізованих в процес економічних відносин шляхом включення їх в господарський оборот без часових обмежень з метою підвищення прибутковості та рентабельності власного капіталу акціонерного товариства. Його розмір визначається як різниця між активами та зобов’язаннями підприємства. Кожний компонент власного капіталу має відповідне функціональне призначення, що дозволяє забезпечити ефективну господарську діяльність товариства.

У міру розвитку ринкової економіки в Україні потреба у власному капіталі буде постійно зростати. Пов’язано це з процесами реформування власності, що відбувається в країні, значними темпами зростання підприємницьких структур, яким на різних етапах становлення необхідні значні обсяги фінансових ресурсів. Ринкова економіка передбачає постійне збільшення обсягів власного капіталу, що дає можливість стабільно розвиватися матеріальному виробництву і формувати необхідні кошти для вирішення соціально-економічних проблем суспільства.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ «УКРЕКОПАК»

ЗА 2010-2012 РОКИ

2.1. Аналіз складу, структури та динаміки власного капіталу

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекопак» працює на ринку з вересня 1994 року, тобто майже 19 років. ТОВ «Укрекопак» являється активним учасником ринкових відносин і уже більше десяти років виступає гарантом стабільного і взаємовигідного ділового партнерства. Здійснюючи інноваційну та інжинірингову діяльність підприємство формує щорічно перспективний план розвитку нових видів продукції з урахуванням виникаючого попиту на ринку і конкретних потреб замовників. За рахунок цього забезпечується повний цикл «заявка – розробка – виготовлення – випробування – реалізація – експлуатація».

За галузевою приналежністю підприємство відноситься до галузі «виробництво», а за видом діяльності підприємства – «Виробництво тари з пластмас».

Підприємство на 100% забезпечено кадрами, а середня заробітна плата штатного працівника за грудень 2012 року склала 1800 грн.

ТОВ «Укрекопак» спеціалізується на поставках продукції по наступним товарним позиціям:

• пакети поліотеленові;

• картонна тара;

• різні види тари та упаковки із алюмінійової фольги;

• тара із металу;

• інша продукція.

За 19 років роботи встановлені тісні партнерські відносини більше ніж з 2500 торговельних підприємств. Географія розміщення підприємств-партнерів налічує такі країни , як, власне: Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан; Країни Балтії, Болгарія, Угорщина.

Взаємовідносини з партнерами мають постійний характер і спрямовані на безперебійне забезпечення промислових підприємств необхідним устаткуванням, сировиною, матеріалами.

Що стосується реалізації готової продукції, то слід відмітити, що близько 57,2 % припадає на експорт – в основному в Російську Федерацію, а 42,8 % реалізується по Україні. Якщо реалізація по Україні здійснюється комерційними відділами та представництва підприємства, то реалізація за межами країни в основному здійснюється через СП «Орелпак» та дилерів: ТОВ «Компресор» (м. Бєлгород), ТОВ Тембо (м. Бєлгород), ЗАТ «Старкрафт» (м. Москва), «Строй спецмашина» (м. Москва).

Організація i методологія бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрекопак» здійснюється відповідно до законодавства України про підприємницьку діяльність, Закону України «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та інших нормативно правових актів. Первинні документи складаються на типових формах, затверджених Міністерством статистики України. Відображення в первинних документах господарських операцій провадиться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та Положень бухгалтерського обліку, прийнятими та затвердженими Міністерством фінансів України.

Господарська та фінансова діяльність товариства проводиться у відповідності з вимогами чинного законодавства України та обраної облікової політики. Звітність складена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку i відображає реальне фінансове становище ТОВ «Укрекопак».

Економічну характеристику підприємства характеризують основні фінансово-господарські показники діяльності підприємства. Динаміка даних показників ТОВ «Укрекопак» наведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

тис.грн.

Показники	Роки			Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Чистий дохід (виручка)	782756	551389	516811,6	-265944	-34577,4
Собівартість реалізованої продукції	639961,5	418109,8	443290	-196671,5	25180,2
Валовий прибуток	144085	110384,4	66649,7	-77435,3	-43734,7
Фінансовий результат від операційної діяльності	34648,5	11909,4	20518,7	-14129,8	8609,3
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	13227	9793,3	14068,1	841,1	4274,8
Чистий прибуток (збиток)	13227	1687,2	11732,7	-1494,3	10045,5
Загальна вартість майна	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2
Власний капітал	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7
Позиковий капітал	518902	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5
Необоротні активи	178999	181132,8	185463,3	6464,3	4330,5
Оборотні активи	450282	509839,1	701781,3	251499,3	191942,2

В процесі функціонування підприємства і величина активів і їх структура зазнають постійних змін. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни в структурі коштів та їх джерел, а також динаміку цих змін можна одержати за допомогою аналізу динаміки валюти балансу.

Характеризуючи дані показники, перш за все слід відмітити, що валюта балансу протягом аналізованого періоду зросла на 188977,1 тис. грн., хоча в 2010 році порівнюючи з попереднім простежувалося незначне зниження даного показника. Аналіз даних табл. 2.1 свідчить про зниження в тій чи іншій мірі всіх складових прибутку за аналізований період, окрім фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування.

У 2010 році проти попереднього року відбулося суттєве зниження доходу від реалізації продукції з 782756 тис. грн. до 551389 тис. грн., що у відносному значенні становило майже 34 %. В 2012 році також спостерігався спад даного показника порівняно з попереднім, однак його темпи були незначними порівняно з минулим роком – всього 34577,4 тис. грн., або 6,27 %. Основним фактором який спричинив дані зміни є – зменшення кількості реалізованої продукції.

Валовий прибуток знизився за аналізований період на 53,7 %, але на відміну від виручки даний показник мав суттєвий спад як в 2011 так і в 2012 році. В 2010 році валовий прибуток становив 144085 тис. грн. Вже наступного року він спав до величини в 110384,4 тис. грн., а в 2012 році він становив лише 66649,7 тис. грн. Причинами зменшення валового прибутку в більших темпах ніж виручки від реалізації являється збільшення собівартості одиниці продукції.

Слід зазначити, що протягом двох перших років аналізованого періоду підприємство по іншій операційній діяльності мало лише збитки тобто величина інших операційних витрат була більшою за доходи. Проте в звітному 2012 році підприємство зуміло отримати вигоду від даного виду діяльності в розмірі 21435,5 тис. грн. Фінансові результати від операційної діяльності знизилися за період дослідження з 34648,5 тис. грн. в 2010 році до 20518,7 тис. грн. в 2012 році, що у відносному значенні становило 40,78 %. На уповільнення темпу спаду даного показника порівняно з валовим прибутком вплинув позитивний результат від іншої операційної діяльності.

Варто відмітити позитивну динаміку фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування. Даний показник за 2010-2012 роки зріс на 6,36% і становив в звітному році 14068,1 тис. грн. Головною причиною даного зростання фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування є зниження втрат від участі в капіталі з величини 14448 тис. грн. до нуля.

Фінансові результати від звичайної діяльності знизилися в 2012 році порівняно з 2010 роком на 11,3 %, що пояснюється несплатою підприємством у 2010 році податку на прибуток. Абсолютно така ж динаміка поширюється на показник чистого прибутку, оскільки підприємство за роки проведеного аналізу не мало жодних доходів і витрат по надзвичайній діяльності.

У структурі капіталу ТОВ «Укрекопак» у 2010-2012 роках переважає позиковий капітал (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки та структури капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки			Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Власний капітал, тис.грн.	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7
Питома вага у валюті балансу, %	26,5	19,1	16,5	-10,0	-2,6
Позиковий капітал	518902	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5
Питома вага у валюті балансу, %	73,5	80,9	83,5	-10,0	2,6
Загальна вартість майна	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2

Так, у 2010 році власний капітал підприємства був рівний 186839 тис. грн., що становило всього лиш 26,5 % всього капіталу товариства. Відповідно позиковий капітал у 2010 році у структурі становив 73,5 % ( 518902 тис. грн. в абсолютному виражені). У 2011 році обсяг власного капіталу ТОВ «Укрекопак» знизився до 135514,8 тис. грн., що вплинуло безумовно і на зниження його частки у структурі капіталу підприємства до 19,1%. Зобов’язання при цьому зросли як у абсолютному (до 575405,1 тис. грн.), так і у відносному вираженні (до 80,9 %).

У

%

2012 році незважаючи на зростання в абсолютному вираженні суми власного капіталу ( до 147247,5 тис. грн.), його питома вага знизилась до 16,5 %. Це було зумовлено зростанням зобов’язань до 894718,1 тис. грн., при цьому їх частка зросла до 83,5 % (рис. 2.1).

Роки

Рис. 2.1. Структура капіталу ТОВ «Укрекопак»

Щодо безпосередньо складових власного капіталу ТОВ «Укрекопак» (табл. 2.3), варто зазначити, що найбільшу питому вагу складав нерозподілений прибуток. У 2010 році його розмір становив 116320 тис. грн., або ж 62,3 % у загальному обсязі власного капіталу. У наступному році нерозподілений прибуток зменшився до 64911,2 тис. грн. і у структурі власного капіталу становив 47,9 %. У 2012 році у структурі власного капіталу частка нерозподіленого прибутку залишилась незмінною, проте в абсолютному вираженні його розмір зріс на 5614,7 тис. грн. до 70525,9 тис. грн.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

за 2010-2012 роки

Показники	Роки			Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Статутний капітал, тис.грн.	36837,6	36837,6	36837,6	-	-
Питома вага у власному капіталі, %	19,7	27,2	25,0	5,3	-2,2
Інший додатковий капітал, тис. грн.	18196,3	18196,3	23196,3	5000	5000
Питома вага у власному капіталі, %	9,7	13,4	15,8	6,1	2,4
Резервний капітал, тис.грн.	15485,1	15569,7	16687,7	1202,6	1118
Питома вага у власному капіталі, %	8,3	11,5	11,3	3,0	-0,2
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	116320,0	64911,2	70525,9	-45794,1	5614,7
Питома вага у власному капіталі, %	62,3	47,9	47,9	-14,4	-
Власний капітал, тис.грн.	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7

Як видно з табл. 2.3 розмір статутного капіталу ТОВ «Укрекопак» протягом досліджуваного періоду не змінювався і становив 36837,6 тис. грн. Інший додатковий капітал у 2010 та 2011 роках становив 18196,3 тис. грн., відповідно у структурі - 9,7 % та 13,4 %. У 2012 році він його розмір зріс на 5000 тис. грн. і склав 23196,3 тис. грн., а його частка у загальному розмірі власного капіталу товариства склала 15,8 %, що на 6,1 % більше за аналогічний показник у 2010 році та на 2,4 % більше ніж у 2011 році.

Щодо резервного капіталу то у 2010 році його розмір складав 15485,1 тис. грн., а частка у загальному обсязі власного капіталу дорівнювала 8,3 %. У 2011 році резервний капітал ТОВ «Укрекопак» зріс на 84,6 тис. грн., порівняно з 2010 роком та склав 15569,7 тис. грн. (або 11,5 % у структурі). Проте у 2012 році, за рахунок зростання розміру іншого додаткового капіталу, питома вага резервного капіталу знизилась до 11,3 %, однак в абсолютному вираженні показника відбулося зростання на 1118,0 тис. грн. до 16687,7 тис. грн.

Можливості аналізу власного капіталу значно розширюються при умові використання звіту про власний капітал, інформації поточного обліку. Застосування звіту дає змогу виявити джерела надходження та використання власного капіталу підприємства у звітному році (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Рух власного капіталу підприємства у 2012 році

тис. грн.

Статті	Статутний капітал	Резервний капітал	Інший додатковий капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року	36837,6	15569,7	18196,3	64911,2	135514,8
Дооцінка незавершеного будівництва	-	-	5000	-5000	0
Відрахування до резервного капіталу	-	1118	-	-1118	0
Чистий прибуток (збиток) за звітний період	-	-	-	11732,7	11732,7
Разом змін у капіталі	-	1118	5000	5614,7	11732,7
Залишок на кінець року	36837,6	16687,7	23196,3	70525,9	147247,5

Отже, інформація табл. 2.4 ще раз засвідчує що підприємство використовує власний капітал на формування резервного капіталу, а також на фінансування господарської діяльності.

Що ж стосується вцілому структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак», то слід відмітити, що протягом періоду, який аналізувався суттєвих змін вона не зазнавала, окрім 2010 року, де частка нерозподіленого прибутку в загальній сумі власного капіталу складала 62,3 %, що на 7,4 % більше порівняно з 2011 роком та на 8,6 % більше відносно показника 2012 року. Наочніше структуру власного капіталу ТОВ «Укрекопак» представлено на рис. 2.2.

Роки

Рис. 2.2. Структура власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

У структурі позикового капіталу ТОВ «Укрекопак» впродовж 2010-2012 років переважали поточні зобов’язання, при цьому довгострокові зобов’язання були наявними лише у 2010 році становили 330 тис. грн. на кінець періоду (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Аналіз динаміки та структури позикового капіталу ТОВ «Укрекопак»

за 2010-2012 роки

Показники	Роки			Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6
Довгострокові зобов’язання, тис. грн.	330,0	-	-	-	-

Продовження табл. 2.5

1	2	3	4	5	6
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,1	-	-	-	-
Поточні зобов’язання, тис. грн.	518572,0	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5
Питома вага у позиковому капіталі, %	99,9	100,0	100,0	0,1	-
В тому числі
Короткострокові кредити банків, тис. грн.	-	30000	30000	30000	-
Питома вага у позиковому капіталі, %	-	5,2	4,0	4,0	-1,2
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, тис. грн	1424,0	985,7	657,2	-766,8	-328,5
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,3	0,2	0,1	-0,2	-0,1
Векселі видані, тис. грн.	111254,0	274527,0	259794,9	148540,9	-14732,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	21,4	47,7	34,8	132,5	-12,9
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн.	238045,0	200200,9	265463,0	27418,0	65262,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	45,9	34,8	35,5	-10,4	0,7
Поточні зобов’язання за розрахунками, тис. грн.	2878,8	19404,7	59068,8	56190,0	39664,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,6	3,4	7,9	7,3	4,5
Інші поточні зобов’язання, тис. грн.	164970,0	50286,8	132486,7	-32483,3	82199,9
Питома вага у позиковому капіталі, %	31,8	8,7	17,7	-14,1	9,0
Позиковий капітал	518902	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5

Як видно з табл. 2.5 розмір поточних зобов’язань товариства у 2010 році становив 518572 тис. грн., що у загальному обсязі позикового капіталу склало 99,9 %. У 2011 та 2012 роках спостерігалась чітка тенденція до зростання поточних зобов’язань підприємства, розмір яких в 2012 році склав 747470,6 тис. грн., що на 228568,6 тис. грн. більше ніж в 2010 році та на 172065,5 тис. грн. - ніж в 2011 році.

Основну частину поточних зобов’язань складала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Так, в 2010 році вона становила 238045 тис. грн. (частка у розмірі позикового капіталу склала 45,9 %). В 2011 році спостерігається зниження розміру кредиторської заборгованості до 200200,9 тис. грн., дана тенденція відобразилась і на показникові питомої ваги, який знизився до 34,8 %. У 2012 році кредиторська заборгованість зросла на 65262,1 тис. грн. до 265463,0 тис. грн.

Особливої уваги потребує аналіз кредиторської заборгованості із залученням інформації поточного аналітичного обліку, а саме – в розрізі окремих кредиторів, термінів виникнення та тривалості непогашення боргів, виявити прострочену заборгованість тощо. Доцільним також є проведення порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. У випадку виявлення перевищення суми дебіторської заборгованості над кредиторською, говорять про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість, у протилежному – про недостатність власного капіталу для фінансування діяльності.

Що ж стосується вцілому структури позикового капіталу ТОВ «Укрекопак», то слід відмітити, що протягом періоду, який аналізувався суттєвих змін вона не зазнавала, окрім 2010 року, де частка кредиторської заборгованості в загальній сумі позикового капіталу складала 45,9 %, що на 10,4 % більше порівняно з 2011 роком. Наочніше структуру власного капіталу ТОВ «Укрекопак» представлено на рис. 2.3.

2010 2011 2012

Роки

Рис. 2.3. Структура позикового капіталу ТОВ «Укрекопак»

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюється. При цьому може суттєво змінюватись і структура капіталу підприємства. Зведеним джерелом для огляду названих змін виступає власне агрегований (ущільнений, аналітичний) баланс підприємства, в якому однорідні статті об’єднуються в певні групи. При цьому число статей балансу може скорочуватись, що підвищує його наочність та ступінь порівнянності з балансами інших підприємств. Найбільш поширеним методом складання агрегованого балансу є об’єднання статей в межах розділу. Метою складання даного балансу є визначення періодів в які підприємство мало фінансові проблеми, а також визначення факторів, які їх спричинили.

Тож розглянемо які зміни відбулися в балансі ТОВ «Укрекопак» на основі даних табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Агрегований баланс ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

тис. грн.

Показники	Роки			Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Актив
I. Необоротні активи	178999	181132,8	185463,3	6464,3	4330,5
II. Оборотні активи	450282	509839,1	701781,3	251499,3	191942,2
III. Витрати майбутніх періодів	76460	19948	7473,5	-68986,5	-12474,5
Баланс	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2
Пасив
I. Власний капітал	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов’язання	330	-	-	-330	-
IV. Поточні зобов’язання	518572	575405,1	747470,6	228898,6	172065,5
V. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-
Баланс	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2

За аналізований період відбулися деякі зміни у структурі майна та капіталу підприємства. Говорячи про підприємство в цілому, можна зазначити, що вартість його зросла з 705741 тис. грн. у 2010 році до 894718,1 тис. грн. у 2012 році або на 115 280 тис. грн. (рис.2.4).

тис. грн.

Роки

Рис. 2.4. Динаміка майна ТОВ «Укрекопак»

Склад та структура активів підприємства, дещо змінилися. Необоротні активи за період дослідження зросли лише на 3,6 % і становили в звітному році 185463,3 тис. грн. А от величина оборотних активів помітно змінилася. Ще в 2010 році сума оборотних активів складала 450282 тис. грн., а вже через рік в 2012 вона збільшилася до 701781,3 тис. грн., що у відносному відхиленні становило 55,9 %. Якщо співвідношення оборотних активів до необоротних в 2010 році було на рівні 2,52, то вже в 2012 році воно зросло до значення 3,78, що свідчить про зростання мобільності балансу підприємства.

Варто відмітити стрімке зменшення показника витрат майбутніх періодів, який в базовому році мав значення на рівні 76460 тис. грн., а вже в 2012 році – лише 7473,5 тис. грн. Дане скорочення становило більше 90,0 % за аналізований період.

Також необхідно зазначити, що в структурі капіталу підприємства протягом 2010-2012 років відбулися певні зміни. Зокрема розмір власного капіталу зменшився за аналізований період з 186839 тис. грн. до 147247,5 тис. грн., що у відносному значенні становило 21,2 %.

Більш значні зміни відбулися з поточними зобов’язаннями, які в 2010 році становили 518572 тис. грн., а вже через рік даний показник склав на 44,1 % більше, а саме – 747470,6 тис. грн.

Довгострокові зобов’язання спостерігалися в балансі підприємства лише в базовому 2010 році, при цьому сума їх становила лише 330 тис. грн.

А от сума по статтях «Забезпечення наступних витрат і платежів» та «Доходи майбутніх періодів» взагалі була відсутня.

Якщо взяти до уваги базовий 2010 рік, то співвідношення зобов’язань до власного капіталу склало 2,8, тоді як за звітній рік дане співставлення зросло в 5,1 раза, що вказує на перевищення короткострокових зобов’язань над власним капіталом більше ніж у 5 разів.

Таким чином, в ТОВ «Укрекопак» склалася неоднозначна ситуація, а саме – стрімко зростали його зобов’язання, при спаді й так незначному розмірі власного капіталу, необоротні активи майже не змінилися, тоді як оборотні стрімко збільшилися.

Зазвичай довгострокові зобов’язання спрямовуються на необоротні активи, а короткострокові зобов’язання на оборотні активи. Власний же капітал виступає гарантом стабільності діяльності підприємства. В ситуації з досліджуваним підприємством відмітити невідповідність в тому, що сума необоротних активів зросла майже на 6,5 млн. грн., тоді як довгострокові

зобов’язання взагалі були відсутні. Ця ситуація вказує на те, що необоротні активи фінансуються з короткострокових джерел, що не є аж ніяк оптимальним варіантом.

Підбиваючи підсумок аналізу агрегованого балансу, необхідним є вказати, що в ТОВ «Укрекопак» склався такий стан справ, коли підприємство майже повністю працює на залучених коштах, а власний капітал, який мав би стати гарантом стабільності діяльності підприємства, має тенденцію до зниження. Але незважаючи на ряд негативних факторів підприємству вдається не тільки одержувати значний прибуток, а й піддержувати свою марку лідера в галузі. Це засвідчує той факт, що і на залучених коштах, при високому рівні менеджменту можна успішно працювати.