Зразок оформлення та виконання індивідуального навчально-дослідного завдання

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

кафедра економіки України

\

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ №26

З навчальної дисципліни „НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

Виконала студентка групи Екф-14с

Загірна М.В.

Перевірила

доц. Кривень О.В.

Львів-2013

ЗМІСТ

Ст.

Завдання 1……………………………………………………………………

Завдання 2……………………………………………………………………

Завдання 3……………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………...

Завдання 1.

Завершіть наведені твердження:

Діяльність всіх економічних суб’єктів у національній економіці має підпорядковуватися національним економічним інтересам.

Відносне національне багатство формується за рахунок його матеріально-речової та нематеріальної компонент.

Прогнозування національної економіки є одним із важливих засобів державного регулювання, оскільки дає змогу отримати об’єктивну оцінку того, що може відбутись, виходячи з аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на її розвиток.

Паливно-енергетичний комплекс України охоплює такі важливі галузі, як електроенергетика, вугільна та нафтогазова промисловості.

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні є їхні власні кошти.

Завдання 2.

Проведіть аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів (НПФ) в Україні. Для цього потрібно:

- проаналізувати динаміку основних показників діяльності НПФ;

- визначити особливості їх участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;

- запропонувати комплекс заходів для збільшення ролі НПФ у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Недержавний пенсійний фонд – це фінансова установа, призначена для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат їх учасникам. Вони створюються, провадять діяльність і ліквідовуються відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». НПФ

Вітчизняні НПФ динамічно розвиваються. На сьогодні в Україні діє 97 НПФ. У структурі НПФ найбільша частка припадає на відкриті НПФ – 82%. Розвиток НПФ в Україні обумовлено, головним чином, розвитком корпоративного сегменту ринку. Така ситуація пояснюється намаганням підприємств зменшити податкове навантаження за рахунок дозволеного законодавством віднесення на валові витрати сплачених на користь працівників пенсійних внесків.

У табл. 1 подамо основні показники діяльності НПФ 2008–9міс.2011 р.

Таблиця 1

Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів за 2009 р. – 9 міс. 2011 р.

НПФ	2009р.	2010 р.	9 м. 2011 р.	Темпи приросту, %
				2010р./2009р.	9 м. 2011р./ 2010р.
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів (тис шт.)	62,5	69,7	72,2	11,5	3,6
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис осіб)	497,1	569,2	558,3	14,5	-1,9
Загальні активи НПФ (млн грн)	857,9	1 144,3	1306,4	33,4	14,2
Пенсійні внески (млн грн). У т. ч.	754,6	925,4	1 060,2	22,4	14,6
від фізичних осіб від юридичних осіб від фізичних осіб-підприємців	31,8	40,7	47,6	28,0	17,0
	722,7	884,6	1 012,3	22,4	14,4
	0,1	0,3	0,2	100,0	0,0
Пенсійні виплати (млн грн)	90,1	158,2	200,5	75,6	26,7
Кількість осіб що отримали/ отримують пенсійні виплати (тис осіб)	28,1	47,8	60,8	70,1	27,2
Сума інвестиційного доходу (млн грн)	236,7	433,0	519,7	82,9	20,0
Сума витрат, що відшкодо-вуються за рахунок пенсійних активів (млн грн)	47,1	64,6	79,5	37,2	23,1

Джерело: [2].

Як видно з даних таблиці 1, значення переважної більшості основних показників НПФ впродовж 2008 – 9 міс. 2011 р. демонстрували позитивну динаміку. Так, станом на кінець вересня 2011 р. адміністраторами НПФ було укладено 72 253 пенсійні контракти з 59 948 вкладниками, з яких 2 403 вкладники (або 4,0% від загальної кількості вкладників) – юридичні особи, на яких припадає 1 012,3 млн. грн. пенсійних внесків (95,5% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), та 57 545 вкладників (або 96,0% від загальної кількості вкладників) – фізичні особи. При цьому, порівняно з кінцем 2010 р., кількість контрактів з юридичними особами зменшилась на 8,4%, а з фізичними особами зросла на 6,8%, що можна пояснити зниженням довіри до банківської системи та інших інструментів збереження заощаджень.

Динаміку кількості укладених пенсійних контрактів з вкладниками юридичними особами та з вкладниками фізичними особами впродовж 2008–9міс.2011 рр. подамо на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка кількості укладених пенсійних контрактів за

2008 – 2010 рр. та 9 місяців 2011 р. [2]

З рис. 1. видно, що кількість укладених пенсійних контрактів з вкладниками – фізичними особами постійно збільшувалась, хоча й з різними темпами приросту, а кількість укладених пенсійних контрактів з вкладниками – юридичними особами мала тенденції і зростання, і спаду. Так, у 2009 р. порівняно із 2008р. вона зменшилась на 5,8%. У 2010 р., порівняно із 2009 р., вже зросла на 8,5%, а на кінець вересня 2011 р. знову зменшилась на 8,4%. Отже, у вересні 2011 р. кількість укладених пенсійних контрактів з вкладниками – юридичними особами вийшла на рівень 2009 р. Співвідношення вкладників НПФ — юридичних осіб та загальної кількості суб'єктів господарювання зі статусом юридичної особи станом на 1.10.2011 р. становить лише 0,3%. Така ситуація пояснюється, по-перше, намаганням підприємств зменшити податкове навантаження за рахунок дозволеного законодавством віднесення на валові витрати сплачених на користь працівників пенсійних внесків (у межах 15% заробітку кожного працівника і граничної суми податкової пільги), а по-друге – розрахунком підприємств на обмеження кадрової плинності кваліфікованих працівників.

Динаміку кількості учасників НПФ за період 2008 р. – 9 міс. 2011 р. відобразимо на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка кількості учасників НПФ за 2008 – 2010 рр. та 9 місяців 2011 р., тис осіб [2]

Як бачимо з рис.2, кількість учасників НПФ протягом 2008 – 2010 рр. збільшувалась, а вже протягом 9 місяців 2011 р. кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів зменшилася на 10,9 тис осіб (або на 1,9%) і становила 558 339 осіб (на кінець 2010 року – 569 230 осіб).

Станом на початок жовтня 2011 р. НПФ уклали контракти з 558 339 особами. Протягом року ця кількість зменшилася на 10,9 тис. осіб (1,9 %). Серед учасників НПФ станом на 1.10.2011 р. більшість становили особи віком від 25 до 40 років, а саме 39,8% (у 2008 р. – 12,2%, у 2009 р. – 38,5%, у 2010 р. – 39,2%), та від 40 до 55 років, а саме 39,4% (у 2008 р. – 42,5%, у 2009 р. – 41,4%, у 2010 р. – 40,2%) [56]. Структура учасників за віковою ознакою в основному відображає структуру за віком працівників на підприємствах, які є засновниками і вкладниками НПФ. Отже, впродовж 2008 – 9 міс. 2011 р. відбулися суттєві зміни у віковій структурі учасників НПФ: збільшилася частка учасників старше 55 років і скоротилась частка учасників до 25 років.

Щодо пенсійних виплат, то й надалі спостерігається тенденція підтримання високого рівня одноразових виплат, зумовлена насамперед недостатнім рівнем довіри населення до фінансових інститутів, а також тим, що окремі учасники ви­водять власні кошти з фондів. Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 1.10.11 р. становили 200,5 млн грн, збільшившись за 9 місяців 2011 року на 26,7%. Загалом, НПФ станом на початок жовтня 2011 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразово та на визначений строк) 60 833 учасникам, тобто 10,9% учасників від їх загальної кількості отримали пенсійні виплати[2]. Це означає, що результати роботи НПФ їхні учасники вже відчувають.

На рис. 3 подамо динаміку пенсійних виплат НПФ впродовж 2008–9міс. 2011 рр.

Рис. 3. Динаміка пенсійних виплат НПФ за 2008 – 2010 рр. та 9 місяців 2011 р. [3]

Із рис. 3 видно, що впродовж проаналізованого періоду зростали і пенсійні виплати на визначений строк, і одноразові пенсійні виплати. Однак, якщо пенсійні виплати на визначений строк зросли впродовж 2008–9міс.2011рр. у 4,6 рази, то одноразові пенсійні виплати – у 7,4 рази.

Протягом січня – вересня 2011 р. зріс обсяг сплачених пенсійних внесків. Станом на 1.10.11 р. всіма вкладниками НПФ було сплачено 1 060,2 млн грн пенсійних внесків, що на 14,6% більше, ніж на кінець 2010 р. (або на 134,8 млн грн). При цьому 95,7% загальної суми пенсійних внесків надійшло від юридичних осіб, а 4,3% – від фізичних осіб. Аналізуючи структуру сплачених пенсійних внесків, варто зазначити, що найбільший вплив на динаміку приросту пенсійних внесків зробили Корпоративний НПФ Національного банку України та Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд «Перший національний відкритий пенсійний фонд». Обсяг сплачених пенсійних внесків до цих фондів становив 46,5% загального обсягу сплачених внесків до НПФ та 72,5 % загального обсягу внесків, сплачених до НПФ за 9 місяців 2011р. Це свідчить про незначну зацікавленість на цьому етапі розвитку економіки України власників та керівників підприємств і установ у створенні НПФ та участі в їх діяльності. Серед засновників НПФ майже 60% складають підприємства реального сектора економіки, 12% – фінансові компанії [4].

Отже, основні показники діяльності НПФ свідчать про стабільну роботу нових для суспільства фінансових інститутів, відсутність вагомих порушень з їх боку, що, в свою чергу, забезпечує поступове збільшення уваги до них з боку роботодавців та населення.

На основі проведеного аналізу діяльності НПФ в Україні, виділимо такі особливості їх участі у системі НПЗ:

- спостерігається диференціація НПФ по групах у залежності від співвідношення показників кількості вкладників, учасників і суми активів;

- темпи створення відкритих НПФ (як найбільш гнучких при побудові пенсійних систем) є високі;

- відбувається формування конкурентної ринкової позиції відкритих і корпоративних НПФ при залученні вкладників - юридичних осіб;

- темпи приросту кількості добровільних вкладників - фізичних осіб є невисокими;

- ступінь «зрілості» контингенту учасників НПФ за віком висока, що може спричинити у найближчі п'ять років зростання рівня показника «вибуття» учасників НПФ.

Однак, як бачимо, стан розвитку НПФ на даному етапі розвитку економіки України є недостатньо високим. Це пов’язано насамперед з недовірою населення, його недостатньою обізнаністю в сфері НПЗ. Адже з майже 21 млн осіб працюючого населення до НПФ залучено менше 2%. У країнах із розвинутою ринковою економікою ці показники в десятки разів більші. Більшість тих, хто робить внески до НПФ – це компанії. І лише 4% внесків до НПФ – платежі фізичних осіб. З більш ніж одного мільйону роботодавців – суб'єктів господарювання вкладниками пенсійних фондів за п'ять років їхнього існування стали лише 2300 або тільки кожне п'ятисоте підприємство.

Але, попри це, позитивним є те, що на даний момент в Україні вже створені і успішно функціонують фінансові інститути, які дозволяють населенню здійснювати додаткові пенсійні накопичення, що забезпечать гідний рівень життя після завершення їх трудової діяльності. Тому, використовуючи міжнародний досвід і чітке законодавче регулювання, НПФ повинні зайняти провідне місце і в пенсійному забезпеченні громадян України. Зокрема, заслуговує на увагу, досвід Великобританії у створенні та забезпеченні функціонування системи професійних пенсій, які подібні, в деякій мірі, корпоративним недержавним пенсійним фондам в Україні. Розвиток саме корпоративних недержавних пенсійних фондів на сьогодні є надзвичайно перспективним в Україні.

Розвитку НПФ в Україні сприятиме зростання рівня мотивації населення щодо участі у них. Це можливо завдяки кращій обізнаності як роботодавців, так і найманих працівників із засадами функціонування НПФ та зростанням довіри до їх діяльності. Іншими чинниками мотивації фізичних осіб може бути співфінансування пенсійних внесків працівником та роботодавцем з ініціативи працівника; законодавчо встановлене право громадянина (подружжя) на навчання дітей за рахунок бюджетних коштів (за умови наявності суми пенсійних накопичень у розмірі плати на комерційній основі). Крім того, наявність значних накопичень в НПФ може бути підставою для більш раннього виходу на пенсію з обов‘язкової накопичувальної системи (у разі її введення) та навіть з солідарної.

Мотивуючими заходами для роботодавців до участі в НПФ можуть бути [5]:

- обов‘язковість участі у НПФ для підприємств-резидентів, що виступають покупцями в процесі приватизації, з обов‘язковим визначенням кількісних характеристик такої участі;

- обов‘язкове включення до договору купівлі-продажу об‘єкту приватизації зобов'язання покупця (яке повинно були визначене умовами аукціону, конкурсу чи викупу) щодо обов‘язкової участі працівників об‘єкту приватизації у НПФ, з обов‘язковим визначенням кількісних характеристик такої участі;

- обов‘язковість участі у НПФ для юридичних осіб-учасників процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, з обов‘язковим визначенням кількісних характеристик такої участі;

- включення до Генеральних угод між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, до галузевих та регіональних угод зобов’язання сторони власників щодо обов’язковості запровадження недержавного пенсійного забезпечення.