2. Юридичні особи публічного права та інші суб’єкти кредитного ринку

Фінансова установа – юридична особа публічного права – це фінансова установа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування й уповноважена надавати фінансові послуги.

Фінансова установа - юридична особа публічного права має відповідати таким вимогам:

• рішення про утворення відповідає вимогам спеціального законодавчого акта, відповідно до якого вона створена;

• має внутрішні правила, що регламентують надання фінансовою установою - юридичною особою публічного права фінансових послуг, затверджені в установленому порядку;

• забезпечує наявність спеціального технічного обладнання, облікової і реєструючої систем, необхідних для надання фінансових послуг (у тому числі програмного забезпечення, комп'ютерної техніки, комунікаційних засобів тощо);

• має власне або орендоване приміщення, призначене для надання фінансових послуг, яке повинно бути обладнане необхідними засобами безпеки, зокрема охоронною сигналізацією та/або відповідною охороною;

• професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають установленим законом вимогам.

Відповідно до законодавства України юридичні особи – суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, мають право надавати фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Статус таких установ визначається законами та нормативно–правовими актами Нацкомфінпослуг.

Юридичні особи–суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, мають право надавати фінансові послуги з: фінансового лізингу; надання порук; надання позик фінансовими активами; інші операції, які відповідно до висновків Нацкомфінпослуг віднесені до того чи іншого виду фінансових послуг.

Якщо такі послуги надаються систематично, а обсяг хоча б одного договору про надання фінансових послуг перевищує 80 тис грн, то діяльність таких суб’єктів підпадає під регулювання Нацкомфінпослуг. Систематичним наданням фінансових послуг юридичною особою вважається укладання трьох та більше договорів про надання фінансових послуг з юридичними або фізичними особами протягом календарного року.

Внутрішні правила надання фінансової послуги повинні обов'язково містити здійснення внутрішнього контролю за наданням фінансових послуг клієнтам, визначати ступінь відповідальності посадових осіб та працівників, до службових (посадових) обов'язків яких належать безпосередня робота з клієнтами, укладання та виконання договорів.

3.1 Загальна характеристика та класифікація учасників фондового ринку

Учасниками фондового ринку є фізичні та юридичні особи, які прямо чи опосередковано беруть участь у здійснені операцій на фондовому ринку, вступаючи між собою у економічні відносини з приводу купівлі-продажу цінних паперів. Досить часто поняття «учасник фондового ринку» та «суб’єкт фондового ринку» ототожнюють.

Учасників фондового ринку залежно від функціонального призначення доцільно поділяти на три групи:

• емітенти;

• інвестори;

• посередники (професійні учасники; інфраструктурні учасники).

Функціонування фондового ринку ґрунтується на взаємодії двох основних учасників фондового ринку – емітентів та інвесторів. Наявність їх є достатньою для формування ринку, проте удосконалення технологій торгівлі цінними паперами, розширення географічної структури фондового ринку та ускладнення, в зв’язку з цим, процедури розрахунків покупців та продавців обумовило появу окремої групи учасників фондового ринку – фінансових посередників.

Емітенти – суб’єкти, що випускають цінні папери в обіг. Емітентами цінних паперів можуть бути виключно юридичні особи (комерційні підприємства і організації) та держава. Емітент здійснює операції на фондовому ринку з метою залучення коштів у свій господарський оборот.

Інвестори – покупці цінних паперів, випущених в обіг. Інвесторами можуть бути як фізичні особи, так й юридичні особи, а також держава. Спільною рисою усіх інвесторів є мета здійснення операцій на фондовому ринку. Інвестори здійснюють операції на фондовому ринку виключно з метою отримання прибутку у формі приросту первинно вкладених коштів.

Емітенти та інвестори відносяться до прямих учасників фондового ринку, які забезпечують його функціонування. Непрямими учасниками фондового ринку є фінансові посередники. Без прямих учасників фондовий ринок не може існувати; без непрямих - не може удосконалюватися.

До непрямих учасників фондового ринку можна віднести:

• професійних учасників;

• інфраструктурних учасників.

Професійні учасники ринку цінних паперів, представлені головним чином організаціями, які надають посередницькі і консультаційні послуги, а також виступають у ролі активних гравців на фондовому ринку. Ці організації формують каркас фондового ринку. Професійні учасники здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

До професійної діяльності на фондовому ринку відноситься:

1. діяльність з торгівлі цінними паперами – це діяльність, яка проводиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами. Відповідні суб’єкти називаються торговцями цінних паперів;

2. діяльність з управління активами інституційних інвесторів – професійна діяльність учасника фондового ринку – компанії з управління активами (КУА), що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів;

3. депозитарна діяльність - діяльність щодо зберігання цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

4. діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі. Організаторами торгівлі є фондові біржі.

Інфраструктурні учасники фондового ринку – це сукупність організації та структур, які функціонально забезпечують нормальну життєдіяльність ринку: доступ емітентів та інвесторів, інформаційне забезпечення, організацію розрахунків, гарантування виконання угод тощо. До інфраструктурних учасників фондового ринку можна віднести: а) довірчі товариства, б) депозитарії, в) реєстраторів, г) агентів по трансферту, д) клірингово-розрахункові установи, е) спеціальні фонди страхування акцій, є) торговців інформацією про ринок цінних паперів (рейтингові та інформаційні агентства) тощо.