
- •Питання до заліку
- •Поняття фінансового посередництва
- •Функції фінансового посередництва
- •Тема 1. Теоретичні основи фінансового посередництва
- •1. Поняття фінансового посередництва
- •2. Функції фінансового посередництва
- •Банківські установи на кредитному ринку
- •Кредитні спілки як установи парабанківської системи
- •Ломбардна діяльність на кредитному ринку
- •Пенсійні фонди
- •Фінансові компанії
- •Юридичні особи публічного права та інші суб’єкти кредитного ринку
- •3.1 Загальна характеристика та класифікація учасників фондового ринку
- •3.2 Інвестори на фондовому ринку
- •2.2 Інститути спільного інвестування як основний вид інституційних інвесторів на фондовому ринку
- •3. 3 Брокери на фондовому ринку
- •3.4 Дилери на фондовому ринку
- •3.5 Андеррайтери
- •3.5 Компанії з управління активами
- •Тема 4. Інфраструктурні учасники фондового ринку
- •4.1 Зберігачі цінних паперів
- •4.2 Реєстратори на фондовому ринку
- •4.3 Депозитарії цінних паперів
- •4.4Національний депозитарій України
- •20. Лізингові компанії
- •21. Компанії з управління операціями факторингу
- •22. Організації з управління операціями франчайзингу
- •23. Управління іншими сучасними формами залучення активів
- •25. Сутність маржинальної торгівлі і розрахунок прибутку трейдера
- •27. Робота на ринку Forex за допомогою сучасних технічних засобів (Інтернет, мобільного зв’язку, тощо)
- •28,29. Організація процесу купівлі-продажу цінних паперів та Визначення розміру заявки на продаж цінних паперів ( більш-менш по питанню )
- •III. Порядок оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків за цінними паперами, на які звернено стягнення
- •35. Характеристика суб'єктів біржового посередництва
- •36. Роль, значення та функції брокерської служби на біржі
- •37.Організаційна структура брокерських фірм (контор)
- •38. Взаємовідносини біржових посередників з клієнтами
- •39. Торгово-економічні стратегії брокерських фірм та брокерів
- •40. Винагороди за брокерську діяльність та ефективність її здійснення
- •41. Види і порядок укладання угод на валютній і фондовій біржах
Фінансові компанії
Фінансові компанії — це особливий тип небанківських фінансових установ, які діють на кредитному ринку і надають кредитні послуги. Особливістю послуг фінансових компаній є надання не лише фінансових кредитів, але й товарних.
У міжнародній практиці споживачами послуг фінансових компаній є виключно фізичні особи. У вітчизняній практиці функціонування фінансового ринку обмежень щодо споживачів послуг фінансових компаній не встановлено.
Відповідно до українського правового поля до фінансових компаній відносять фінансові установи, які надають фінансові послуги, державне регулювання яких віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), окрім тих установ, які надають послуги у страховій діяльності, діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення, а також фінансових установ - юридичних осіб публічного права, кредитних установ, у тому числі кредитних спілок та ломбардів. Таким чином, до послуг, які надають фінансові компанії відноситься:
надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;
надання позик;
надання гарантій;
надання порук (поручительств);
фінансовий лізинг;
факторинг;
операції з обміну валют;
операції з переказу грошових коштів;
залученню коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва;
здійснення операцій з нерухомістю.
Фінансові компанії надають виключно ті фінансові послуги, які зазначені в додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, а також ті, надання яких можливе лише за умови отримання відповідних ліцензій. В установчих документах фінансової компанії діяльність з надання певних видів фінансових послуг визначається як виключна. При цьому законодавством встановлені обмеження на суміщення1 діяльності з надання певних видів фінансових послуг.
Фінансові компанії видають позики багато в чому так само, як і банки. Проте замість прийому депозитів вони здійснюють випуск короткострокових комерційних цінних паперів, а в деяких випадках позичають кошти в інших фінансових посередників. На споживчі кредити припадає до 90% активних операцій. Як правило, отримання кредитів через фінансові компанії є дорожчим, але швидшим методом отримання грошей, а процедура кредитування є простішою – не передбачає подачі додаткових документів про позичальника.
Для здійснення операцій з переказу грошових коштів фінансової компанії повинна отримати відповідну ліцензію. Переказ коштів в іноземній валюті може здійснюватися за умови додаткового отримання генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій. Строк дії ліцензії – три роки. Ліцензія чинна до закінчення строку її дії, визнання ліцензії недійсною або її анулювання. У разі повторної видачі ліцензії, якщо до фінансової компанії протягом попереднього періоду користування ліцензією не застосовувалися заходи впливу, ліцензія може бути видана строком на п'ять років.