23. Управління іншими сучасними формами залучення активів

В останні десятиліття у світі з’явились багато альтернативних форм залучення капіталу, серед яких варто виділити толінг (залучення оборотного капіталу – сировини, матеріалів тощо), секьюритизацію (залучення фінансового капіталу), аутстаффінг (залучення людського капіталу) тощо

За даними економічної статистики, застосування толінгових схем найбільш поширене в харчовій, текстильній, швейній, фармацевтичній, хімічній галузях промисловості, у кольоровій і чорній металургії. Прикладом можуть служити толінгові операції на ринку цукру. Тільки в Європі існує кілька десятків заводів по переробці цукру-сирцю в білий цукор (наприклад, у Франції, Португалії, Фінляндії, Великобританії). Близько 20 аналогічних заводів, що переробляють тростинний цукор, розташовано в США. Стійко й широко практикується толінг як форма міжнародної кооперації, що здешевлює вартість металу, в алюмінієвій промисловості. Так, за даними газети “Коммерсантъ” по толінгових схемах працює 11 алюмінієвих заводів Росії, а також біля половини виробничих потужностей легкої й хімічної промисловості, 60% цинкової й мідної галузей кольорової металургії.

Залежно від асортиментних груп давальницької сировини можна виділити найпоширеніші види толінгових схем:

• переробка на давальницьких умовах підакцизних видів мінеральної сировини;

• переробка на давальницьких умовах мінеральної, хімічної, фармацевтичної сировини;

• виробництво на давальницьких умовах продукції легкої промисловості, у першу чергу виробів швейного виробництва;

• переробка й виробництво на давальницьких умовах підакцизної продукції;

• переробка на давальницьких умовах сільськогосподарської сировини й виробництво харчової продукції.

Визначень секьюритизації існує багато, але сутність її в класичному вигляді незмінна – це фінансування шляхом перетворення неліквідних активів у високоліквідні папери.

Класична схема секьюритизації досить складна. Ініціатор секьюритизації, якого називають оригінатором, передає свій неліквідний актив, на умовах "дійсного продажу" або застави спеціально створеній для секьюритизації компанії (Special Purpose Vehicle, SPV). SPV засновується, як правило, в офшорі, що робиться не тільки з податкових, але й з наглядових міркувань: необхідний законодавством офшорних зон розмір власного капіталу, ліквідних коштів мінімальний, розмір організаційних та інших видатків теж невеликий. Крім того, будучи резидентом офшорної зони, SPV не підпадає під регулювання відповідних органів країни оригінатора. Після виконання ряду необхідних формальностей SPV випускає спеціальні цінні папери (Asset-Backed Securities, ABS), забезпечені неліквідним активом оригінатора, або бере від свого імені банківські кредити для оригінатора.

Управління персоналом як активом сьогодні стає усе більше важливою складовою успішного розвитку підприємства. Чим кваліфікованіші співробітники, чим краще організований робочий процес, тим у компанії більше шансів вийти на лідируючі позиції на ринку. Однак кадри, особливо у великій фірмі, досить витратна стаття бюджету, це

• виплата заробітної плати;

• платежі по соціальних податках;

• ведення кадрового документообігу;

• витрати на розробку стратегії мотивації персоналу;

• навчання й атестація співробітників;

• наймання персоналу за допомогою кадрових агентств;

• витрати на рішення трудових суперечок.