46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.

Співучасть у злочині — це умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину в учиненні умисного злочину (ст. 26 КК).Об’єктивні ознаки співучасті: 

1) наявність двох чи більше суб’єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного і того умисного злочину; 

2) спільна участь у вчиненні злочину. 

Спільна участь у вчиненні злочину передбачає: 

1) вчинення злочину загальними зусиллями всіх співучасників; 

2) вчинюваний злочин є одним (спільним) для всіх співучасників; 

3) спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину; 

4) причинний зв’язок між діянням усіх співучасників і загаль-ним злочинним результатом. 

Суб’єктивна ознака співучасті виявляється в умисній формі вини, що передбачає: 

1) наявність умислу кожного з учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності); 

2) наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця;

3) єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той же злочин; 

4) єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату.  Інтелектуальний момент умислу співучасників полягає в ус-відомленні кожним з учасників факту вчинення всіма співучас-никами одного й того самого злочину, характеру дій інших спів-учасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їх діях тощо. 

Вольовий момент умислу передбачає бажання всіх співучасни-ків діяти спільно для досягнення одного злочинного результату.  Співучасть можлива на всіх стадіях умисного злочину — готу-вання, замаху, безпосереднього виконання об’єктивної сторони злочину (приєднання до злочинної діяльності), а також закінчено-го злочину.

47. Види співучасників, критерії їх виділення.

У частині 1 ст. 27 вказуються види співучасників, якими, крім виконавця, визнаються організатор, підбурювач і пособник.

Виконавцем (співвиконавцем) за ч. 2 ст. 27 вважається особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин. Звідси випливає, що виконавцем (співвиконавцем) є співучасник, що своїми діями безпосередньо виконав повністю або хоча б частково (у якійсь частині) об'єктивну сторону злочину.

Організатор (ч. 3 ст. 27) - це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Особа, яка організувала вчинення злочину, -це співучасник, що об'єднує інших співучасників, розподіляє ролі між ними, що намічає план злочину, визначає майбутню жертву чи об'єкти злочину.

Організатором вважається також особа, що забезпечує фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (наприклад, здійснює фінансування послуг охоронців, технічного персоналу, а також фінансує виробництво або транспортування заборонених предметів - наркотиків, фальсифікованих спиртних напоїв тощо).

Підбурювач (ч. 4 ст. 27). Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Це значить, що підбурювач - це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину.

Пособник (ч. 5 ст. 27). Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Розрізняють 2 види пособництва : фізичне та інтелектуальне.