
- •1.Поняття конституційного ладу України.
- •2.Принципи конституційного ладу України
- •7. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •13. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів.
- •15. Порядок призначення організації і проведення референдумів .
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17. Український парламентаризм: історія становлення, сучасний етап розвитку
- •18. Виборче право і виборча система: поняття і принципи
- •19. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація і загальна характеристика
- •21. Вибори народних депутатів України
- •22. Місцеві вибори
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •24. Становлення громадянського суспільства.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26. Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особа і громадянське суспільство.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •31. Понятійні засоби які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового статусу особи.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав та свобод людини та громадянина.
- •35. Конституційні обов’язки людини та громадянина.
- •37. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правовий статус людини і громадянина.
- •38. Поняття і види громадянських станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України.
- •40. Приналежність до громадянства України.
- •43. Поновлення громадянства України
- •44. Припинення громадянства України. Вихід із громадянства України. Втрата громадянства України.
- •45. Громадянство дітей по законодавству України.
- •50. Умови і порядок придбання і втрати статусу біженця. Проблеми вимушених переселенців
- •51. Особливості правового положення осіб,які отримали статус біженця.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
- •54. Поняття і види об’єднань громадян.
- •55. Поняття і озн багатопартійності. Констит-прав статус політ партій.
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи і засоби участі політичних партій в інституціоналізації органів публічної влади.
- •59. Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій.
- •60. Конституційні основи організації і діяльності професійних союзів в Україні.
- •61. Конституційний-правовий регулювання організацій і функціонування молодіжних і дитячих суспільних організацій в Україні. Статус молодіжних і дитячих суспільних організацій.
- •62. Поняття державного устрою України. Державний устрій і форма держави.
- •63. Принципи державного устрою України: загальна характеристика.
- •64. Суверенітет держави
- •65. Зміст і практична реалізація принципа розподілу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації і державного управління і деконтрапції публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько - президентської і президентсько-парламентськой республіки .
- •68. Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій Української держави.
- •70. Поняття,система і функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і правовий порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія:поняття и склад.
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74. Поняття та принципи держ устрою.
- •75. Державно-правові ознаки України як унітарної держави.
- •77. Політико-правові засоби вдосконалення і гармонізації міжнаціональних в-син в країні.
- •78. Адміністративно-територіальний устрій і порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79. Поняття і юридична природа державної влади
- •80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус
- •82. Класифікація (види) органів державної влади
- •83. Структура діючого законодавства в системі державної влади України.
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади. Демократизація організації і діяльності державного апарату
- •85. Система органів державної влади в Україні
- •86. Законодавча влада в Україні.Конституційна природа парламента-вру
- •87. Конституційний склад і структура вр
- •88. Принципи діяльності вру
- •89. Функції і повноваження вру
- •90. Організація і порядок роботи вру
- •91. Апарат Верховної Ради України
- •92. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура парламентського контролю.
- •93. Акти Верховної Ради України.
- •94. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандату.
- •96. Інститут президентства в України: історія становлення і сучасний етап розвитку
- •97. Роль і місце Президента у у системі органів державної влади.
- •98. Конст-правовий статус пу
- •99. Повноваження пу. Акти пу.
- •100. Підстави і порядок припинення повноважень пу. Процедура імпічмента.
- •101. Адміністрація пу.
- •102. Інститут представника пу.
- •103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.
- •104. Система виконавчої влади в Україні.
- •105. Кабмін(кму)- вищий орган в системі виконавчої влади України.Порядок формування Кабміну
- •106. Кабмін – склад, компетенція, акти.
- •107. Прем’єр-міністр Укр.: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108. Система центральних органів виконавчої влади.
- •109. Міністерства та інші органи центральної виконавчої влади: порядок формування,принципи діяльності, статус, повноваження і політична роль.
- •110. Конституційно-правовий статус і система органів виконавчої влади на місцях
- •111. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.
- •115. Конституційно-правовий статус судів.
- •116. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
- •117. Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •118. Конст.-правовий статус прокуратури. Функції і повноваження прокуратури.
- •120. Ксу: функції і повноваження.
- •Структура. Голова Конституційного Суду України
- •Заступники Голови Конституційного Суду України
- •Постійні та тимчасові комісії
- •Колегії Конституційного Суду України
- •Апарат Конституційного Суду України
- •124. Суб'єкти і форми звернення до ксу
- •125. Поняття і правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття і значення.
- •127. Поняття та принципи місцевого самоврядування
- •128. Система місцевого самоврядування в Україні
- •129. Способи формування органів місцевого самоврядування.Їх конституювання,формування кадрового складу.
- •130. Відносини органів місцевого самоврядування з центральними органами держ.Влади в Україні
- •131. Конституційні принципи взаємодії місцевих органів виконачої влади та органів місцевого самоврядування
- •132. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності
- •134. Основні напрями, цілі, і засоби конят. Модернізації.
71. Конституційне закріплення і правовий порядок використання державних символів України.
Державi належить монопольне право на встановлення своїх символiв (атрибутiв). Вони, як правило, визначаються основними законами держав, а їх докладний опис i правовий режим використання регламентуються спецiальними законами або iншими актами загальнонацiонального значення. До них зазвичай вiдносять державний прапор, герб, гiмн, iнодi кольори, штандарт глави держави, державну печатку.В Українi державними символами згiдно з положенням ч. 1 ст. 20 Конституцiї України є Державний прапор України, Державний герб України i Державний гiмн України, якi концентровано виражають провiдну роль української нацiї у становленнi держави, повагу до неї українського народу, здатнiсть сприяти патрiотичному вихованню громадян України, є виразниками суверенностi Української держави. Особливу значущiсть цих символiв для розбудови нашої держави законодавець пiдкреслив, передбачивши в ч.6 ст.20 Конституцiї, що їх опис та порядок використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради України. Однак нинi прийнято тiльки один такий закон -- Закон України «Про Державний Гiмн України». Питання, пов'язанi з Державним прапором України i Державним гербом України, регулюються пiдзаконними нормативно-правовими актами.Державний прапор, Державний герб i Державний гiмн України -- пiд захистом вiтчизняного законодавства. Публiчна наруга над державними символами тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть (ст. 338 Кримiнального кодексу України). державному символу надається особливе значення, свiдчить встановлення, поряд iз загальною кримiнальною вiдповiдальнiстю за публiчну наругу над усiма державними символами, окремої вiдповiдальностi за публiчну наругу над офiцiйно встановленим або пiднятим прапором iноземної держави (ч. 2 ст. 338 Кримiнального кодексу України), за пiдняття Державного прапора України на рiчковому або морському суднi без права на цей прапор (ст. 339 Кримiнального кодексу України). Державні символи України широко використовуються для представництва нашої держави у внутрішніх і зовнішніх відносинах, вони встановлені в приміщенях органів державної влади і місцевого самоврядування, офіційних представництвах України за кордоном; елементи державної символіки широко застосовуються у Збройних Силах України, органах внутрішніх справ, інших компетентних державних органах, вшануванням Державних символів розпочинаються і закінчуються офіційні державні церемонії та різноманітні публічні заходи, тощо.
72. Державна територія:поняття и склад.
У геофізичному сприйманні під територією розуміється простір земної кулі, що включає її сухопутні, водні, повітряні,космічні райони і земні надра. До складу державної території можуть входити всі простори в геофізичному розумінні, за винятком космічного, що знаходяться в межах державного кордону, включаючи земні надра.Як державна територія розглядаються також морські, повітряні і космічні кораблі, а також трубопроводи і кабелі, прокладені по території з міжнародним режимом. Юридична природа і правовий статус державної території визначається територіальним верховенством держави, його суверенною владою, що виключає будь-яку іншу іноземну владу на території держави. В межах державної території у повному обсязі діє вся законодавча, виконавча, судова й адміністративна влада держави. Юридична природа і правовий статус державної території підкреслюється в ряді основних принципів сучасного міжнародного права. Зокрема, це найбільш чітко проглядається в таких принципах, як принцип суверенної рівності, територіальної цілісності,незастосування сили, непорушності кордонів та ін. Державна територія являє собою матеріальну основу держави, і її межі визначаються державними кордонами(сухопутними, водними, морськими, повітряними (до висот 100-110 км). Цим, зокрема,пояснюється жорстка позиція України щодо необхідності чіткого розмежування морських просторів в Азовському морі, Керченській протоці і Чорному морі після розпаду СРСР. Правовий режим державних кордонів визначається державою. У комплексі питань про державну територію важливе місце займає питання про державний кордон. Саме державний кордон визначає межі дії державного суверенітету, і з цієї причини держави дуже скрупульозно підходять до його визначення. Відповідно до усталеної практики і з огляду на міжнародно-правові вимоги, державним кордоном вважається вертикаль, що проходить через обриси сухопутної, водної і морської розмежувальної лінії і відмежовує вгорі повітряний простір, на поверхні - сухопутні, водні і морські простори і під цією поверхнею - надра землі та водні і морські простори, що лежать нижче дзеркала води. Визначення державного кордону і позначення його на картах називається делімітацією і здійснюється державами на підставі договорів та відповідно до вимог міжнародного права. Встановлення делімітованого державного кордону на місцевості називається демаркацією і здійснюється спеціально створеними змішаними комісіями, до складу яких входять на рівних засадах представники суміжних держав. З метою забезпечення цілісності державних кордонів і з огляду на взаємні інтереси прикордонні держави встановлюють прикордонний режим, що передбачає порядок охорони кордону, порядок пересування через кордон,регламентацію різноманітної діяльності у прикордонній зоні, процедури врегулювання спірних прикордонних питань та ін. Всі ці питання, звичайно,регулюються в законах, положеннях та інших правових актах, присвячених охороні державного кордону. В Україні таким актом є Закон України"Про охорону державного кордону України" від 4 листопада 1991 р.До складу території з міжнародним режимом входять простори (сухопутні, повітряні, водні, морські), що лежать за межами державної території і нікому не належать. Внаслідок цього вони перебувають у спільному користуванні всіх держав і на них поширюється дія спеціально сформульованих для них норм міжнародного права. До таких просторів належать:1) води відкритого моря і повітряний простір над ним;2)глибоководні райони морського дна, що лежать за межами континентального шельфу в його юридичному розумінні;3)Антарктика;4)космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла.