64. Суверенітет держави

Суверенітет - це властивість, притаманну гос-ву, що визначає його верховенство, самостійність і незалежність при здійсненні функцій всередині держави і за її межами. Він характеризує можливість самостійно, без жодного втручання здійснювати свою політіку.Украіна як суверенна д-ва самостійно у вирішенні будь-яких питань своєї держполітики. Вона забезпечує верховенство Конституції і законів республіки на своїй території, має своє громадянство. Україна самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах. Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження богатством Україні. Суверенітет розглядається в залежності від його змісту в трьох аспектах: державний суверенітет, народний суверенітет і суверенітет націй. Суверенітет держави характеризується сочетанием государственного, народного і національного суверенітету. Декларація «Про державний суверенітетеУкраіни» проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і одно-правил у зовнішніх зносинах. Суверенітет народу - це повновладдя народу.Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Повновладдя народу реалізується на основі Конституції України як безпосередньо, так і через народних представників, обраних до Верховної та місцевих Рад Ук-раїни. Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада. Україна забезпечує верховенство влади на всій території, її єдність і цілісність.Національний суверенітет проявляється в праві нації на самовизначення і на вибір своєї державності.

65. Зміст і практична реалізація принципа розподілу влади в Україні.

Діюча Конституція України закріпила здійснення державної влади в України на основі її розподілу на владу законодавчу, виконавчу й судову. Розподіл влади між органами держави:

проявляється в тім, що вся державна влада в повному обсязі не належить жодному з органів держави; покликано забезпечити реалізацію державної влади в інтересах народу, що є єдиним джерелом цієї влади; перешкоджає виникненню якої-небудь необмеженої державної влади, зосередженню всієї повноти державної влади або одних руках, її узурпації однією особою, органом, соціальною групою; виражається в розмежуванні компетенції між органами держави; пов'язане з наявністю взаємного контролю в органів держави по відношенню друг до друга; є "несучою конструкцією" всієї системи стримань та противаг, спрямованої на забезпечення служіння держави загальному добру. До елементів системи стримань і противаг, передбаченою Конституцією України, зокрема, ставляться: право Президента України прийнятий закон не підписати, повернути його зі своїми мотивованими й сформульованими пропозиціями у Верховну Раду України для повторного розгляду;

можливість зсуву Президента України з поста в порядку імпічменту; можливість прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що тягне його відставку; діяльність Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини; формування складу Конституційного Суду України Президентом України, Верховною Радою України, з'їздом суддів України.