81. Національна ВАЛЮТНА СИСТЕМА-це форма державно-правової та інституційної орг-ції валютних відносин .Валютні відносини-це сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності націонал. господарств. Валютні відносини пов'язані з функціонуванням грошей у між. обороті іх об'єктивною основою є товарне виробництво, міжнар. торгівля, рух капіталів,та послуг.Призначенням валютних відносин є опосередкуання МЕВ. Розрізняють світову,національну, та міжнародну (регіональну) валютні сиистеми. НАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА-це форма органазації ек.відносин краіни, за допомогою яких здійснюються міжнар.розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти країни. Основні елементи НВС визначаються національним законодавством.. НВС історично виникла раніше за інші валютні системи як складова частина грош. системи країни. Структурними елементами НВС є: національна валюта-грошова одиниця держави, валютний паритет як основа валютного курсу, режим курсу національної валюти,організація валютного ринку, національні органи що обслуговують та регулюють валютні відносини в країні,умови обміну нац.валюти на золото та інші валюти- конвертованість валюти. Світова валютна система- спільно розроблена державами та закріплена міжнарод..угодами,форми реалізації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків, вона виникла внаслідок еволюції світового господарства на базі національних валютних систем. Складовими елементами МВС: форми міжнарод.засобів платежу(золото,нац валюти, міжнародні валютні одиниці-СДР,ЕКЮ),уніфікований режим валютних паритетів та курсів, умови взаємної конвертованості валют,уніфікація правил міжнародних розрахунків,режим валютних ринків та ринків золота, міжнародні валютно фінансові організації,міжнародне регулювання валютних обмежень. Регіолнальна міжнарод.на ВС-договірно правова форма організації валютних відносин між групою краін найважливіші елементи такої системи: регіональна розрахункова одиниця ,спеціальний режим регулювання валютних курсів,спільні валютні фонди,та регіональні кредитно розрахункові установи.. Прикладом такої регіональної валютної системи може бути европейська валютна система. Світова валютна система в своєму еволюційному розвитку пройшла 3 основні етапи- золотого,золотовалютного(доларового)та паперово валютного( девізного) стандартів. Існували 4 світові валютні системи:1) золотого стандарту,2)золото девівзного стандарту,3)Бреттонвудська - долоровий стандарт,4)Ямайська

82. Напрями використання державних фінансів України.

В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (ціноутворення, оплата праці, комерційні розрахунки, інвестиційна діяльність, кредитування, бухгалтерський облік тощо) пов’язані з фінансами. У процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних інтересів та потреб. Оскільки використання фінансових ресурсів відбувається в основному через фонди цільового призначення, існує також визначення фінансів як економічної категорії, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій. фінанси трактуються як економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави і забезпечення умов розширеного відтворення.

83.Державне мито є платою, яка стягується за здійснення юридичних дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб, видачу їм відповідних документів, які мають правове значення.

Розмір ставок державного мита та порядок його відрахування встановлено Декретом КМУ "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. (зі змінами та доповненнями). Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до Державного бюджету України (справляється з позовних заяв).

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Ставки державного мита встановлюються в розмірах відповідно до переліку, визначеного Декретом .

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його утримання, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачені законодавством.

За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону. Міністерство фінансів України, ДПСУ, місцеві фінансові органи проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

84. Фінанси підприємств, функціонуючих на комерційній основі.

Фінанси комерційних організацій і підприємств є основною ланкою фінансової системи, охоплюють процеси створення, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в вартісному вираженні. Вони функціонують у сфері матеріального виробництва, де в основному створюються сукупний суспільний продукт і національний дохід.

Фінансові умови господарювання зазнали істотних змін, які виявилися в лібералізації економіки, зміні форм власності, проведенні широкомасштабної приватизації, зміна умов державного регулювання, введення системи оподаткування комерційних організацій і підприємств.

Все це привело до підвищення ролі розподільних відносин. Кінцевою метою підприємницької діяльності стало вилучення прибутку при збереженні власного капіталу.

Істотний вплив на організацію фінансів підприємств, що функціонують на комерційних засадах, виявляють комерційний розрахунок і комерційна таємниця.

Комерційний розрахунок - представляє собою метод ведення господарства, що полягає в порівняння в грошовій формі витрат і результатів діяльності, його метою є отримання максимального прибутку при мінімумі витрат..

Комерційний розрахунок передбачає обов'язкове отримання прибутку і досягнення достатнього рівня рентабельності, для того щоб здійснювати підприємницьку діяльність. В іншому випадку підприємство розоряється і підлягає ліквідації з визнанням його банкрутом.

Комерційна таємниця - будь-яка конфіденційна управлінська, виробнича, науково-технічна, торговельна, фінансова та інша інформація, що представляє цінність для підприємства в досягненні переваги над конкурентами і отриманні прибутку. Фінансові відносини комерційних організацій і підприємств будуються на певних принципах, пов'язаних з основами господарської діяльності: господарська самостійність, самофінансування, матеріальна зацікавленість, забезпечення фінансовими резервами.