12.Рухова активність і здоров»я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів.

Рухову активність (ДА) слід розглядати як суму різноманітних рухів, виконуваних людиною в процесі його життєдіяльності. Рух є однією з основних потреб людини, яка забезпечує зв'язок і взаємодія організму з навколишнім середовищем, є засобом трудової, побутової, спортивній та інших видів діяльності, що мають важливе соціальне значення. Велика і незамінна роль рухів для зростаючого організму, як природного стимулятора його росту і розвитку, як регулятора основних процесів гомеостазу. Рухи постійно тренують і вдосконалюють механізми регуляції фізіологічних функції, підвищують рівень дієздатності організму і його неспецифічної резистентності.

Рухова активність дітей і підлітків може бути кількісно виміряна за біомеханічних ознаками: локомоціях (переміщення тіла в просторі), обертання і зміни взаємного розташування частин тіла, з подолання сил ваги і т.д. У цих випадках кількісна оцінка ТАК дається по кількості кроків, за величиною виконаної роботи в кіловат-годинах або кілограм - метрах за кількістю окремих обертань, виконаних фізичних вправ і т.д.

Крім того, рухова активність дітей і підлітків може характеризуватися тимчасовими показниками, тобто часом, витраченим на виконання різних рухів. Одиницею виміру в даному випадку є секунда, хвилина, час. З фізіологічних показників, що відображають кількісну характеристику ТАК, використовуються дані про витрати енергії (число кілокалорій) або дані щодо зміни частоти пульсу.

Форма, інтенсивність і кількість виконуваних дитиною рухів міняються в процесі онтогенезу під впливом як біологічних, так і соціальних чинників. Добова величина ТАК залежить від віку, статі, стану здоров'я дітей і підлітків, від обсягу виконуваних ними соціальних функції, від місцевих кліматичних умов і сезону року. У природних умовах найбільша величина добової ТАК спостерігається у дівчаток у віці 9-10 років, а у хлопчиків - у 9-12 років. При цьому активність хлопчиків у всіх вікових групах виявляється більше, ніж у дівчаток. Найменші статеві відмінності за рівнем ТАК відзначаються в 9-10-річному віці (близько 10%) і найбільші - в 16-18 років (близько 30%).

Гіпокінезія сприяє погіршенню фізичної працездатності, порушення координації рухів, зменшення професійної, спортивної та військової готовності молоді. Гіпокінезія знижує тонус організму, послаблює емоційну стійкість, створює передумови для швидкої стомлюваності школярів і виникнення у них різних нервово-психічних розладів. Що виникає при тривалій гіпокінезії стан дитячого організму характеризується низькими показниками м'язової сили і життєвої ємності легень, підвищеним вмістом холестерину в крові і оксікортікондов в сечі, збільшенням маси тіла за рахунок жирової тканини і різким зниженням резистентності організму (особливо до гострих респіраторних інфекцій).

У дітей і підлітків, які займаються регулярно спортом або іншими додатковими формами фізичної культури, рухова активність може істотно збільшуватися. На початкових етапах такого збільшення спостерігається поліпшення багатьох показників стану здоров'я і працездатності школярів. Проте є граничні навантаження, перевищення яких викликає перенапруження регуляторних механізмів, порушення білкового, вітамінного, мінерального обміну і цілий ряд патологічних змін у різних органах і системах організму, що росте. Надмірна рухова активність (гіперкінезія) за глибиною свого впливу і можливості порушень у стані здоров'я дітей та підлітків є більш небезпечною, ніж гіпокінезія.

Таким чином, рухова активність, будучи незамінним фактором життєдіяльності організму, може надавати позитивний вплив на ріст і розвиток, на стан здоров'я дітей та підлітків тільки в певному діапазоні величин. Як недолік, так і надлишок рухів призводять до патологічних зрушень в організмі, що росте. Висунуте положення є науковою основою для гігієнічного нормування рухової активності дітей та підлітків.

Інтенсивність рухової активності

Крім загальної кількості локомоцій (кроків) важливе значення при охороні і зміцненні здоров'я дітей та підлітків має інтенсивність ТАК, тобто кількість рухів, м'язової роботи або витрати енергії за одиницю часу. Навантаження різної інтенсивності мають не однаковий тренувальний ефект. Фізичні навантаження малої інтенсивності не збільшують досягнутий рівень фізичної працездатності. Позитивний ефект для укріплень здоров'я і гармонійного фізичного розвитку дітей і підлітків має більш інтенсивна ТАК. Угруповання інтенсивностей фізичних навантажень наведена в табл. 2. Дуже легкі і легкі фізичні навантаження мають велике значення у придбанні моторних умінь і навичок, розвитку координації рухів, в підвищенні загального тонусу організму, в розвитку пізнавальної діяльності, а також у забезпеченні повсякденної життєдіяльності організму. У режимі дня школяра повинна бути передбачена ТАК з різними по інтенсивності фізичними навантаженнями в залежності від поставлених цілей.

Класифікація фізичних навантажень по інтенсивності виконуваних рухів NN пп. Групи інтенсивності Кратність підвищення обміну речовин у порівнянні з рівнем основного обміну

1. Спокій (сон н відсутність рухів у положенні лежачи) 1

2. Спокійна сидяча діяльність 2

3. Дуже легка фізичне навантаження (повільна ходьба - 3 км / год, уроки праці, повільна їзда на велосипеді і т.д.) 3

4. Легка фізичне навантаження (рухливі ігри, фіззарядка, танці і т.д.) 4-6

5. Фізичне навантаження середньої тяжкості (інтенсивний біг, спортивні ігри і т.д.) 7-9

6. Велика фізичне навантаження (біг з околопредельной і граничною швидкістю тощо) 10 і більше