9. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів,навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

Меблі дошкільних закладів та шкіл повинні забезпечувати природну фізіологічну позу дитини, при якій робочі операції здійснюються з найменшою витратою енергії м’язів і основних життєво—важливих систем.

У залежності від призначення виділяють три види дитячих меблів:

1) робочі меблі — столи, стільці, шкільні парти, шкільні лави, класні дошки, лабораторні столи, верстати;

2) допоміжні меблі — шафи, вішалки, ящики;

3) меблі для сну та відпочинку — ліжка, дивани, лежанки.

Основні групи меблів для дітей дошкільних закладів

(двомісні столи й стільці)

Група меблів	Зріст дітей дошкільного віку
А	до 80 см
Б	80—90 см
В	90—100 см
Г	100—115 см
Д	115—130 см
Ж	понад 130 см

Основні групи меблів для дітей дошкільного і шкільного віку, їх розміри та особливості маркування приведені в таблицях 1 та 2.

Розрізняють такі критерії гігієнічної оцінки шкільних меблів: глибина сидіння, що повинна становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна; диференція (відстань по вертикалі від заднього краю кришки стола до переднього краю сидіння), що повинна дорівнювати віддалі від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5—6 см; дистанція сидіння (відстань по горизонталі між переднім краєм сидіння та проекцією заднього краю кришки стола на площину сидіння). що повинна становити 4—7 см; дистанція спинки (відстань від спинки стільця до заднього краю кришки стола), що повинна перевищити передньо—задній розмір грудної клітки учня на 5—6 см; кут нахилу кришки стола, який є оптимальним у межах від 12° до 15°°.

Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено б спеціальних розмірів шкільних меблів (ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, П015-93, 11016-93): №1 для учнів з довжиною тіла 100-115 см; №2 - для учнів з довжиною тіла 116-130 см; №3 - для учнів з довжиною тіла 131-145 см; №4 - для учнів з довжиною тіла 146-160 см; №5 - для учнів з довжиною тіла 161-175 см; №6 - для учнів з довжиною тіла понад 176 см.

Розміщувати меблі у класних кімнатах, які мають прямокутну конфігурацію, слід таким чином, щоб відстань між зовнішньою стіною і першим рядом парт становила 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускається 0,5 м), між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м, між третім рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які розташовані біля стіни, не менше 0,7 м, між передньою партою (столом) і демонстраційним столом - не менше 0,8 м. Відстань від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів має складати не менше 2,4-2,6 м, від задніх столів до задньої стіни - не менше 0,65 м (в тому разі, якщо задня стіна зовнішньою - не менше 1,0 м), від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м, від демонстраційного столу до класної дошки - не менше 1,0 м, між столом викладача і переднім столом учнів - не менше 0,5 м. Натомість найбільша відстань останнього місця від класної дошки мас становити 9 м, висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів 1 класу повинна складати 0,7-0,8 м, для учнів 2-4 класів - 0,75-0,8 м, для учнів 5~12 класів - 0,8-0,9 м.

У класних кімнатах, що мають поперечну або квадратну конфігурацію та відрізняються розташуванням меблів у чотири ряди, має бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м) для того, щоб забезпечити величину кута розглядання до 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна становити 0,8-1,0 м, між рядами парт (столів) - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни - 0,9-1,0 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду. Школярі зі зниженим слухом розмішуються за першою та другою партами бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розмішуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт.

Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху.

У майстернях з обробці деревини і металу встановлюється 20 робочих місць. Столярні верстати випускаються з висотою 75,5, 78,0 або 80,5 см; верстати для ручної обробки металу — з висотою 25,0 або 87,0 см. Тому, щоб усунути невідповідність між зростом учнів та робочим місцем, застосовують підставки розміром 55—75 см і висотою 5, 10 та 15 см. Відстань між верстатами повинна становити, не менш, ніж 80 см, відстань між рядами верстатів — не менш, ніж 120 см. Верстати повинні встановлюватися під кутом 45°° або перпендикулярно до вікна.

10.Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи режиму дня).

Режим дня — це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Дотримування режиму для дітей необхідне, передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров’я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Основними елементами режиму дня є: різні види розумової і фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час тобто час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів.

Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежить від віку дітей та підлітків.

Важливе значення має режим та організація навчання у школі. Гігієнічні вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезпечення оптимального розкладу уроків і перерв, раціональне поєднання розумової і фізичної праці, організацію домашніх завдань тощо.

Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільшій рівень працездатності спостерігається серед учнів у вівторок, середу та четвер, значно менший у понеділок, п’ятницю та суботу. Тому впродовж навчального дня на перших уроках слід розташовувати предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мову, як найбільш важкі, належить планувати для проведення на 2—3—4-му уроках. П’ятий і шостий уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім та незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання) та уроків праці та фізичного виховання.

Так звані перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організований прийом їжі тощо. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих — 20—30 хвилин.

Оптимальна тривалість щоденних навчальних занять для учнів 1—4-х класів становить — 1—1,5 години, для учнів 5—6 класів — 2 години, для учнів 7—8 класах — 2,5 години, для учнів 9—10 класів — не більше, ніж 3 години. В процесі підготовки домашніх завдань через кожні 40—50 хвилин слід робити 10—хвилинні перерви, головним змістом яких є активний відпочинок.

Серед підходів щодо упорядкування позаурочної діяльності учнів найбільш адекватним, доцільним та простим є запровадження у повсякденне життя школярів комплексної системи оптимізації вільного часу, складовими частинами якої є наукові принципи раціональної організації позанавчальної роботи (підвищення рухової активності у вільний час до гігієнічно обгрунтованих величин; урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик, а також тенденцій формування психофізіологічних функцій організму), концептуальна модель ефективного використання вільного часу (впровадження оптимального рухового режиму, використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, а також психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних занять у вільний час), методи та засоби цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму (психофізичне тренування, психотехнічні ігри тощо).