3Вибір зони спостереження

Зона спостереження – це досліджувана та контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання і діяльності населення, а відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, і обмежені необхідною кількістю контингентів, що спостерігаються Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.

Кількісний підхід до оцінки здоров’я передбачає такі групи:

рівень і гармонійність фізичного розвитку; резервні

можливості основних функціональних систем і організму в цілому; рівень

імунного захисту і неспецифічної резистентності організму; наявність чи

відсутність хронічного або вродженого захворювання чи дефектів розвитку;

рівень особистісної характеристики, яка відображає духовне і соціальне благополуччя та здоров’я людини.

Здоров’я в якісних характеристиках виявляється в здатності: протистояти

зовнішнім і внутрішнім обуренням, хворобам, пошкодженням, старінню таіншим формам деградації; адаптуватися до середовища і своїх власних

можливостей; зберігати себе, а також природне і штучне місце свого існування;

збільшувати тривалість повноцінної життєдіяльності; виробляти і вирощувати

повноцінне потомство; покращувати можливості, властивості, здібності свого

організму, а також якість життя і місця існування; створювати, підтримувати і

зберігати культурні, духовні і матеріальні цінності; творити адекватну

самосвідомість, етико-естетичне відношення до себе, ближнім, людині і взагалі до добра і зла

1показники здоровя

Показники здоров'я населення. Показники здоров'я населення включають: демографічні, захворюваності тасамооцінку здоров'я населенням.  Основними з них для вимірювання рівня здоров'я є демографічніпоказники, такі, як: середня очікувана тривалість життя принародження (все, в тому числі для чоловіків і жінок); коефіцієнти загальної,повіковий, у тому числі дитячої, смертності (все, в тому числі длячоловіків і жінок); показники смертності, її причини (всього і постатево-віковими групами).  

. Середня очікуванатривалість життя при народженні - це майбутня тривалістьжиття новонародженого за умови збереження рівня смертності, що склавсяна момент визначення цього показника, що розраховується на основі таблицідожиття за формулою:

E0 = T0: I0 + 0,5,

де T0 - загальне число людино-років, яке належить прожити всійсукупності що народилися з моменту народження і закінчуючи граничним віком,  100 років;  I0 - вихідна сукупність народжених (10 тис. або 100 тис. чол.);  0,5 - поправка, що враховує те, що людина рідко помирає у свій деньнародження і живе деякий час в році своєї смерті, вважається, що всередньому людина проживе не менш 6 міс. до дня смерті. Поряд із середньою очікуваною тривалістю життя загальноприйнятимиіндикаторами здоров'я населення є:

Показник дитячої смертності (у віці 0-14 років);

.Коефіцієнт дитячої смертності (до одного року);

.Показник материнської смертності.

Показник дитячої смертності = Чисельність померлих у віці від 0-14 років

Середньорічна кількість жителів у віці 0-14 років

Коефіцієнт дитячої смертності розраховується за формулою:

m0 = (M0/N0 + M1/N1) * 1000,

де M0 - число померлих у віці до 1 року з числа народжених у році ,для якого обчислюється коефіцієнт;  N0 - число народжених в тому ж році;  N1 - число народжених в попередньому році;  M1 - число померлих у віці до 1 року з народжених у попередньому ро

4епідеміологічний метод

спосіб реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення. Існують такі способи:

• санітарно-статистичне дослідження;

• медичне обстеження;

• клінічне спостереження за спеціально відібраними людьми;

• натурний епідеміологічний експеримент.

Всі вказані вище способи реалізації епідеміологічного методу можуть здійснюватись у формі так званих поперечних та поздовжніх досліджень.

Суть першої форми поперечного (або одномоментного) дослідження полягає в спостереженні за впливом чинників навколишнього середовища на здоров’я населення у даний момент, без динамічного спостереження за здоров’ям.

Тобто поперечне дослідження дозволяє встановити рівень здоров’я населення на момент обстеження.

Поперечне дослідження може мати два види: проспективне та ретроспективне.

При проведенні проспективного дослідження порівнюють дві групи людей. Перша група – люди, що зазнають впливу досліджуваного чинника, і друга група – люди, що не зазнають такого впливу. .При проведенні ретроспективного дослідження порівнюють дві інших групи людей: хворих і здорових. Тобто рух наукового пошуку зворотній – від здоров’я (хвороби) до можливого чинника.

Таким чином проспективне дослідження частіше застосовують у тому випадку, коли шкідливий чинник завчасно відомий, а ретроспективне дослідження проводять тоді, коли діючий провідний чинник невідомий і його треба встановити.

Друга форма проведення дослідження – поздовжнє епідеміологічне дослідження.

Суть поздовжнього дослідження полягає в проведенні тривалого динамічного спостереження за певним контингентом людей Поздовжні дослідження також можуть мати два види: паралельні та непаралельні.

При проведенні паралельного дослідження тривалість проведення самого дослідження і період, протягом якого збирається потрібна інформація, співпадають.

А при проведенні непаралельного дослідження досліджуваний період часу відноситься до минулого