Тема: «грошовий ринок і монетарна політика»

1. Грошовий ринок та його характеристика.

2. Банківська система та грошовий мультиплікатор.

3. Грошово-кредитне регулювання економіки.

4. Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель IS-LM для закритої економіки.

1. Грошовий ринок та його характеристика

Гроші - сукупність фінансових активів, які використовуються для проведення розрахунків при здійсненні операцій (засоби платежу, що приймаються в обмін на товари й послуги).

Готівкові гроші (ГГ) – це паперові гроші (банкноти) та монети. Паперові гроші - грошові знаки, що випускаються центральним банком для покриття фінансових потреб держави і забезпечені певною купівельною спроможністю.

Безготівкові гроші (БГ) – це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках.

До безготівкових грошей належать банківські депозити (поточні та строкові рахунки), чеки й кредитні картки.

Сукупність готівкових і безготівкових грошей, які забезпечують

обіг товарів і послуг в економіці країни становить грошову масу.

ГМ = ГГ + БГ

Грошовий ринок – це ринок, на якому економічні суб’єкти купують потрібні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) – це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) відрізняється тим, що зобов’язання, які перебувають у обігу, є довгостроковими.

Грошовий та кредитний ринки перетинаються та утворюють грошово-кредитний ринок, який перерозподіляє грошову масу між окремими економічними суб’єктами з метою використання на поточні та довгострокові потреби.

Грошова пропозиція (ГП) є реальною грошовою масою (ГМ) та визначається за формулою:

ГП = ГМ/РЦ

РЦ – рівень цін.

Грошова пропозиція створюється банківською системою: центральним і комерційним банками країни. Центральний банк випускає в обіг банкноти, монети, а комерційні банки створюють гроші шляхом надання ссуд фірмам та домогосподарствам.

Для визначення пропозиції грошей грошову масу поділяють на декілька груп, які називаються грошовими агрегатами МО, М1, М2, М3. В основі їх виділення лежить ступінь ліквідності компонентів, які входять в грошовий агрегат.

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Структура грошової маси в Україні

Грошові агрегати	Склад грошового агрегату
М0	готівкові гроші поза банками
М1	М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті
М2	М1 + строкові депозити в національній валюті й валютні кошти
М3	М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків (операції із цінними паперами клієнтів) і цінні папери власного боргу банків

Попит на гроші (ПГ) – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (ПГу) (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (ПГа) (спекулятивний попит на гроші).

ПГ = ПГу + ПГа

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод. Він залежить від:

• реального обсягу ВВП (з його зростанням збільшується попит на гроші);

• швидкості обігу грошей ( чим вища швидкість обігу грошей, тим менша їх кількість потрібна для обслуговування угод).

Кількість грошей у обігу визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:

ГМ х ШОГ = РЦ х Q, де:

ГМ – грошова масса;

Q – кількість угод;

ШОГ – швидкість обігу грошей.

Попит на гроші як активи випливає з їх функції як засобу заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження вартості. Володіння грошима в цій якості перетворює їх на активи (разом з нерухомістю, акціями, облігаціями, цінностями). Перевага грошей – їх ліквідність, недолік – не приносять доходу власнику.

Рівновага на грошовому ринку – це коли обсяг попиту на гроші дорівнює обсягу пропозиції грошей.

Рівноважна ціна – процентна ставка. Порушення рівноваги на грошовому ринку призведе до коливання процентної ставки.