
- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •5. Визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •8. Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегмнту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація цп за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •35. Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •36. Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов’язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страх-х орг-й на рфп
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •64. Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Осн напрямки держ регул-ня профес д-сті з торгівлі цп в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування держ рег-ня посередницької д-ті довірчих тов-в (дт).
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового рику та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фінансових посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81.Дати хар-ку кредиту як фп.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати хар-ку ф’ючерсу як інстр-ту хеджування валют ризику.
- •90. Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •Недостатки для форфейтера
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
Депозитарні розписки – іменний ЦП, випущений авторитетним банком-депозитарієм, який підтверджує права власника ДР на частку у портфелі з ЦП конкретного емітента.
Амер. ДР – обертаються лише на амер. фонд. ринку, а Глобальні – на світовому.
Виникнення ДР зумовлено тим, що певними нормами держ. регулювання було обмежено участь іноземних інвесторів.
У схемі обігу ДР приймають участь 2 суб’єкти інфраструктури: зберігач, розташований у країні походження базового ЦП (кастодіальний банк); банк-депозитарій, авторитетний іноз. банк, який безпосередньо здійснює випуск та розміщення ДР.
Третьою стороною у залежності від рівня розписки м. бути: власник базових ЦП або емітент цих базових ЦП.
У залежності від того, хто є 3 стороною схеми, кошти від розміщення ДР отримує або власник або емітент ЦП.
РАСПИСКА, ДЕПОЗИТАРНАЯ АМЕРИКАНСКАЯ НЕСПОНСИРУЕМАЯ
американская депозитарная расписка, выпуск которой осуществляется по инициативе какого-либо акционера компании. Торговля неспонсируемыми американскими депозитарными расписками осуществляется только на внебиржевом рынке.
РАСПИСКА, ДЕПОЗИТАРНАЯ АМЕРИКАНСКАЯ СПОНСИРУЕМАЯ
американская депозитарная расписка, выпуск которой инициируется и контролируется непосредственно эмитентом акций.
Для АДР існують 4 рівні розписок і додатковий рівень для розписок, що випускаються без участі емітента (неспосовані). Чим нижчий рівень – тим менше інформації про діяльність емітента. АЛЕ 4 рівень – мінімальні вимоги до розкриття І, але коло інвесторів – обмежене (кваліфіковані інвестори). І та ІІ рівень не допускають до обороту на організованому ринку.
87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
Факторинг – це придбання права на стягнення боргів (покупка дебіторів) або іншими словами дисконтування рахунку-фактури.
Факторинг – одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках. Він являє собою придбання банком у клієнта права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, що пов’язані з поставкою товарів чи надання послуг.
Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком та клієнтом. В обов’язки банку входить не тільки стягнення боргу, а й функції по його обслуговуванню, аналізу кредитоспроможності боржників, облікові операції.
Клієнт, що продав дебіторську заборгованість отримує від банку аванс у розмірі 80-90% суми боргу (10-20% залишається у банка як компенсація ризику до погашення боргу).
Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнту.
88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
Опціон – цінний папір, що засвідчує право власника купити або продати продавцю опціону на визначених умовах у майбутньому. Власник опціону має право відмовитися від угоди.
В залежності від того, ким укладається контракт опціони бувають: біржові (випускає і продає біржа) та небіржові (індивідуальні).
За умовами виконання зобов’язань бувають американські (виконання контракту протягом терміну), європейські (після закінчення терміну обігу). Спорідненим елементом по опціону і ф’ючерсу є наявність поточних витрат.
Варанти та райти, що з’явилися в Україні у 1994 році, - це обмежена форма похідних ЦП типу опціону.
Варант – ЦП, який надає власнику право придбання конкретного виду ЦП в конкретній кількості конкретного емітенту за визначеною у вартості ціною у майбутньому. Особливість: емітентом є той самий емітент, первинні ЦП якого є б.а. варанта. Варанти випускаються на ЦП майбутніх випусків. Отже варант частий випадок опціону. Термін його обігу 2-3 роки. Особливість розміщення – розміщується одночасно з розміщенням чергового випуску первинних ЦП емітента, т.ч. пакет первинних ЦП включає додатковий пакет, визначеної кількості варантів.
Варант є вільнооберненим ЦП, тобто може обертатися на вторинному ринку. Його ринкова вартість залежить від співвідношення зафіксованої ціни і ринкової поточної вартості.
Райт – ЦП, який випускається аналогічно варанту на тих же умовах, але має короткостроковий характер. Випускається на ті ЦП, з якими він безпосередньо розповсюджується. Термін дії райта обмежений терміном підписки на ті первинні ЦП, які продаються зараз.
Переваги: підвищення попиту на ЦП під час їх розміщення та акумулювання додаткових коштів.