
- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •5. Визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •8. Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегмнту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація цп за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •35. Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •36. Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов’язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страх-х орг-й на рфп
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •64. Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Осн напрямки держ регул-ня профес д-сті з торгівлі цп в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування держ рег-ня посередницької д-ті довірчих тов-в (дт).
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового рику та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фінансових посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81.Дати хар-ку кредиту як фп.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати хар-ку ф’ючерсу як інстр-ту хеджування валют ризику.
- •90. Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •Недостатки для форфейтера
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
73. Державна комісія з цінних паперів та фондового рику та її функції.
Основними завданнями ДКЦПФР є:
формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;
захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
сприяння розвитку ринку цінних паперів тощо.
робити висновки про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного чинним законодавством;
встановлювати обов’язкові нормативи достатності власних коштів і інші показники та вимоги;
встановлювати за погодженням з Кабінетом Міністрів України плату за видачу спеціальних дозволів (ліцензій), реєстрацію документів. надання інформації за запитами юридичних та фізичних осіб і спрямуванням отриманих коштів до Державного бюджету України;
у разі виявлення ознак правопорушення зупиняти всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи;
здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам;
зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави, інвесторів;
здійснювати моніторинг руху інвестицій в Україну та за її межі, що здійснюються через фондовий ринок тощо.
74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
Функції комітету у справах нагляду за страховою діяльністю після проведення адміністративної реформи перейшли до Управління страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України. Ним здійснюється нагляд за страховою діяльністю в Україні.
Основними його функціями є:
ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);
видача ліцензій на проведення страхової діяльності;
контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових зобов'язань перед страхувальниками;
встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;
розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності;
узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;
участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності.
75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків.
НБУ є державним банком країни, який разом із своїми філіями становить перший рівень банківської системи.
Національний банк є центральним банком, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці; емісійним центром; валютним органом; органом банківського нагляду; банком банків; державним банком; організатором міжбанківських розрахунків.
Національний банк бере активну участь у формуванні фінансового ринку, ринку цінних паперів, що є основою зваженого грошового регулювання економіки. Він створює умови для об’єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабілізації національної грошової системи. Ним здійснюються заходи щодо прискорення формування цивілізованої банківської системи, підвищення рівня її ліквідності та надійності.
Операціями на відкритому ринку Національного банку України є купівля-продаж державних облігацій, казначейських зобов’язань та комерційних векселів, інших цінних паперів.
Ініціативою Національного банку розроблено і запроваджено в практику нормативні документи щодо випуску державних цінних паперів для акумуляції коштів на часткове покриття дефіциту державного бюджету. Емітентом державних цінних паперів є Міністерство фінансів України, а Національний банк - агент з їх розміщення та погашення.
Функціонування ринку державних боргових зобов’язань неможливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників. Як безпосередній учасник ринку ОВДП
Національний банк виконує обов’язки:
генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування розміщення ОВДП та проведення платежів за ними;
депозитарію за ОВДП, що випущені у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів;
контролюючого органу;
дилера на вторинному ринку.